4 листопада по Росії традиційно пройшли Російські марші націоналістів. Цього дня країна відзначає День народної єдності. Організатори акцій з різних міст скаржаться на перешкоди, які ставила влада перед проведенням маршів. Через це у кілька разів зменшилася кількість учасників порівняно з минулими роками.
У десять разів менше зібрав марш націонал-монархістів з руху "Балтійський Авангард Російського Спротиву", скорочено "Б.А.Р.С.". Головні його сили базуються у Калінінграді. Лідер організації Олександр Оршулевич говорить про розкол серед націоналістів.
- Серед російських націоналістів переважають ксенофобські настрої. Для російської свідомості неприйнятним є факт існування незалежної Української держави. Якщо і погоджуються з її незалежністю, то не сприймають Україну як окрему націю чи культуру. Путін, користуючись цим, веде псевдопатріотичну пропаганду. Багато націоналістів на це купилися і перетворилися на придаток до "Єдиної Росії", партії Путіна.
Ми підтримуємо бажання українського суспільства звільнитися від постійної опіки "великого брата" з Кремля. Натомість не сприймаємо український шовінізм, який виріс на ненависті до російської православної культури.
Українці повинні розуміти, що їхня свобода залежить від перемоги російських націоналістів у Росії. Якщо цього не станеться, то рано чи пізно Україна, за мовчазної згоди Заходу, знову опиниться під п'ятою Москви. Поки ми бачимо обіцянки Обами про санкції, які нічого не дають. Бачимо домовленості Росії і західних країн про розділ сфер впливу, як це було завжди. Україна тільки розмінна монета у цій грі. Якщо українці не зрозуміють, що нам треба об'єднуватися для боротьби із спільним ворогом у Кремлі, то ні ми, ні ви не переможемо.
Як ви бачите об'єднання українців і росіян у боротьбі проти спільного ворога?
- Потрібен договір між лідерами українських організацій, з урахуванням інтересів обох сторін. Ми, монархісти-легітимісти, слідуємо законам спадкоємців російського царського престолу. Таким був великий князь Кирило Володимирович Романов. В еміграції він очолив російський імператорський дім. Був прихильником відокремлення держав колишньої радянської імперії від Росії. Тому договір між українськими та російськими націоналістами має полягати на паритетному братерстві.
Ми намагаємося побороти не розкол між етносами, його ніколи не було, а релігійний розкол. Ми хочемо, щоб українці з нами були в одній канонічній російській православній церкві. На нинішньому етапі для цього потрібна спільна агітація, спільні навчання, зібрання.
Ви розглядаєте тільки мирний шлях до перемоги?
- Так. Бо без підтримки населення ніяка взята силою влада не протримається. Для цього і потрібне роз'яснення, чим ми займаємося. У цій країні усе настільки запущено, що народ не так просто розбудити.
Поки ми не маємо рівних сил із українськими націоналістам, загартованими у боях.
Кого маєте на увазі?
- З націоналістичних рухів вділяємо "Правий сектор". Правда у нас до них є питання стосовно шовінізму. Нам важливо, щоб українських націоналізм не був антиправославним.
Чому саме у Калінінграді виникла ваша організація?
- Бо тут є залишки "білого" руху, прихід Російської православної церкви за кордоном. Ми вийшли з її лона. Вона є нащадком дореволюційної церкви, яка не змирилася з приходом більшовиків до влади. Виїхала за кордон і постійно вела пропаганду проти радянського режиму. У 1990-х сюди повернулися священники і єпископи РПЦЗ. Створили прихід.
В якій ситуації знаходиться РПЦЗ?
- У стані гоніння. До нашого отця Миколая не раз приходили чекісти, викликали на допити. Бо на службах ми молимося за позбавлення Росії нинішньої безбожної влади. Часто до наших молодих прихожан, які ще не виробили чітку релігійну позицію, приходили додому з ФСБ і люди ламалися. Відмовлялися далі спілкуватися з нами.
Який у вас прихід?
- Це конфіденційна інформація. Так само не можу сказати про кількість членів організації "Б.А.Р.С". Але кількість наших соратників поза організацією - в десятки більша. В самій організації діє орденська структура. До неї входять найбільш тверді у переконаннях соратники. Маємо відділення в інших містах Росії, у Лондоні.
А в Україні?
- Зараз це неактуально. Усі патріотичні росіяни там не вірять у боротьбу за Росію в Україні. Тим більше, коли триває боротьба за себе.
Ваші члени беруть участь у війні на Донбасі, як варіант боротьби з кремлівською владою?
- Ні, ми заборонили усім нашим членам брати у ній участь. Не бачимо там союзників серед українців. Там нема сторони, яка бореться за Росію. Ця війна закінчиться нічим. Буде компроміс, невигідний ні тим, ні іншим. А в результаті загинуть кращі люди.
У Калінінграді призупинили будівництво мечеті. За цим стоять націоналісти?
- Ми до цього точно не причетні, бо виступаємо за свободу віросповідання. В нашій організації є чеченці, інші мусульмани з Кавказу. Вони виступають проти "кадирівців", що пішли на службу Кремлю.
У Калінінграді дійсно десятки тисяч узбеків та таджиків. Але вирішувати наплив мусульман треба законодавством про міграцію, а не забороною будувати храми. Мета Путіна - натравити народи один на одного, щоб не думали про політику, про те, що відбувається у Кремлі. Гадаю, так само через це заморозили будівництво синагоги.
Як на вас реагує звичайне населення Калінінграда?
- Спершу ніхто не розумів, було відторгнення. Під час акцій ми використовували старі імперські чорно-жовто-білі прапори, нікому невідомі. Всі думали, що якісь німці ходять. Зараз взяли біло-блакитно-червоний офіційний триколор, у кутку поставили жовтий квадрат з чорним двоголовим орлом - останній імперський прапор. Після зрозумілої пропаганди до нас більше людей почали пройматися співчуттям. Але у них немає волі боротися і помирати за ідею. У нас вийти на вулицю - це ти маргінал. Це значить позначити себе, потрапити під камери ФСБ. Контраст між сучасними Україною і Росією величезний. Тому такі націоналісти, як ми, тут на вагу золота, бо умови різні, влада. Нам значно важче.
4 
8759
Коментарі
5