Новий суспільний договір чи пусте виборче гасло: що робити з Конституцією

5 років тому, 21 лютого 2014-го, Верховна Рада повернула в дію Конституцію 2004 року. Рішення підтримали 386 нардепів.

"Верховна Рада отримає повноваження на призначення уряду, всіх членів кабміну, вплив на охоронну, судову і інші гілки влади. ВР припинить бути підрозділом Адміністрації президента. Зможе реалізувати те, на що покладається Майдан і вимагає український народ – права і справедливості", - заявив тоді Арсеній Яценюк.

Цим голосуванням скасували більше 80 законодавчих актів 2010-2011 року, які наділяли президента надмірними повноваженнями. 30 вересня 2010 Конституційний суд скасував дію конституційної реформи 2004-го. Таке рішення опозиція назвала переворотом.

Чи доречно зараз змінювати основний закон Gazeta.ua запитала в експертів.

Володимир Фесенко, політолог:

"Конституцію критикують за те, що вона не працює. Норми є, але вони декларативні. Друга проблема - протиріччя між інституціями влади - президентом, урядом, парламентом. Є ідея перейти до парламентської республіки. Дискусія відображає кризу ефективності чинної Конституції. Закон це одне, а виконання - інше. Мало написати гарну Конституцію.

Основний заккон також можна використати як елемент просування своїх цілей. Ті ж зміни щодо НАТО і ЄС можна було прийняти рік або два тому. Вони зараз не роблять нас ближче, але важливі як запобіжник від зміни курсу. Але проголосували ці зміни зараз, бо президент буде їх використовувати. Інші кандидати пропонують свої зміни, бо сподіваються на додаткові голоси.

Для того, щоб перейти до парламентської форми правління, потрібен консенсус. Зараз такого немає. Можливо, у новій Раді це питання підніметься".

Вадим Карасьов, політолог:

"Україні потрібен новий суспільний договір. У нас було два майдани, де велику роль відіграло громадянське суспільство. А Конституція, яку прийняли ще 1996 року, є скоріше пактом пострадянських еліт. Президентська група відстоювала свою частину, парламентська -свою, група бізнесу - свою долю. Кожен взяв свій процент влади від системи. Це нагадувало закрите акціонерне товариство. Треба починати з великої політичної реформи. Треба говорити і про виборчу систему, від якої залежить якість парламентаризму. Потрібна реформа партій, де буде внутрішня демократія. Потрібно прибрати залишки деспотичної влади президента з Конституції. Підняти це питання зможе вже нова ВР.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Частина виборчої технології Порошенка" - дипломат про закріплення курсу на НАТО та ЄС

У Британії немає конституції, є система договорів, але там є парламентаризм. У нас є Конституція - але немає парламентаризму. Потрібне структурне оновлення держави. Є проблеми Криму і Донбасу - на яких умовах їх повертати, на яких умовах рухатись в НАТО і ЄС. Це може вирішити новий суспільний договір.

Зараз центром влади стала Адміністрації президента. Там вирішуються стратегічні питання. Хоча цей орган обирає сам голова держави, він не підзвітний. Конституція себе вичерпала. Поки не буде системної реформи, всі будуть шукати цапа-відбувайла".

Олексій Панич, філософ:

"До змін в Конституції потрібно підходити обережно. Якщо послаблюємо або посилюємо парламентську гілку на тлі президентської, треба прорахувати всі наслідки. Налаштовувати Конституцію настільки складно, наскільки користування комп'ютером складніше за користування молоком. Маємо не настільки оптимальну Конституцію, але рухатись треба обережно. Потрібні точкові зміни.

Ми живемо за цією Конституцією, проводимо вибори, парламент працює як може. Значить вона працює. Можна сперечатись щодо виборчої системи, але це зовсім не питання Конституції. Ті, хто пропонують нові Конституції, пишуть їх під себе. Це виборче гасло, за яким нічого не стоїть. Так само як і пропозиції написати новий суспільний договір - його ніхто не пише і не підписує, це не угода. Це усталені неписані правила взаємодії. На ці гасла можна купити легковірний електорат, тому питання часто підіймають перед виборами. В умовах війни втручається ще один чинник - обороноздатність. І треба на це зважавати".

×