Ексклюзиви
Понеділок, 26 листопада 2018 16:19

Корупції - труба

Корупції - труба
Створення нової правоохоронної системи України йде повільно і з пробуксовкою, але воно йде. Фото: Цензор.НЕТ

Схоже, що ДБР, як і обіцяв його директор, дійсно запрацює в листопаді. Структура, яка ще не почала функціонувати, піддається масованим атакам з боку потенційних підслідних. У хід йдуть і законодавчі ініціативи, спрямовані на отримання контролю над головою Бюро, і особисті погрози родині Романа Труби. Наявність цих атак - результат принциповості директора, який відхилив 27 одіозних претендентів на посади керівників Бюро. І чиновники-корупціонери дійсно бояться запуску "українського ФБР".

Довга підготовка і швидкий старт

Державне бюро розслідувань (ДБР) офіційно починає свою роботу з 27 листопада. Повідомлення про це опубліковано урядове видання "Урядовий кур'єр". Таким чином, Бюро починає повноцінну роботу вже через рік після призначення його директора.

Завтра, в Українському домі складуть присягу без малого 300 слідчих ДБР. Згідно із законодавством, обов'язковою умовою для старту роботи нової правоохоронної структури є її укомплектованість кадрами не менше ніж 30%. Цю умову вже виконано. А після зарахування в штат ще трьох сотень слідчих кадрове питання "українського ФБР" буде вирішене більш ніж на 40%. Ну перші розслідування почнуться вже в найближчі дні.

Створення ДБР було передбачено новим Кримінальним процесуальним кодексом України, прийнятим ще у 2012 році. Незважаючи на декларації режиму Януковича про необхідність запуску Бюро, до Революції гідності ніяких конкретних кроків для цього зроблено не було. У законі "Про прокуратуру", схваленому парламентом в жовтні 2014 року, були закладені конкретні механізми формування ДБР. Однак установу ДБР було відсунуто на другий план у зв'язку з запуском НАБУ. Закон про ДБР був прийнятий тільки в листопаді 2015 року, а вступив в силу в березні 2016 року.

Надалі дії щодо організації конкурсних процедур постійно відкладалися під різними приводами. Наприклад, однією з причин відстрочки стала скарга Головного військового прокурора Анатолія Матіоса, який знайшов помилки в питаннях для тестування кандидатів.

Нарешті, в листопаді минулого року конкурс все ж відбувся, і перемога дісталася "темній конячці" - львівському прокурору Роману Трубі. Хоча напередодні ніхто всерйоз не розглядав його кандидатуру на тлі таких фаворитів, як згаданий Анатолій Матіос, співробітник АП Олексій Горащенков і глава Управління ГПУ Ольга Варченко.

Подальші зволікання з проведенням конкурсу або виграш його кандидатом з неоднозначною репутацією означав би остаточну втрату обличчя перед Заходом, який вимагав якнайшвидшого старту роботи ДБР. Пункт про запуск Бюро залишився останньою невиконаною Україною умовою "безвізу" з ЄС.

Перезавантаженню заважають, але воно йде

Роман Труба став першим керівником після глави НАБУ Артема Ситника, який запустив великий правоохоронний орган з нуля. Зумівши зробити це на тлі очевидного опору впливових фігур у владі та відсутності політичної підтримки, яку мало створення НАБУ. З моменту створення якої сформувався пул політиків і активістів, які виступають в ролі неформального департаменту зі зв'язків з громадськістю антикорупційного органу. Крім цього, НАБУ активно підтримувалося і підтримується Заходом. Наприклад, лише завдяки жорстким сигналам з Вашингтона не був прийнятий законопроект, яким було надано парламенту право 226 голосами звільняти директора НАБУ без висновків аудиту. У свою чергу, глава ДБР отримав кредит довіри західних партнерів України тільки після того, як продемонстрував свою самостійність.

Як би там не було, запуск ДБР - це черговий крок у створенні нової правоохоронної системи після створення НАБУ і НАПК. Нові відомства будуть грати все більшу роль в переслідуванні корупції. Судова реформа схвалена Венеціанською комісією, і все частіше доводить свою ефективність. Опитування, проведене у вересні 2017 року у рамках проекту USAID, показало зростання довіри до українських судів. З точки зору юристів судова система отримала найвищий рівень довіри з усіх органів влади - 38%. Для порівняння: парламенту і уряду довіряють 12% юристів. В рамках реформи створюються Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд, і вперше в історії України стати суддею тепер може юрист без суддівського досвіду - адвокат або вчений. Результативно йде реформа в Генпрокуратурі: при Юрію Луценку прокуратура, нарешті, перестала бути засуджуючим органом, і доля підслідного тепер вирішується в суді. Функція слідства передана з прокуратури у новий головний слідчий орган - ДБР. І з 27 листопада цей новий потужний слідчий апарат - запрацює.

Сьогодні цілою низкою спікерів в ЗМІ тиражується одна й та ж теза: затримка з призначенням 27 претендентів на посади керівників структурних та територіальних підрозділів ДБР гальмує роботу Бюро. Ці повторювані твердження спростовуються нормами законодавства. Як вже говорилося вище, сьогодні Бюро укомплектоване приблизно на третину, і може працювати. Присяга 300 слідчих доведе комплектацію ДБР до 40%.

Як відомо, слідчий є процесуально незалежною фігурою. Щоб ДБР працювало, потрібні чесні компетентні слідчі, а не начальники. Формування слідчого апарату і воля директора Бюро цілком достатні для початку роботи органу.

"Важливі умови, які ми створимо для цих людей в новому правоохоронному органі. Я роблю акцент на зміні підходів і принципів роботи. Коли ми це зробимо - буде результат і довіра суспільства. Не на всіх слідчих, не всіх прокурорів стоїть печатка системи. Є багато професійних і при цьому чесних людей", - відзначав сам Роман Труба в інтерв'ю.

Поки Бюро зазнає труднощів з матеріально-технічним забезпеченням. Питання про приміщення для головного офісу було вирішено тільки в червні цього року, площі були виділені в будівлі колишнього комбінату "Преса України" з активів Держуправління справами при президенті, уряд Гройсмана здійснює фінансування потреб Бюро.

Труба і 27 емісарів

Нагадаємо, 28 серпня 2018 року директор Бюро відмовився прийняти на роботу 27 претендентів на керівництво функціональними і територіальними підрозділами Бюро. Список цих "переможців конкурсу" був оприлюднений в ЗМІ за кілька днів до голосування зовнішньої комісії, і повністю збігся з її вибором. За словами Романа Труби, серед обраних комісією кандидатів перебували фігуранти кримінальних розслідувань. Зокрема, один з переможців підозрювався в державній зраді, інший кандидат і члени його сім'ї були присутні в декількох кримінальних провадженнях щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, ще один кандидат тісно спілкується з представниками найманців РФ.

Крім обґрунтованих підозр у нечесності багатьох затверджених Зовнішньою конкурсною комісією претендентів, виявилися правові труднощі в призначенні цих людей. Виявилося, що Зовнішня комісія знищила результати їх перевірки на поліграфі. Що очевидно ставило під сумнів можливість прийняття об'єктивного рішення про затвердження вибору комісії директором Бюро. Відповідно до закону, поліграф обов'язковий для рішення комісії; у свою чергу, директор ДБР повинен при прийнятті рішення проаналізувати морально-ділові якості кандидата. Очевидно, що результати дослідження на поліграфі - кращий спосіб для такого аналізу. Під час дослідження піддослідних запитують про мотиви участі в конкурсі, участі в корупційних схемах, зв'язках з іншими країнами. Правомірність вимоги главою ДБР отримання доступу до результатів досліджень була підтверджена висновками Інституту законодавства при ВРУ, а також юридичними школами національних університетів Києва, Львова, Харкова та...

Вимога поліграфа перед призначенням в Бюро - це зразок реформи держслужби. Власне, Труба задав нову прозору і дієву модель прийому на роботу в держоргани. Це зрозуміла і чесна альтернатива діючій сьогодні моделі: призначати на посади корупціонерів і потім тримати їх на гачку, як маріонеток. Прийняття остаточного рішення за результатами перевірки мотивації і схильності до корупції - простий і ефективний бар'єр для тих, хто йде на держслужбу за неправомірною вигодою. Перевірка до призначення - це і є головний засіб запобігання корупції у владі. Напевно недалекий той час, коли таку перевірку проходитимуть всі чиновники.

Конфлікт Зовнішньої конкурсної комісії з директором ДБР став одним з головних публічних конфліктів останніх трьох місяців. Зовнішня конкурсна комісія за фактом є політичним органом. Обумовлюється це самим способом її формування: 3 члени комісії - від парламенту, 3 - від президента, 3 - від Кабміну. На політичний орган покладена місія по вибору 170 керівних посад! До слова, в першому читанні в Раді був прийнятий законопроект, який забирає у Зовнішньої комісії ці повноваження. Але після відмови Романа Труби від призначення 27 скандальних кандидатів Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності відкликав цей законопроект, і має намір повернути Зовнішній конкурсній комісії надмірні повноваження.

Гуртом і ДБР бити легше. Поки воно не почало працювати

Цей крок парламентського комітету став однією зі складових масованої атаки на главу Бюро після його відмови призначати в керівництво ДБР "узгоджених" людей. Атака була розгорнута по цілому ряду напрямів: від спроб взяти слідчих під контроль через заступників директора, а самого директора зробити підконтрольним парламенту до особистих погроз членам сім'ї Романа Труби. Показово, що стрибок недружньої активності на адресу створюваного органу і його глави стався відразу ж після відмови Труби підписувати призначення 27 "переможців конкурсу".

Найбільш гучним актом цього саботажу стали позови народного депутата Юрія Македона, який оскаржив саме призначення Труби річної давності та достовірність результатів люстраційної перевірки, яку проходив глава ДБР. За інформацією ЗМІ, за обома позовами стояв один з найвпливовіших "комунікаторів" з суддями Олександр Грановський, до орбіти впливу якого відносять заступника директора ДБР Ольгу Варченко. У разі відсторонення Труби саме вона буде управляти Бюро.

Була зроблена спроба взяти під зовнішній контроль слідчих ДБР. У текст ніяк не пов'язаного з ДБР законопроекту була інтегрована поправка до Кримінального процесуального кодексу України. У відповідність з якою слідчих ДБР (які повинні бути процесуально незалежними фігурами) фактично підкоряли заступникам директора Бюро.

У свою чергу, спробу підпорядкувати директора ДБР парламенту зробив Микола Паламарчук, член зовнішньої конкурсної комісії ДБР, відставний генерал МВС і депутат, помічника якого підозрюють в передачі грошей організатору замаху на Катерину Гандзюк. Паламарчук зареєстрував законопроект, що надає парламенту право висловити недовіру Директору Бюро. Цікаво, що за два до внесення цього законопроекту відставний генерал виступив з іншою законодавчою ініціативою - криміналізації "наклепу". Паламарчук запропонував давати 5 років позбавлення волі за поширення "недостовірної інформації в Інтернет".

Тиск на директора ДБР з боку комітету вирішили чинити й колеги генерала з комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності - Євген Дейдей і Владислав Бухарєв. Які звернулися в правоохоронні органи із заявою про необхідність порушення кримінальної справи проти Романа Труби. Перебування обох депутатів у зовнішній комісії вельми символічно: Євген Дейдей в 2012 році був засуджений за розбій, а Владислав Бухарєв не має вищої юридичної освіти.

Зовнішня комісія двічі збиралася на засідання, куди запрошувались 27 її фаворитів і разом з ними колективно оцінювали діяльність глави ДБР. Хоча подібні зібрання, а тим більше правових оцінок керівництва Бюро не передбачені ні законодавством, ні внутрішнім регламентом комісії.

Ну, і традиційна історія - особисті погрози. На особистий телефон дружини Романа Труби почали приходити смс з погрозами звільнення з роботи і службового розслідування, і вимогами "вплинути на чоловіка". За словами дружини глави ДБР - судді Шевченківського суду Львова Олександри Баєвої, подібні повідомлення і дзвінки надходили неодноразово у вечірній і нічний час доби.

Той факт, що описані вище дії тривають по сьогоднішній день, свідчить про те, що з директором ДБР "домовитися" так і не вдалося. Принциповість глави ДБР - мабуть, перший прецедент відмови від політичних компромісів на такому високому рівні. Ця принциповість - добрий знак для процесу будівництва нової правоохоронної системи. Непоступливість Труби в кейсі "27" перегукується з ситуацією Артема Ситника, який в Одесі багаторазово перепризначував конкурси на посаду начальника територіального управління. Тільки якщо Ситник мав протидію на обласному рівні, то Труба - на національному.

Власне, протидія окремих осіб - не що інше як ознака страху і розуміння того, що ДБР - це серйозна загроза для них. Вони не змогли домовитися з Трубою. І вони вже програли. Їх опору вистачить ненадовго. Опір підслідних зрозуміли, але якщо слідчий об'єктивний і незалежний - у них немає шансів. Створення нової правоохоронної системи України йде повільно і з пробуксовкою, але воно йде. І його не повернути назад. Опір цьому руху - приречений.

Зараз ви читаєте новину «Корупції - труба». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 32486
Голосування Чому я не голосуватиму за Петра Порошенка на президентських виборах у 2019 році?
  • Він не виправдав моїх очікувань
  • Я за нього й на попередніх виборах не голосував
  • Є достойніші кандидати
  • У нього є можливість переконати мене у протилежному
  • Україні треба президент нової якості
  • Голосуватиму за Порошенка
  • Ще не визначився з кандидатом
Переглянути
Погода