"Шевченко писав малоросійські вірші і великоросійську прозу": прем'єр розказав про мовну політику

6 років тому, 25 липня 2012-го, екс-прем'єр Микола Азаров в інтерв'ю російській газеті "Завтра" назвав українську мову "малоросійською". Із журналістом Олександром Прохановим він говорив про закон "Про засади мовної державної політики", який дозволяв використовувати російську та інші національні мови в органах державної влади і місцевого самоврядування.

Щоб захистити свою позицію, Азаров наводив приклад творчості Тараса Шеченка і його "малоросійських" віршів. Тих, хто виступав проти закону, назвав ірраціональними радикалами.

"Я повинен нагадати вам, що великий Кобзар України Тарас Григорович Шевченко писав російською мовою. Вся проза його - російською мовою, всі листи його - російською мовою. Він, живучи в Петербурзі, намагався і вірші свої писати російською. Хоча, звичайно, його вірші, написані рідною малоросійською мовою, досконаліші і піднесеніші петербурзьких.

Ми абсолютно з розумінням ставимося до проблеми української мови, - рідної мови для багатьох. Наш уряд дуже серйозно займається україномовними фільмами і україномовними виданнями. Це тема, якої ми займалися і будемо займатися.

Наш уряд проводить постійну лінію на єдність країни. І з цієї причини іноді нас звинувачують в якійсь непослідовності, м'якості, нерішучості. Справа зовсім не у цьому. Справа в тому, що ми, по суті своїй, протистоїмо силам, які є ірраціональними. І ці ірраціональні сили радикальні. Тому ми змушені проводити політику максимальної обережності, вдумливості, політики компромісу. Саме тому, що ми хочемо єдності країни. Я не бачу конструктиву в позиції тих сил, які виступають проти закону про мову".

Українську працелюбність Азаров назвав "російською силою", бо під Руссю розуміли "і великоросійське, і малоросійське".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд залишив Азарова без української пенсії

"Україна, якби її постійно підривали і знищували ці енергії, не розвивалася б. А вона все-таки розвивається. Ця піна - ненависть, злість - вона на периферії. А в центрі - сутність українського народу: це робота, постійна творча діяльність. Тому країна розвивається. Політики десь сперечаються, б'ються, лаються, тягають один одного за чуби, а народ знає свою справу. І країна будується, розвивається. І ця велика міць, про яку писав Гоголь, він називав її російською силою, російської птахом-трійкою, ця сила існує. Адже тоді під Руссю розумілося все: і малоросійське, і великоросійське, це був єдиний народ. Та міць, про яку говорив Гоголь, дозволяє нам з оптимізмом дивитися в майбутнє".

×