За 20 років незалежності такого провалу, як маємо зараз, не було. Якщо так будемо рухатися і далі, то поділить нас Росія на 2-3 губернії, та й позбавимося своєї держави.
З колишнім сотником УПА, 88-річним Мирославом Симчичем говоримо про ситуацію в Україні напередодні 20-ї річниці незалежності. Він, один з небагатьох ветеранів УПА, які мають бойовий стаж, і дожили до сьогодення.
Як оцінюєте діяльність влади під керівництвом Віктора Януковича?
- Його попередники або взагалі нічого для держави не робили, або робили щось трошки. А цей рішуче діє на розвал України. Найяскравіший приклад – Чорноморський флот. Цей флот як пістолет, який Росія приставила до нашого пульсу. В будь який момент може натиснути на гачок. Янукович не самостійний політик – кожного разу їздить на консультації до Москви.
Як можна змінити ситуацію?
- Українці мають показати що вони народ, а не "насєлєніє". Якщо не підніметься народ і не скине цю владу – ми пропали. Шкода, що люди страшно вуха і руки опустили. Насправді в народу завжди є сила піднятися, але зараз проблема в проводі. Нема тих, за чиїм гаслом би пішли. Думаю, зараз поштовх мала б дати молодь, бо вона починала всі революції світу. Найдеться хтось хто скаже: "Як не тепер, то коли. Як не я, то хто?"
Кажуть, що молодь зараз пасивна.
- Говорити, що ми колись були хороші, а тепер молодь погана – неправильно. Вони такі ж як і ми колись. П'яниці, розгільдяї були у всі часи і будуть завжди. Але історію рухають особистості, а їх багато не потрібно.
Чи бачите зараз потрібних людей серед відомих політиків?
- Жодна партія, з тих що зараз є, нічого не варта – така моя думка. Щоправда після подій 9 травня я дякував Богу, що знайшовся Тягнибок, зібрав трохи хлопців і дали у Львові москалям по морді, щоб не почували себе як вдома. Той хоч щось робить.
Як оцінюєте роботу попередніх президентів України?
- Зі всіх попередніх хіба б Ющенка відзначив. Той робив з хохла українця. Ввів країну в СОТ, реформу в освіті зробив, та й за відбудову Батурина йому треба подякувати. Ті, хто кричать, що він нічого не зробив, хай самі скажуть, що зробили за той час. Ясно, що він зробив мало. Але оточений такими сволотами московською номенклатурою більше б не зробив ніхто. Якби на наступних президентських виборах він балотувався, то я б за нього голосував.
Чим зараз займаєтеся?
- Очолюю крайове братство ОУН-УПА. Ходимо по школах, спілкуємось з молоддю. З хором даємо концерти. Роки вилазять на плечі і тиснуть вниз. В хорі нема молодших за 80 років. Але поки можемо – працюємо.
Якщо б могли, то чи хотіли б щось поміняти в своєму житті?
- Ні. Знаєте, я ніколи не зівав. Вважаю, що той талан, який мені Бог дав, використав повністю. Служу народу до кінця. Маю мрію, щоб дочекати поки розвалиться та промосковська команда, яка діє в Україні, щоб ми почали розвиватися як нормальна країна Європи. Але як не доживу, то, принаймні, мої діти доживуть.
Мирослав Симчич вступив до юнацької сітки ОУН в 1941 році. Йому було 18 років.
Найуспішнішим боєм сотенного Симчича став бій під Космачем. За 2,5 години загони УПА знищили майже всіх супротивників - 405 солдатів та офіцерів НКВД. Існує версія, що в цьому бою загинув командир дивізії генерал-майор Микола Дергачов.
Засуджений 1949 року Івано-Франківським Військовим трибуналом за участь в УПА на 25 років позбавлення волі. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів. Брав активну участь у повстаннях та боротьбі з урками. Згодом повторно дістав ще 25 років за "участь у націоналістичному угрупуванні".
За всі роки ув'язнення Симчич "не став на шлях виправлення". Тобто, відмовився засудити свою участь в УПА та співпрацювати з КДБ.
В 1982 році Мирослав Симчич, не виходячи на волю, визнаний судом особливо небезпечним рецидивістом і засуджений на 2,5 роки таборів "за наклепи на радянський державний і суспільний лад".
Звільнений у 1985 році. Усього відбув в ув'язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.
3 
8759
Коментарі
112