Політична криза у країні зайшла у такий глухий кут, що сторони протистояння не покладаються вже й на третю силу. Чому безвихідь у Південній Кореї впливає на Європи, - розповідає Gazeta.ua.
17 грудня 2024 року у Сеулі мало відбутися засідання Комісії по боротьбі з корупцією, на якому мали розглянути спробу запровадити воєнний стан. Але не з'явився головний фігурант справи - президент Юн Сок Йоль.
Політик з 12 грудня різко змінив тактику: якщо раніше він вибачався за події 7 грудня, то нині вважає свої дії виправданими "законодавчою диктатурою" опозиції. Оточення Юн Сок Йоля чинить спротив будь-яким спробам встановити істину. Особиста охорона президента не дозволила Поліції Республіки Корея обшукати його резиденцію і лише після тривалих переговорів видала затребувані документи.
У суботу, 14 грудня, опозиція змогла зібрати голоси під повторно внесений законопроєкт про імпічмент Юн Сок Йоля. Але охорона президента не дозволила вручити те повідомлення ані главі держави, ані його представникам. Демарш президента викликав обурення. Однак Юн Сок Йоль діє впевнено - він анонсував свою присутність на засіданні Конституційного суду 27 грудня 2024 року, де розглядатиметься справа про його указ щодо воєнного стану й окремо - про імпічмент. Інша слідча група, що розслідує події 3 грудня, викликає його на допит 21 грудня.
Вірогідність того, що Юн Сок Йоль з'явиться на цьому допиті мінімальна.
Йде на арешт
Натомість він сформував команду адвокатів. Представник групи захисту наполягає, що кількість повісток від слідчих структур свідчить про змагання між ними за можливість допитати Юн Сок Йоля. Сам політик майже припинив спілкування зі ЗМІ, його оточення повторює намір відстороненого президента "боротися до останнього".
Цим "останнім" може стати арешт. Якщо раніше поліція наполягала на цьому з огляду на можливий уплив Йоля на слідство, то нині додалося підстав.
З одного боку, процедура надсилання повторних повісток у південнокорейському законодавстві описана нечітко, що надає можливості для трактувань.
З іншого, ігнорування допитів опосередковано може доводити провину Юн Сок Йоля, а отже арешт потрібен як запобіжний захід, бо відсторонений президент може мати зв'язки в армії.
За гратами політик буде контрольованим, проте, стане для багатьох мучеником. З огляду на особливості південнокорейської культури, це спрацює на користь Йолю, якщо не буде вагомих доказів його провини.
Усе значно серйозніше
Дії відстороненого президента Південної Кореї спровокували розкол у правлячій партії "Сила народу". Нагадаємо, перша спроба опозиції оголосити імпічмент Юн Сок Йолю зазнала поразки через зміну лідером пропрезидентської політичної сили своєї позиції: спочатку він підтримав ініціативу, але під час голосування 7 грудня відповідному проєкту не вистачило голосів.
Лідер правлячої партії Хан Дон Хун публічно заявив, що він проти цього. 14 грудня голосування по імпічменту було успішнішим, що викликало тектонічні потрясіння у пропрезидентській партії. Адже "за" висловилися прибічники Юн Сок Йоля.
Таких виявилося щонайменше 12 осіб. Для південнокорейського політика є неможливим виступити проти лінії партії, але 14 грудня саме це і сталося. Реагуючи на демарш, п'ять членів вищої ради партії залишили свої посади, а 16 грудня пішов у відставку Хан Дон Хун, котрий голосував проти Йоля. Його спішно замінив лідер фракції Квон Сон Дон, перед котрим непроста задача - зберегти єдність.
Відомо, що Хан змінив свою позицію, коли президент зрадив своїй обіцянці 7 грудня довіритися рішенню правлячої партії. Адже 12 грудня він заявив про намір "боротися до кінця", у тому числі, в суді.
Таким чином, насправді у кризі правляча партія, а не конкретно Юн Сок Йоль. Перед нею вибір: або розколотися на фракції Юна і Хана, або - тримати стрій бодай про людські очі.
Зовні Кім, зсередини – Лі
Політична криза у Південній Кореї виникла у незручний період: адміністрація президента Джо Байдена вважає країну опорною точкою безпеки в регіоні і у такому статусі готується передати її наступнику, Дональду Трампу, а у Південній Кореї стрімко наростають мілітаристські настрої.
Офіційно Білий дім визнає присутність північнокорейських військових на території РФ, Київ заявляє про їхню участь у бойових діях на території України. Днями Південна Корея запровадила окремі санкції проти 11 фізичних і 15 юридичних осіб, котрі причетні до незаконного військового співробітництва Росії та КНДР.
У відповідь на зростаючі регіональні загрози від КНДР для Південної Кореї важливо мати сильного лідера, але історія з Юн Сок Йолем продемонструвала вакуум влади, - стверджує The New York Times.
Тому відсторонений президент різкою зміною своєї риторики, можливо, робить заявку на роль сильного лідера. Це особливо актуально з огляду на перспективу дострокових президентських виборів. Бо конкурент у нього вже є, - лідер опозиційної партії Лі Чже Мьон, котрий на останніх перегонах програв Юну менш ніж на 1%.
Порятунок у єдності?
Правлячій партії необхідно залишатися єдиною, хоча ті, хто проголосував за імпічмент Юна, дотримуються прогресивніших поглядів, вважає декан Вищої школи міжнародних досліджень Університету Соган Кім Чже Чон.
Хоча технічно інакомислячих є удвічі більше, ніж ті 12 осіб, котрі дали голоси за імпічмент (за призначення спецпрокурора для розслідування державної зради Юна проголосували 23 члени правлячої партії), немає ознак підготовки до формалізації розколу, зауважив професор політології та права Університету Кьонгі Хам Сон Дик.
Якщо партія утримає позірну єдність, у неї є шанс не допустити дострокових президентських виборів, а дотягти до чергових виборів через 5 років. "Зараз люди дуже злі на Юна, бо він осоромив імідж нашої країни, але буря мине і приблизно через два місяці все забудеться", - вважає професор Хам. Однак якщо вибори будуть призначені на весну 2025 року, шанси у правлячої партії невеликі, опонує професор Кім.
Українське питання
Офіційний Київ розраховував на Південну Корею як на постачальницю зброї або комплектуючих. Про таку перспективу говорили представники США у 2023 році. 27 листопада 2024 року міністр оборони України Рустем Умєров відвідав Сеул з офіційним візитом, але наслідки перемовин конкретно по зброї досі невідомі.
Хоча закнодавство країни прямо забороняє постачати зброю до воюючих держав, можливі інші варіанти. У Південній Кореї накопичено до 3 мільйонів одиниць боєприпасів та військової техніки, котрі з успіхом купує сусідня нам Польща. На одному з останніх засідань НАТО у кулуарах навіть точилися розмови про необхідність протиставити зростаючій присутності південнокорейської зброї на світовому ринку нарощення європейського військового виробництва.
2 
8759
Коментарі