За Януковичем на Водохреща ходили два десятки охоронців

— Мєнти на грачів схожі у своїх дощовиках, — усміхається беззубим ротом чоловік років 50. Озирається на кордони міліції, що вишикувалися по обидва боки столичної вул. Прирічної.

19 січня, на свято Водохреща, чоловік прямує у бік Дніпра. Доки роздивляється патрульних, його двічі штурхають і мало не збивають з ніг. На вулиці тиснява, рух частково перекрили. Ще частину набережної відокремили чорними джипами й другим кордоном міліції. Тут президент Віктор Янукович виходитиме з авто.

— Ох і цирк влаштували. Царя всія Русі ждьом, — спльовує через плече чоловік.

На березі Дніпра навпроти Свято-Покровського собору облаштували сцену. Праворуч — медпункт і пункт водолазів, дівчата в національних костюмах безкоштовно розливають чай.

Першим на сцену сходами попід руки ведуть главу Української православної церкви Московського патріархату митрополита Володимира, 77 років. За ним — із десяток охоронців із навушниками. Слідом — президент Віктор Янукович, прем'єр-міністр Микола Азаров, голова столичної  міськдержадміністрації Олександр Попов, губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк. За ними — ще зо два десятки охоронців. Усі в чорному.

— Максим, Максим! — гукає жінка в поношеному драповому пальті вслід процесії. Один із чоловіків на мить повертає голову й одразу відвертається. — Синочок мій, — жінка виблискує золотим зубом. — Гордість моя.

— Та він вже на ладан дише, — жінки в натовпі, побачивши митрополита, хапаються за серце. — Ну чо не піти на пенсію й не віддихнути.

Віктор Янукович ступає повільно. Шию втягнув у хутряний комір пальта. По черзі разів із десять повертає голову то праворуч, то ліворуч і киває. По обидва боки сходів зібралися зо 200 людей.

Митрополит Володимир освячує воду хв. 20, говорить дуже тихо, слова ковтає. Його перестають слухати на 5-й хвилині.

Двоє чоловіків у вушанках і штанях кольору хакі відходять на 5 м від сцени. Дістають із сумки пляшку коньяку, обмотану целофановим пакетом.

— Христос хрещається, — 50-річний Володимир Петрович робить ковток із пляшки й передає її товаришу. Обоє працюють на будівництві. — Усі так жалуються, що Янукович свято псує, мєнтов багато, проспект Героїв Сталінграда стоїть. А мені нравиться — весело. От якби не приїхав Янукович, ну покупалися б тихенько і по домах. А так — ажіотаж. Напомнило парад на перве мая у восьмидесятих. Жалко, шо Янукович не купався — ото вообще було б.

×