У Зеленського недостатньо ресурсів для боротьби з усіма олігархами одразу

Запроваджені санкції є логічним продовженням розслідування проти Коломойського, яке у США триває вже кілька років. Вони не стосуються банківських рахунків і активів. Це персональні блокуючі санкції, які передбачають заборону на в'їзд на територію США. Не думаю, що, запроваджуючи санкції, США переслідували якусь складну стратегію. Не бачу тут плану на кшталт: ми запроваджуємо санкції, а українська влада має ще щось зробити. Це частина внутрішнього процесу в США, який стосується розслідування проти Коломойського.

Зрозуміло, санкції треба розглядати у контексті української політики. Бо такий тиск безпосередньо впливає на розклад сил в українській політиці, враховуючи вагу Коломойського відносно інших олігархів. Але не бачу, щоб США чекали чогось конкретного від України. Вони давно говорять, що пора почати боротьбу з корупцією, олігархатом. Теоретично санкції проти Коломойського можна використати як привід для посилення тиску на нього вже в Україні. Тут питання, чи готова наша влада до конфронтації з Коломойським?

Такий сценарій вірогідний. Але в цілому питання повернення з-за кордону коштів, які відмили з України, - це завжди проблема, це довго і практично неможливо. Відслідкувати гроші надзвичайно складно. Існують юрисдикції, як Панама, де не розкривають власників рахунків. Без підтримки зовнішніх партнерів неможливо знайти, де лежать гроші. У поверненні корупційних коштів чекати швидкого рішення не варто.

Нещодавно бачив новину, що повернули півтора мільйона доларів, які вивів експрезидент Тунісу Зін аль Абідін бен-Алі. Пройшло 10 років після Арабської весни, коли він пішов у відставку і почалося розслідування. Його вже в живих нема. І лише зараз повернули півтора мільйони.

Тепер стоїть питання до української влади: чи буде вона взагалі цим займатися?

Усе залежить від України. У США є свій інтерес, там розслідують кримінальну справу. У Європейському Союзі інтересу серйозно переслідувати Коломойського не бачу. Якщо Україна захоче співпрацювати і підняти питання бізнесу і фінансових махінацій Коломойського за кордоном, не лише в США, то справа може отримати продовження. Якщо наші не будуть співпрацювати, то ніякого продовження не буде. Таке ми бачили на прикладі справ колишніх посадовців.

Це може бути політичний сигнал, але він не пов'язаний із конкретним планом. У публічній площині не видно сигналів, що момент обрали навмисно. Нова адміністрація і особисто Байден принципово наголосили, що співпраця з іншими країнами має базуватися на боротьбі з корупцією. Історія відносин Байдена і України завжди була про це.

Справу в США можна використати, щоб змінити тут баланс сил на політичній арені. Думаю, це намагатимуться зробити. Питання – хто? Чи це буде робити Зеленський і його офіс, чи політична опозиція, чи ніхто. Цілком ймовірно, що нічого робити не будуть. Мовляв, США запровадили ж санкції. Лазаренком займалися США. Довели справу до завершення. В Україні лише скористалися для перерозподілу сфер. Не вірю в демонтаж олігархічної системи.

Система існує 30 років. Щоб її зруйнувати, потрібно іти на політичне самогубство. Приходила нова влада, вступала у партнерські стосунки з одними групами впливу і виступала проти інших. Утримувався баланс. Так робив Порошенко, так вирішив зробити і Зеленський. Зараз розкрутили історію Медведчука. Вона внутрішньополітична, пов'язана з електоральними і політичними інтересами. Це не частина міжнародного плану. В Офісі президента намагаються створити Зеленському образ патріота. Тоді знизять рейтинг і Порошенку. І у нас буде єдиний кандидат.

Зеленському незручна історія з Коломойським. Без нього у президента було б менше ресурсів і політичного капіталу. Для нього зараз два варіанти. Або, користуючись ситуацією, посилює на нього тиск і цим відкриває одночасно кілька фронтів: Медведчук, Коломойський, Порошенко. Це доволі ризикована гра. У Офісу президента нема достатньо ресурсів, щоб боротися з усіма одразу. Або нічого з цим не робить. З погляду ресурсів другий варіант логічніший.