Сенс існування "Нафтогазу" нині простий: прибутки від його діяльності опиняються в приватних кишенях, а борги й проблеми залишаються державі. Таку думку у новому номері журналу "Країна" висловив директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
"Свої інтереси задовольняє і менеджмент, і, насамперед, залаштункові керівники компанії. Така схема призвела до того, що фінансовий стан "Нафтогазу" кепський", - зауважив він.
"Певні особи вже скористалися "Нафтогазом" по максимуму, й відтягувати реорганізацію його справді не можна. Модель, запущена при створенні компанії 1998 року, неефективна, давно себе вичерпала", - додав Михайло Гончар.
Експерт наголосив, що тепер під примусом зовнішніх економічних і політичних чинників заговорили про реформу компанії.
"За інших обставин навряд чи варто було б сподіватися, що хтось з урядовців за це візьметься. Усе всіх влаштовувало. Але запас міцності "Нафтогазу" вичерпується. Хоча, безперечно, ситуацією вкотре скористаються ті, хто й так мав компанію як приватну", - підкреслив він.
Михайло Гончар аналізує позиції Києва й Москви в суперечці за ціну газу у новому номері журналу "Країна" № 37 (90) за 30 вересня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
Коментарі