Поступово Росія перетворюватиметься на Північну Корею – військовий аналітик

Атакувати об'єкти, на яких утримується небезпечний потенціал, забороняє міжнародне гуманітарне право. Про це чудово відомо всім сторонам будь-якого конфлікту, де такі об'єкти є. Росіяни роблять це навмисно, щоб шантажувати Європу, США. Так дають зрозуміти, що готові на крайні кроки. З тим щоб примусити наших партнерів відмовитися від допомоги і здійснювати тиск на Україну щодо прийняття умов російської сторони. Це поведінка гопника та звичайний шантаж. Жодної військової мети у таких обстрілах немає.
На які кроки ще можуть піти?
-Те що бачили під Запоріжжям – це провокація і спроба тиску на світову спільноту. Перед цим РФ направила у МАГАТЕ листа, що контролює територію ЗАЕС. Хоча тоді вони навіть не ввійшли у Енергодар. Станцію обстріляли з систем залпового вогню з великої відстані.

Чого чекати? Не хочеться давати підказки росіянам. З іншого боку – коли не складається з військовою складовою, бойові дії переносять в іншу сферу. У кіберпросторі у них не вийшло - втрутилися "Анонімус" і патріотична українська кібертусовка, яка є однією з найпотужніших у світі. Залишається гуманітарна складова. Можуть проводити комплекс певних заходів з метою підбурювання населення на протести, створивши нестерпні умови життя. Провокування гуманітарних катастроф. Хочеш-не хочеш люди почнуть щось робити з їжею. Воля до опору буде раніше чи пізніше зламана. Далі схему утворення народних республік ми бачили на Луганщині і Донеччині. Зараз такий сценарій намагаються розіграти на Херсонщині. Є інформація, що з території РФ і Криму завозять кримінальників, яких випустять у напрямках Миколаївської і Херсонської областей для створення хаосу. Найважчі дні будуть саме на південному напрямку.

З першого дня було помилкове рішення російського військового командування, яке зробило ставку на підтримку населення. Їх не просто не підтримали, а почали чинити рішучий збройний і беззбройний спротив. Це спутало всі карти. Ударні угрупування прийшли в упадок дуже швидко. Між собою дуже погано координують зусилля. Зрозуміти, яка їх кінцева мета уже майже неможливо. По інерції продовжують виконувати поставлені задачі.
Пентагон повідомляє, що РФ вже задіяла 90 відсотків сил і засобів, які зосереджувала останні півроку під нашим кордоном. Це говорить про те, що вони, по-перше, втратили наступальну ініціативу. По друге – майже витратили ресурс. Мають зупинитися десь за три-чотири доби. Суто фізично навіть якщо ми нічого не будемо робити. На окремих напрямках буде активність. Але це якщо не агонія, то близько до того.

У тій кампанії, яку вони проводять зараз, арміями не вимірюється нічого. Із наявних в них сил в Україні вже всі. Не думаю, що в когось вистачать здорового глузду і фінансових ресурсів тягнути сюди 127-му мотострілецьку дивізію, яка виконує задачі на Курильських островах. Це фізично нереально. Як сюди потрапить артилерійсько-кулеметна дивізія із Забайкалля, яка прикриває кордон з Китаєм?
Вони вигребли все. Наче людей багато, але дати їм якусь організаційну форму для ведення бойових дій фізично неможливо.

 

Я організовував шість черг часткової мобілізації. Це вкрай важке завдання. А коли громадяни не сильно цього хочуть, то мало ви що проведете. Припустимо, вдалося зібрати людей. Ви маєте купу ненавченого персоналу, який не пам'ятає, що таке військова справа. Їх треба навчити. Потрібно створити підрозділи, які спроможні грамотно діяти на полі бою. Кинути їх сюди – хлопці йдіть воюйте – це значить приректи їх на смерть. Я думаю, що ті, хто буде мобілозований, це усвідомлюють.

Гіпотетично це можливо. Фізично? Диктатор розуміє, що буде з ним, якщо таке станеться. Фізично особисто з ним.
Білорусь має чотири механізовані бригади і три бригади мобільних сил. Це такі в них сили спеціальних операцій. Формально їх багато. Неформально - це військо, яке тренувалося спільно з РФ за старими радянськими статутами. Вони мають відносну уяву про сучасну війну. Абсолютно не готові до контрпартизанських дій. Мають відповідну екіпіровку. Багато серйозної військової техніки. Але всім цим треба впевнено маніпулювати. Нібито з Вітебська бригада спеціальних операцій вийшла в район Гомеля. Але військовослужбовці категорично відмовляються щось робити далі. Є інформація що людина, яка називає себе президентом Білорусі, відмовилася від плану вторгнення. Виправдався тим, що треба контролювати західний кордон держави, бо там НАТО.

Спершу ідея була ізолювати. Це не вдалося. Значить треба знищити фізично. Їм треба поставити свою маріонетку, яка легалізує для світу картинку щодо виконання вимог РФ. Байдуже хто це буде.

Судячи з картинки, яку бачу на картах, на Київ мали рухатися три угруповання. Одне - з Білорусі, через Чорнобильську зону. Друге – через Чернігів на Бровари. Третє – Суми і Харків через Полтаву на Яготин і Лівий берег Києва. Київ мав опинитися у півкільці. Урядовий квартал мав бути захоплений силами угрупування так званих кадирівців. Або взяті у полон, або фізично знищені перші особи держави. Через запеклий опір бійців, які діють на сумському напрямку, угруповання, яке мало рухатися з Сум на Київ фізично цього не зробило. Чим суттєво полегшило оборону столиці. І ті, хто тримає Суми, зробили неоціненний внесок у захист столиці держави.
Заслуги оборонців Харкова президент оцінив зіркою героя України для командира 92 бригади.

Харків – перша столиця України. Розраховували на його швидку здачу, спираючись на те, що це російськомовний регіон. І в розрахунки заклали хибні дані своєї розвідки, що там чекають росіян. Після того як штурм міста захлинувся, вони зазнали величезних втрат. У них нічого не вийшло і завдання сьогодні – нанести місту максимальних руйнувань, щоб помститися. Це зведення рахунків. Жодної військової мети у обстрілах житлових кварталів нема.

-Бліцкриг провалився. На довгу війну ресурсів у них нема. Місяць-два Росія відчує санкції, які на них наклали. Вони якось там тримають голову високо – наш газ, наша нафта, нам світ не треба. Поступово РФ буде перетворюватися на Північну Корею. Залізна завіса і там щось відбувається.
Почалася третя світова війна. Світ чудово бачить, що людина – керівник держави, намагається чинити ядерний шантаж. Відрізаний від ресурсів, фінансів, технологій, він зітнеться з проблемою, коли військам потрібно платити гроші, годувати, заправляти, лікувати поранених, ремонтувати техніку. А на це все нема сил, ресурсів і можливостей. Питання, що стане з угрупуванням, яке вторглося? Воно за певний час деградує – або складе зброю, або розбредеться. Це процес буквально днів 30. Який сенс на морозі сидіти в полі, якщо можна втикнути штик в землю і йти додому.

Наносити їм втратити, насамперед вибиваючи техніку. Можливості ремонту в них нема. Лишившись без техніки, стануть військом 1812 року. Так, їх багато, так при зброї. Але ні мобільності, ні постачання. Що робити? Хочеш не хочеш доведеться повернутися туди, звідки взялися.

Мені здається, що розгром угрупування біля Києва стане яскравим сигналом насамперед для українців, що ми починаємо перемагати. Як доб'ють всіх, хто ломиться в Київ, на інших напрямках зрозуміють, що кінець війні і треба тікати.

Європа пройшла через дві світові війни. Цей болючий досвід правильно вивчили і запровадили висновки. Європа зробить все можливе, щоб задушити агресора невійськовими засобами. В цій війні не буде ні поранених, ні полонених. Поки Росія не буде знищена, як держава, Європа не зупиниться. Всі розуміють, як дали Росії піднятися в кінці 90-х, другий раз так помилятися не треба.

Світ побачив велику мильну бульбашку на місці другої армії світу. Все те, чим лякали все живе на Землі, ми бачимо абсолютно протилежну картину. А як виглядають полонені росіяни? Я служив в армії у важкі часи, у мене таких солдатів не було. Наша територіальна оборона, яка вчора отримала форму і стала до строю, виглядає проти них як космічний десант.
Техніка? Так, є нова. Їхній офіціоз розповідає, що нової техніки у сухопутних військах 50 відсотків. А що у нас тут догорає? Є сучасні машини. Але в Харків заходить бригада озброєна легкими броньованими тягачами виробництва Харківського заводу початку 70-х. Є хороші зенітно-ракетні системи. Але теж не таке, що в долоні плескати – вау-вау. Таке собі. Міф про міць російської армії розбився об український опір.
Сучасних тактичних прийомів чи свіжих ідей у оперативному мистецтві я не бачу. Підготовка на рівні другої чеченської війни. Світ з початку 2000-х років запроваджує ідею мережоцентризму у бойових діях. Яскравий приклад – наша ТРО. Ніхто не знає, звідки нею керують чи керують взагалі. Це самоорганізація. Зіштовхнушивсь з таким опором, російська сторона розгублена. Вони не лише не готові до війни у сьогоденні. Вони не готові і до більш серйозних конфліктів. І нам це в плюс.

Йшлося про витрачання ракет "Калібр" – це крилата ракета морського повітряного базування з великою дальністю стрільби. В Житомирі вони намагалися влучити в казарми десантної бригади, а попали в автобусну зупинку. Про точність можемо поговорити. Для порівняння з американських ракетних фрегатів була атакована авіаційна база ВПС Сирії. Перша крилата ракета пробивала дірку у перекритті бетонного ангару, а друга в цю дірку прилітала і нищила літаки. Це високоточна зброя. Таких ракет у росіян було десь 200-220. Сьогодні втратили 140-170. Під нуль їх розстрілювати не будуть – щось має лишитися на чергуванні. Щось не зможе фізично сюди долетіти. Побачимо ще кілька ударів цими ракетами і все. Далі у них залишаються ракети оперативно-тактичного комплексу "Іскандер". Дальність стрільби до 500 кілометрів. Тобто вони зі своєї і білоруської території можуть обстрілювати всю Україну до лінії Житомир-Вінниця. Скільки таких ракет - сказати не можу. Йде витрачання. А можливості російської промисловості різко обмежені. Плюс санкції - є проблеми з матеріалами, електронікою, авіонікою і багатьма питаннями. Навіть якщо ви фізично спроможні збудувати, це не значить, що маєте матеріали це зробити. Безумовно стрільба буде тривати. Наші міста будуть нищити, допоки ми якимись спеціальними засобами не нейтралізуємо цю загрозу.

Залишається повітряний компонент. Там є старі крилаті ракети радянського виробництва. Вони їх будуть застосовувати. Це руйнівна зброя. Але досить стара. І в міру того як будуть цей запас витрачати, точність ударів буде нижча й нижча. Але це триватиме до завершення війни. У них таких ресурсів достатньо.
Все, що є в них на землі – це не те, чого нам варто боятися.

Чи натисне безумний диктатор кнопку? Така ймовірність є. Чи дозволять йому це зробити? У світу достатньо варіантів неядерного впливу на ситуацію, коли цю кнопку можна з його рук вибити.

Ми бачимо, що угрупування більше ніж 150 тисяч людей фактично перестає існувати у нас на очах. Це є вартість без'ядерної версії Росії. З ядерною версією теж є багато проблем. На чергуванні у РФ перебувають 46 ракет СС18 "Сатана". Вони виготовлені у Дніпропетровську. Ракети мають проходити технічно-регламентне обслуговування заводу виробника. Принаймні вісім років ці ракети не обслуговувалися. А хто гарантує, що вони взагалі злетять? Ніхто. Інше питання щодо наявності у РФ оголошеної кількості ядерних зарядів. За угодою у 1995-му році Російська Федерація продала 500 тон збройного урану у збідненому варіанті США. Тривалість угоди 20 років. Вартість - 11,9 мільярда доларів. Вона закінчилися у 2015-му. А там ядерні бойові частини лишилися після цього?

Суто військовими методами. Іншого шляху відновлення територіальної цілісності немає. Сам ворог не піде. Їх операція розраховувалася до 10 березня. Ресурси будуть витрачені. Наша задача – вистояти, підготувати контрзаходи і відновити стан справ військовим способом. Нам це під силу.