"Покладемо край русифікації" - закон Ківалова-Колесніченка вимагають визнати антиконституційним

13 грудня відбулося засідання Конституційного суду України з визначення конституційності Закону "Про засади державної мовної політики".

Біля будівлі КСУ зібрався мітинг громадських активістів, зокрема представників всеукраїнського об'єднання "Свобода".

"Мовний закон" Верховна Рада України ухвалила в липні 2012 року. Серед авторів - тодішні народні депутати від Партії регіонів Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов. Передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Патріотична русифікація: через кого досі діє мовний закон Колесніченка-Ківалова

"Цей закон нівелює та заперечує Конституцію, яка говорить, що єдина державна мова - українська. Тому має бути скасований. Нам потрібен новий, який буде захищати українську мову й стимулювати її в усіх сферах життя, - говорить нардеп, заступник голови ВО "Свобода" Андрій Іллєнко. - Це один із тих законів, які готували морально, політично, ідеологічно російську агресію. Йде третій рік російської агресії, а цей ганебний закон і далі діє попри те, що був скасований Верховною Радою", - говорить Іллєнко.

Водночас координаційна рада з застосування української мови при Міністерстві культури готує новий закон про мовну політику.

"Закінчується напрацювання нового закону про державну мову. Тобто ми будемо озброєні, готові запропонувати щось натомість. Якщо не буде скасований цей закон, наша боротьба продовжиться. Українці затяті й уперті, тому ми не маємо права здати це питання", - каже заступник голови координаційної ради Тарас Марусик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мовний" пункт Мінської угоди може остаточно відрізати мешканців "республік" від України: Портников

 

 

"Тепер справа – за судом, і виходячи з його рішення розумітимемо: чи це судді справедливі, які керуються винятково українським законодавством, чи політично заангажовані та мають певні вказівки з Адміністрації президента, як це було раніше. Суд зволікав та усіма правдами і неправдами шукав причини, щоби не починати розгляд. Врешті "Свобода" подала до суду уже на КС - за бездіяльність. І три тижні тому таки відбулося перше засідання", – зауважив голова ВО "Свобода" Олег Тягнибок.

 

23 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування закону "Ківалова-Колесніченка". Наступного дня верховний комісар ОБСЄ у справах нацменшин Астрід Турс висловила стурбованість тим, що це може привести до заворушень.

За процедурою скасування закону спершу має завірити підписом голова ВРУ, а потім - президент. Станом на грудень 2016 законопроект не підписаний, але й не ветований президентом, його поточний статус — "готується на підпис".

17 листопада Конституційний суд розпочав розгляд подання 57 народних депутатів (із них 35 від ВО "Свобода") щодо визнання неконституційним закону "Ківалова-Колесніченка".

×