Доки Україна не піде канадським шляхом і не запровадить дві державні мови – українську та російську – збудження в країні залишатиметься. Таку думку у новому номері журналу "Країна" висловив директор української філії Інститут країн СНД Володимир Корнілов.
Законопроект "Про основи державної мовної політики" розглядали 24 травня у Верховні Раді. Його норми фактично дозволяють запровадити російську мову другою державною. Автори законопроекту – "регіонали" Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко. Під час його розгляду зчинилася бійка між депутатами більшості та опозиції. "Бютівцю" Миколі Петруку проломили череп, Вадиму Колесніченку порвали сорочку.
"Звісно, мовна проблема є. Достатньо сісти наживо на радіо чи телебаченні, на інтернет-форумі двом людям і поговорити на будь-яку дражливу тему – чи то Чорноморського флоту, чи відносин із Росією, чи НАТО, чи житлово-комунального господарства. Триває спокійна, квола дискусія. Але варто комусь бодай непрямо згадати про мову, всі починають дзвонити, писати лише на цю тему. Решта відходить на задній план", - зауважив Корнілов.
"Доки Україна не піде канадським шляхом і не запровадить дві державні мови – українську та російську – це збудження залишатиметься. Воно й далі розриватиме українське суспільство і державу зсередини", - додав він.
Експерт наголосив, що у Канаді мовні й етнічні сутички теж були дуже гарячі – аж до терактів доходило.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардеп розповів, як "регіонали" агресивно душили і били Парубія
"Викрадали урядовців. Мало не два століття франкомовні боролися за права своєї мови. І фобії були такі самі – мовляв, це порушить цілісність держави, знищить англійську у франкомовних провінціях, призведе до від'єднання Квебеку. У 1970-ті канадці зробили поправку до конституції й запровадили дві державні мови. Не всі проблеми це розв'язало. Але напруження впало. Майже немає проблеми сепаратизму, а тим більше – терактів, викрадень абощо. Ось це і є чудовий приклад для України", - підкреслив Корнілов.
Думки інших експертів щодо "мовного" закону читайте у журналі "Країна" № 21 (124) за 31 травня 2012 року.
Коментарі
119