Вибори: що давало президентам перемогу

5 років тому, 26 березня 2014-го року, президент Петро Порошенко лідирував у рейтингах виборів президента.

Тоді Порошенка готові були підтримати 24,9% опитаних, другу позицію посідав Віталій Кличко – 8,9%, а третю Юлія Тимошенко – 8,2%. Олег Ляшко мав би отримати 3,5%, Анатолій Гриценко – 3,2%. Такі дані соціологічного опитування, проведеного спільно компаніями СОЦИС, КМІС, групою "Рейтинг" та Центром Разумкова.

29 березня на користь Порошенка знявся з виборів лідер партії "УДАР" Віталій Кличко. Теж саме закликав зробити і Юлію Тимошенко. Вона відмовилась.

Позачергові вибори президента відбулись 25 травня 2014-го. Петро Порошенко набрав 54,7 % серед тих, хто взяв участь у голосуванні, Юлія Тимошенко — 12,8 %, Олег Ляшко — 8,3 %, Анатолій Гриценко — 5,4 %.

Що допомогло Порошенкові стати президентом і за рахунок чого вигравали його попередники Gazeta.ua розповідає політолог Валентин Бушанський.

"У кінці Революції гідності політична система була зруйнована, її не існувало. Була абсолютна недовіра до більшості політичних партій. На Майдані говорили: "ніяких політиків і їх прапорів". Усі проросійські партії і гасла пішли, а політичні лідери не змогли дати ту риторику, яку хотіли почути українці. В цій ситуації абсолютного хаосу з'явилась персона Порошенка. Акцент зробили на тому, що сприйме позитивно суспільство.

Вибори в Україні мають кілька сценаріїв маніпуляцій. Зокрема, протиставлення одного неприйнятного кандидата по відношенню до іншого. Наприклад, вибір між Кучмою і Симоненком. Цей варіант спостерігаємо зараз. Порошенку протиставляються Тимошенко і Зеленський, вони йдуть спираючись один на одного. Інший варіант маніпуляції - тиск через ЗМІ. Петра Порошенка зробили президентом телеканали, які розкручували його як того, хто дасть Україні мир і добробут. Лідера, який може привести країну в європейське майбутнє. Інші політичні партії не знайшли тоді свою роль у політичному житті країни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 80% виборців підуть на дільниці 31 березня

Всі президенти ніколи не представляли контреліту. Вони представляли ту еліту, яка перебувала у владі. Петро Порошенко так само представляє політичну еліту. Люди всі роки незалежності говорять про нові обличчя. Але зажди голосують за тих, хто перебуває у владі. Кравчука обирали, щоб не було громадянського протистояння - хай буде як є. За Кучму голосували, щоб не посваритись з Росією. Віктор Ющенко провів фінансову реформу і дасть жити по-європейськи. У політичній пропаганді завжди робили акцент на меркантильних міркуваннях. Це стосувалось і Віктора Януковича, який представляв промислові групи, підтримував національного виробника.

Порошенко вписується у цю систему. Він свого часу був народним депутатом, був головою Ради Нацбезпеки, міністром закордонних справ. Не запам'ятався нічим особливим на цих посадах. Коли люди голосували за нього, керувались його досвідом підприємництва та міністра економіки. Люди говорили - він знає, як важко розвивати бізнес. Коли стане президентом, зламає всі перешкоди. Але так не сталось.

Виборці не оцінювали раціонально досвід Петра Олексійовича. Як би ми не ставились до Юлії Тимошенко, її прем'єрство відзначились великими невдачам і успіхами. Люди пам'ятають її тисячу, підвищення зарплати, горезвісні газові контракти, які загнали Україну у фінансову кабалу. На жаль, поганого було більше. Але ніхто не може сказати, чим запам'ятався Петро Порошенко".

×