Через те, що весь політичний клас дискредитований, пошук кандидатів пішов за межі політики. Але, історія успіху на сцені чи у спорті, не завжди підтверджується успіхом у політиці. Втім, позитивні прецеденти у світовій історії є. Однак, важливо знати з яким "багажем" шоумен вирушає у світ політики: чи це бажання щось міняти, чи просто роль олігархічної маріонетки. Про це у ефірі "Громадське радіо" розповів політолог Микола Давидюк:
- Населення любить закохуватись. І це чергове кохання населення в даному випадку з коміком Зеленським призводить до того, що йде ріст партії. Але за Зеленським можуть стояти прагматичні люди, які й поведуть його в президенти. І це теж можна непогано конвертувати в гроші. Наприклад, грати проти когось — і від іншої сторони отримати свої преференції. Або грати за когось — і від цієї сторони отримати преференції. Зеленський сьогодні – чи не останній не заарештований актив Коломойського. Тому цей актив сьогодні використовується для того, щоб можна було політично, кулуарно, як це зазвичай люблять, вирішити з чинним чи з наступним президентом свої питання і для того, щоб закрити очі на можливу політичну чи фінансову корупцію, яка могла мати місце. Саме такі проекти, які дуже легко заходять у парламент, найчастіше стають звичайною розмінною картою.
Втім іншого сценічного діяча Святослава Вакарчука, політолог до "олігархічних маріонеток" не відносить, а бачить окремою константою, котра самостійно керує собою.
- Вакарчук – дещо інша ситуація від Зеленського. Вакарчук – кандидат фізичних наук, пройшов навчання в Єлі, а зараз викладає в Стенфорді. Вакарчук, окрім того, що співак – все ж таки інтелектуал.
Микола Давидюк також назвав позитивний фактор, що зменшить силу впливу олігархів на українських виборців в майбутньому:
- Олігархи готові створювати політичних клоунів, які будуть забавляти населення, котре дуже часто не хоче думати, а готове піддаватися емоціям, сидячи на дивані і готове за них голосувати. Це тренд сильний, але я бачу, що він може мінятися. Наприклад, є інформація, що український фейсбук вже має 11 мільйонів користувачів, а голосуючих у нас 33 млн. Тобто, до 2019 року у нас буде половина виборців, які будуть менше залежні від телебачення. Бо головний інструмент олігархів – це телебачення, великі національні канали, вони правлять всю політику. Якщо велика кількість населення буде в Інтернеті, тоді комунікація буде інша, тоді олігархи по іншому будуть будувати свої компанії, хоча б нові політики.
Тоді, на думку політолога, у країни з'явиться шанс, що те оновлення ВР, яке відбулося після революції, може бути доповненим ще новими політиками, які зможуть зайти в правління в тому числі через Інтернет та реальні зустрічі з виборцями, а також, що спонсорами їх будуть виступати не конкретні олігархи, а народ.
Коментарі