Україна запровадила санкції проти бізнесменів, яких не чіпали в ЄС і США

До антиросійських українських санкцій потрапили низка осіб, стосовно яких ЄС, США та інші країни достатніх підстав задля застосування санкцій так і не встановили. Про це свідчать дані порталу НАЗК, зокрема, профільна його сторінка "Війна & Санкції".

Інфографіка запровадження санкцій вказує на те, що Україна ввела антиросійські санкції проти понад 3240 осіб і більш як 1600 компаній. В той час як санкції ЄС торкнулися 1103 компаній і 308 осіб, санкції США – 1036 компаній і 789 осіб, санкції Великої Британії – 1372 осіб і 107 компаній.

 

З одного боку, таку різницю у цифрах можна пояснити існуванням проросійських політичних діячів, представників самопроголошеної влади окупованих територій, які не мають з країнами ЄС чи США нічого спільного, й тому санкції проти них запроваджені лише Україною. Те саме стосується і локальних українських бізнесменів, компанії яких потрапили під санкції через співпрацю з росіянами.

Але з іншого боку, у наших санкційних списках є особи, які мають значні іноземні активи, але стосовно яких ЄС, Британія та США не знайшли підстав для застосування персональних санкцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Промисловість, банки, телеканали: Financial Times дізналися про новий пакет санкцій проти Росії

Наприклад, санкції Америки та європейських держав не торкнулися відомого підприємця Олександра Лєбєдєва. Він є акціонером газети Evening Standard та британського The Independent, а його син має титул барона і має місце в британському парламенті. Підстава ж, на якій Україна застосувала санкції до Лєбедєва – підозра у тому, що його європейські компанії нібито інвестують в Крим. Та коли це правда, то така діяльність європейським компаніям заборонена, і ЄС, напевно, зреагував би на таке порушення.

Ще один приклад бізнесмена, стосовно якого ані ЄС, ані США, ані Британія не вживали санкційних заходів, це – Володимир Крупчак (за версією Forbes Україна, на початку 2020 року посідав 11 сходинку рейтингу найбагатших бізнесменів України). Народився в Росії, але позбувся російського громадянства ще 2007 року, ставши громадянином України, а пізніше – 2019-го – громадянином Кіпру. Практично весь бізнес Крупчака представлений великим австрійським холдингом, до якого входять низка великих активів, розташованих і в Україні. Найвідоміший з них – Київський картонно-паперовий комбінат (Обухівський), який після запровадження до Крупчака Україною антиросійських санкцій, поряд з іншими його активами, опинився під арештами та загрозою передачі в АРМА.

Наступний приклад підсанкційних в Україні осіб – це співробітники таких міжнародних гігантів, як "Філіпп Моріс" або "Пепсіко", що керують представництвами цих компаній у Росії. В той же час ані Америка, ані Канада, ані країни ЄС стосовно цих найнятих менеджерів санкцій не запроваджували.

Загалом, прийняття антиросійських санкцій в Україні було досить скандальним. З одного боку, громадські організації та навіть західна преса звинувачували наших чиновників у затягуванні процесу. Але з іншого боку, у переліку підсанкційних згодом опинилися, вочевидь, помилково внесені. І на підтвердження цієї тези свідчить, зокрема, указ президента Володимира Зеленського про виключення зі списку санкцій окремих осіб та компаній.

Вибірковість застосування санкцій, неоднаковість підходу до одних та інших бізнесменів, особливо з великими активами на території України, можуть мати негативні репутаційні наслідки. А особливо, коли ці бізнесмени доведуть свою непричетність до Росії у міжнародних судових інстанціях, прогнозує юрист Денис Ципін.

"По-перше, правоохоронці повинні надавати вичерпну інформацію, чому вони пропонують накладати санкції на ту чи іншу особу. По-друге, якщо суд чи міжнародний суд встановить безпідставність санкцій та факти неправомірних дій з боку української держави або президента – це буде питання голосне. Тут вже є місце для іміджевих втрат держави. Тим паче, ми спостерігали у довоєнний період, що санкції накладалися не зовсім об'єктивно. Було й таке, що випадково люди попадали під санкції. Тож мають бути докази. Якщо їх немає, це означає, що інтереси, якими керувалися люди, які записали особу у список можуть бути приватними, а не державними. Мають бути підстави. І навіть походження особи з Росії не є і не може бути підставою для накладання санкцій", – сказав він.

Юрист додав, що питання санкцій в Україні часто вирішується лише на підставі докладної записки якогось не дуже високого рангу чиновника СБУ.

"І його рапорт не містить в собі якісь конкретні докази. І потім, якщо дійде до відповідальності, то нестиме її за нехлюйство чиновника саме держава", – підкреслив Ципін.

×