Шість років тому, 10 травня 2011-го колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка привезли з СІЗО до Київської лікарні швидкої допомоги. Із середнім ступенем тяжкості його перевели в реанімацію.
Із 23 квітня Луценко голодував у знак протесту проти його утримання під вартою. Втратив 19,5 кг. Із голодування виходити не збирався.
Слідчі ГПУ не пустили в палату до екс-міністра ні його дружину Ірину Луценко, ні адвокатів, ні народних депутатів.
Луценка судили у справі про зловживання службовим становищем та незаконній видачі житла підлеглим. 26 грудня 2010 року його затримали під час прогулянки з собакою. Суд тривав більше року.
У лютому 2012-го Луценка засудили до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Термін він відбував на Чернігівщині, у Менській колонії для колишніх працівників правоохоронних органів.
7 квітня 2013 року тодішній президент Віктор Янукович підписав указ про помилування Луценка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луценко оголосив початок радикальної реформи
Після втечі Януковича у 2014-му з Луценка зняли судимість та відмінили вирок.
27 серпня 2014 року Луценко очолив президентську партію "Солідарність". На дострокових виборах Ради восени того ж року йшов другим номером "Блоку Петра Порошенка". Потім очолив однойменну фракцію.
Луценко був одним з найвпливовіших людей у команді президента, брав участь у всіх стратегічних нарадах Порошенка з найвищими посадовцями країни. 12 травня 2016-го Верховна Рада за поданням президента призначила Луценка генеральним прокурором України.
Луценко став першим в історії України генпрокурором без вищої юридичної освіти і з кількома роками в'язниці за плечима. Виступаючи у Раді перед призначенням, він запевнив, що юридичну освіту отримав "на лаві підсудного та засудженого". При цьому пообіцяв не мстити причетним до його посадки, а займатись тільки боротьбою з корупцією.
2 
8759
Коментарі
1