Парламент так і не став реальним представником інтересів українського народу. У президента Петра Порошенка достатньо союзників у Верховній Раді, тому може проводити через нього будь-які закони. Так сталося із законом про воєнний стан. Обмеження у часі та кількості областей відбулося через втручання міжнародних партнерів.
Як ситуація розвиватиметься далі Gazeta.ua розповів політолог Валентин Бушанський.
Чому Порошенко пішов на введення воєнного стану саме зараз?
Петро Порошенко стоїть на порозі президентських виборів. Перемогти він не здатний. Якщо не може виграти у грі, значить її потрібно скасувати. Україна перебуває в стані війни з Російською Федерацією. Ця війна неоголошена, але ми бачимо очевидні факти: Крим окупований, Донбас окупований. Це дає можливість президенту ввести воєнний стан. Він використав фактор війни, щоб видати указ "Про введення воєнного стану в Україні". Це питання обговорили на воєнному кабінеті й Раді національної безпеки та оборони. Зрештою, указ схвалила Верховна Рада.
За 5 років Петро Порошенко нічого не зробив для того, аби захистити територіальну цілісність і суверенітет України
Але питання стоїть не про те, що треба розвивати воєнно-промисловий комплекс, економічну базу й фінансовий сектор, щоб забезпечити всебічну й активну відсіч Російській Федерації. За 5 років свого президентства Петро Порошенко нічого не зробив для того, аби захистити територіальну цілісність і суверенітет України. Введення воєнного стану він використовує тільки для того, щоб скасувати вибори.
Хто крім нього з політиків виграє від введення воєнного стану, а хто втрачає?
Програє Юлія Тимошенко. Рейтинги інших політиків, їхні статус, досвід, організаційні можливості не дають підстав вважати, що вони можуть виграти ці вибори. Маю на увазі політиків, які вже заявили про свою участь у кампанії або здійснили кроки, які дають підстави про це говорити.
Програш Порошенка може мати для нього дуже неприємні правові наслідки
Порошенко так обіграв Тимошенко?
Якщо в другий тур виходять Петро Порошенко і Юлія Тимошенко, то він переможе. Але ставлення суспільства до президента на сьогодні - це катастрофічна недовіра до його внутрішньої та зовнішньої політики. Це вказує на те, що він не вийде до другого туру. Результат буде більш ганебний, ніж тоді, коли програв Віктор Ющенко.
Програш Порошенка може мати для нього дуже неприємні правові наслідки. Торгівля з Російською Федерацією, змова з Рінатом Ахметовим (авантюри на кшталт "Роттердам+"), помилкові рішення під час проведення воєнних операцій - усе це підстави звинувачувати його у державній зраді й використанні влади з корупційною метою. І він про це добре знає. На лаву підсудних не хоче, тому намагається скасувати вибори.
Його опоненти можуть використати цю ситуацію на свою користь?
Теоретично можуть. Воєнний стан в Україні не вводився, коли розгорталась окупація Криму, коли відбувалася трагедія під Іловайськом, коли йшли бої під Дебальцевим, коли кіборгів розстрілювали в Донецькому аеропорту. Коли були жорсткі виклики суверенітету України, армія перебувала на межі катастрофи - Порошенко не вважав за доцільне вводити воєнний стан, бо це, мовляв, шкодитиме інвестиційному клімату. Тож, очевидно, що введення воєнного стану використовується не з метою зміцнення обороноздатності, а задля ліквідації виборів. Це означає обмеження політичних прав і свобод українців і нівелює демократичні інститути України.
Але воєнний стан ввели на 30 днів. Президентська кампанія починається 31 грудня.
Його можуть продовжити. За логікою, воєнний стан має тривати до остаточної перемоги над ворогом, до підписання мирного договору - капітуляції Росії. Нема логіки в тому, що воєнний стан ввели тільки на 30 днів. Відповідно, ці 30 днів потрібні не для зміцнення обороноздатності, а для того, щоб побачити, як відреагує українське суспільство та політики на обмеження громадянських прав і ліквідацію демократичних інституцій.
Як суспільство повинне реагувати?
Має реагувати різко та категорично. Україна повинна протестувати.
Що могло вплинути на рішення президента змінити текст указу: скоротити термін дії воєнного стану до 30 днів і поширити його лише на 10 областей?
- Це було зумовлено позицією міжнародних партнерів. Про термін воєнного стану на 30 днів першим сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Захід не зацікавлений у тому, щоб в Україні були ліквідовані демократичні інституції. Їм потрібно, щоб в Україні і надалі розгорталися демократичні процеси і відбулися президентські вибори. Інакше заяви російських пропагандистів про "київську хунту" стають правдивими.
Президент здатний наважитися навіть на ізоляцію України, аби тільки лишитися при владі
На скільки ймовірно, що президент хотів пересунути дату виборів ближче до парламентських?
Він спробує це зробити. Буде ламати закон під свої інтереси всіма можливими способами. 30 днями справа не обмежиться. Якщо Порошенку доведеться піти на відверту конфронтацію із західними партнерами – він не зупиниться. Президент здатний наважитися навіть на ізоляцію України, аби тільки лишитися при владі. Він вигнав із України свого опонента Міхеіла Саакашвілі. Суспільство це проковтнуло. Діє поза рамками закону: обмеження свободи слова, запровадження "чорних списків", встановлення контролю над медіями - це прояви узурпації влади. Порушував закони досі – порушуватиме й надалі.
У Верховній Раді довго сперечалися, але підтримали воєнний стан одноголосно.
"Батьківщина" не зацікавлена в тому, щоб були ліквідовані вибори. І Ляшку вони потрібні, і "Самопомочі". Інша річ, чи вистачить у них сил і мужності чітко заявити свою позицію, апелювати до українського народу і ставити питання про усунення Порошенка з посади.
Чи є зараз парламент реальною противагою президенту і чи може нею стати?
У Порошенка достатньо союзників у Верховній Раді. Парламент так і не став реальним представником інтересів українського народу. Реально протистояти президенту може лише громадянське суспільство. Це завдання політичного сьогодення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що потрібно знати про воєнний стан: міфи та реальність
Ввечері 25 листопада російські силовики атакували три українські катери в Азовському морі та застосували зброю. Шестеро українських військових отримали поранення, двоє з них перебувають у важкому стані. Після атаки спецназ ФСБ захопив українські катери "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" разом із особовим складом - це 24 моряка. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.
Підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі арештував всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада назвала їх військовополоненими.
У зв'язку з цим Україна зібрала засідання РНБО, на якому запропонувала вводити воєнний стан. На позачерговому засіданні 26 листопада Верховна Рада підтримала закон про запровадження воєнного стану. Він діє до 14-ї години 26 грудня 2018-го у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях і внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.
Правила воєнного стану діятимуть для громадян лише у випадку, якщо Росія почне повномасштабну наземну операцію проти України.
За словами президента Петра Порошенка, воєнний стан дозволить йому у випадку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну за хвилини організувати оборону .
Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до "стриманості і деескалації", а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
4 
8759
Коментарі
4