Фракція "Свобода" зареєструвала законопроект про заборону всиновлення українських дітей одностатевими парами. Керівник всеукраїнського ЛГБТ-об'єднання "Гей-Форум України", спеціаліст із міжнародних відносин Святослав Шеремет каже, що усиновлення дитини одностатевою парою — завжди дуже відповідальне рішення.
Про це він розповів в інтерв'ю Gazeta.ua.
Фракція "Свобода" у ВР пропонує заборонити усиновлювати дітей одностатевим парам. Як Ви ставитесь до цього?
— Це просто "геніальна" ініціатива. Її "геніальність" полягає в тому, що є абсурдом забороняти вже заборонене. Це мені нагадало ініціативу 2006 року, висунуту блаженнішим кардиналом Гузаром, щодо заборони в Україні одностатевих шлюбів. Питається у задачі: а хіба вони були дозволені? Дивно, що "Свобода" не виступила з ініціативою заборонити перехід вулиці на червоне світло.
Чи це не порушення прав людини? Хіба дітям буде краще у сиротинці?
— Коли йдеться про усиновлення, треба виходити з найкращих інтересів дитини. Так от. В інтересах дитини — зростати в благополучній сім'ї та у люблячому оточенні. Як казав наш філософ Григорій Сковорода, все пізнається в порівнянні. Ось і порівняйте умови сиротинця з умовами життя в одностатевій сім'ї. Спитайте будь-яку молоду людину, яка пройшла через виховання в будинку-інтернаті для сиріт: якби їй запропонував усиновлення Елтон Джон зі своїм чоловіком Девідом, який варіант така молода людина обрала б? Мабуть, ВО "Свобода" вважає, що відповідь наших "патріотичних" сиріт була би на користь сиротинця.
Парадокс у тім, що в одностатевому подружжі діти є завжди бажаними. Це в гетеросексуальній парі вони можуть бути, вибачте на слові, "побічним продуктом". Коли гей-пара чи лесбі-пара вирішують виховувати дітей, це, мабуть, найважливіше та найвідповідальніше рішення в їхньому житті. Дай боже нашим "традиційним" сім'ям таких же відповідальних рішень. І не забуваймо, що чимало гей-пар воліють виховувати дівчинку, а деякі лесбійські пари — хлопчика.
Чи не буде "перекосів" у вихованні?
- Не буде. Бо одностатеві пари — не якісь ізольовані об'єкти. У дітей в одностатевій парі є ще бабусі, дідусі, тітки, дядьки, двоюрідні сестри та брати.
І наостанок скажу, що діти, виховані одностатевою парою, мають вищий ступінь соціальної адаптації, ніж ті, хто зростав у "традиційній" родині. Тобто вони краще пристосовані до складних умов суспільства, здатні краще реагувати на життєві виклики. Принаймні, такий висновок зробили американські соціологи, які мали змогу простежити життя дітей, вихованих тамтешніми одностатевими сім'ями.
В Україні одностатеві пари усиновлюють дітей?
- І всиновлюють, і виховують. Українське законодавство в цьому сенсі ліберальне аж на 50 %. Наші закони дозволяють індивідуальне всиновлення. А індивідуальним усиновлювачем вільно може бути гей чи лесбійка. Дивно, що "Свобода" ще цього не пронюхала й не виступила з ініціативою відповідної заборони.
Як часто таке буває?
- Ніхто статистику не веде — і слава Богу. Бо така статистика була би використана проти геїв і лесбійок, а в підсумку — проти вже всиновлених ними дітей. І не забуваймо, що в чималої кількості гомосексуалів є власні діти, переважно — від гетеросексуальних шлюбів.
А з-за кордону українських дітей коли-небудь усиновлювали одностатеві пари?
— Так. І не тільки усиновлювали, але й "замовляли". Україна має доволі "просунуте" законодавство у сфері сурогатного материнства. Схема проста: бездітна родина — не важливо, гомо чи гетеро — платить гроші за якісне зачаття та виношування дитини українською матір'ю. Ця остання може бути як генетичної матір'ю, тобто джерелом яйцеклітин для зачаття, так і сурогатною матір'ю, яка тільки виношує та народжує дитину. При цьому гарантованою є якість генетичного матеріалу для зачаття з боку відповідної клініки; вагітність проходить під суворим медичним наглядом, а пологи організовуються за найвищими стандартами. Далі, за умовами попередньої угоди, в результаті відповідних юридичних процедур батьківських прав на дитину набуває принаймні один із батьків-замовників, а українська мати таких прав не отримує. Ну і все. Дитина може разом з одним із батьків чи обома батьками вільно перетнути кордон в напрямі подалі від України та набути громадянство чи підданство відповідно до країни походження своїх батьків-замовників.
МОВОЮ ЦИФР
1. Діти є в шостої частини (16 %) представників української ЛГБТ-спільноти.
2. Дві третини представників української ЛГБТ-спільноти (68 %), що не мають дітей, хотіла б їх мати, при цьому чим молодшими є представники спільноти, тим вище частка тих, хто хоче мати дітей (до 65 % у групі до 19 років).
3. Кількість одностатевих пар в Україні, які проживають як спільно, так і роздільно, — від 100 тис. до 200 тис. При цьому приблизно половина одностатевих пар (47 %) живуть і господарюють разом. Інша половина (53 %) — живуть роздільно.
4. Десята частина (11 %) представників української ЛГБТ-спільноти із числа тих, хто має одностатевого партнера, повідомили про те, що в їхній парі виховувалася або виховується, щонайменше, одна дитина.
5. Прихильниками закритих моногамних відносин як ідеальної моделі стосунків є 3/4 української ЛГБТ-спільноти (75 %).
6. Понад 3/4 української ЛГБТ-спільноти (77 %) бажали б офіційно оформити свої стосунки з партнером (наявним або передбачуваним). Із числа тих, у кого є одностатевий партнер, свої відносини з ним хотіли б узаконити 83 % респондентів.
Джерело: Маймулахин А. Ю., Касянчук М. Г., Лещинский Е. Б. Однополое партнёрство в Украине: Отчёт о проведенном исследовании / Центр "Наш мир", Общественная организация "Донбасс-СоцПроект". — Донецк/Киев, "Атопол", 2009. — 88 с. — Режим доступу: http://gay.org.ua/publications/same_sex_partnership.pdf.
3 
8759
Коментарі
23