У кабінеті 56-річного нардепа з Партії регіонів Ярослава Сухого на стіні — велика картина його рідного міста Тернополя. Він виїхав звідти 1991 року. Каже, що там до нього погано ставилися, бо був секретарем Компартії. Відтоді галичанин Сухий робить політичну кар"єру на Східній Україні.
Його кабінет — на вулиці Банковій поруч із Секретаріатом президента.
На іншій стіні кабінету висить портрет Тараса Шевченка, намальований на дерев"яній дошці. На тумбочці стоїть горілка і три чарки. Каже, що то співробітниці подарували.
— Зараз принесуть чай. Можемо спокійно балакати, — каже Сухий і сідає у м"яке крісло.
Народні депутати з БЮТу й "Нашої України" оголосили, що написали заяви про складення мандатів. Це означає, що Верховна Рада стає недієздатною і підлягає розпуску?
— Це свідчить, що вони розуміли, що указ президента — не конституційний. Тому вдалися до такого кроку. Якщо вони справді напишуть заяви і складуть мандати, ми задовольнимо їх. Але потрохи: спочатку десять, потім ще десять і так далі. Адже заяви повинен розглядати комітет, а там живі люди, які не можуть за раз 120 заяв розглянути, — каже "регіонал". — Але я не вірю. Ніхто таких заяв насправді не напише. Я ж знаю цих людей особисто. А якщо таки напишуть, то рішення, чи позбавляти мандата, приймає сесійна зала — 226 голосів. Тому все залежить від коаліції.
Керівник Служби безпеки України Наливайченко публічно звинуватив суддю-доповідача Конституційного суду Станік у хабарництві. А вона у відповідь не домагається перевірок, аби спростувати це, не оприлюднює декларацію про доходи...
— Вона написала заяву до Генпрокуратури і вимагає спростування через суд, позивається про захист честі та гідності. Станік не повинна виправдовуватися, доки не закінчиться судовий процес.
Але опозиція може сумніватися в рішенні Конституційного суду через такі звинувачення.
— Це показує її обличчя. Опозиція визнає лише те, що їй вигідно, — підвищує голос Сухий. Робить паузу і додає: — Ми ж погодилися з рішенням Верховного суду у 2004 році, хоча половина України ридала!
Кажуть, у Партії регіонів розпочалася боротьба за місце в списках на позачергових парламентських виборах, зокрема за першу десятку?
— Перепрошую, — дістає мобільний і коротко щось говорить. — Це жінка переживає, — пояснює він.
— Підготовки до виборів ми не ведемо, розмов про списки — теж. Ми не підемо 27 травня на вибори. Якщо рішення Конституційного суду буде на користь Ющенка, то ми підкоримося. Але проведемо політичні консультації з усіма п"ятьма політичними силами, які представлені в парламенті. Ми готові йти на перевибори, але давайте по Конституції. Написано 60 днів — давайте 60 днів. Так же не можна. Оголосили про розпуск 2 квітня — до 27 травня вже залишалося 54 дні.
Ми повинні сказати президентові: шановний, якщо ти вимагаєш, щоб Верховна Рада пройшла перевірку на легітимність від народу — будь ласка, проходь цю перевірку на легітимність і ти з нами, бо ти організував цю чвару.
Мене ніде не брали на роботу
Як владна коаліція збирається набрати три чверті голосів депутатів для імпічменту президента?
— Сьогодні ніхто не веде мови про імпічмент. Ми кажемо про добровільну відставку президента зі своєї посади. Інакше будемо приймати закон про спеціального прокурора і спеціального слідчого. Розпочнемо процедуру імпічменту. Чи доведемо її до кінця, чи ні — я можу лише гадати. Але сподіваюся, що до цього не дійде.
Якщо дострокові вибори таки відбудуться, чи візьме Партія регіонів у виборчий список Анатолія Кінаха та інших депутатів, які приєдналися до коаліції?
— Не можу відповісти однозначно. Рішення ухвалюватиме політичне керівництво партії. Безумовно, будемо формувати значно ширшу коаліцію, коли підемо на перевибори.
У разі дострокових виборів, чи може Блок Юлії Тимошенко набрати більше голосів, ніж Партія регіонів?
— Дивіться, в чому тут різниця. Для Партії регіонів у питанні перевиборів головне — не відсоток підтримки електорату, не перемога чи поразка. Головне, чи після тих перевиборів Україна здобуде шанс на гармонійний розвиток економіки, стабільність і спокій. Ми відповідаємо: ні! Україна розколеться.
Наскільки швидко Конституційний суд ухвалить рішення щодо конституційності указу президента?
— Сподіваюся, до 27 квітня. Звичайно, якщо не буде силового тиску з боку СБУ чи самого президента щодо дискредитації окремих суддів.
Для мене несподівана тема: виконувач обов"язків голови СБУ Наливайченко отримав звернення від кількох народних депутатів і буквально на другий день дав розгорнуту картину страшних зловживань (він заявив про те, що близький родич судді-доповідача в Конституційному суді Сюзанни Станік, який не працює, отримав майна і нерухомості на $12 млн. — "ГПУ"). Слухайте, щоб такі речі перевірити, потрібен час. Те, що він називає, — це оперативні дані. Тому якщо не буде тиску і Конституційному суду забезпечать нормальні умови роботи, до 27 квітня рішення буде ухвалено. Мене турбує інше — чи сприйме його президент та опозиція.
Тимошенко каже, що арбітром у цій ситуації може стати лише народ.
— Народ має бути арбітром у чому? Народ 2006 року своє слово сказав. Які претензії сьогодні до 450 народних депутатів? Жодних. А якби їхня демократична коаліція збереглася, якби все було навпаки, якби вони своїм жлобством не розсварилися між собою, цією істеричною стервозністю не відштовхували від себе депутатів... Що було би? Була би легітимною ця Верховна Рада? Була би. До чого зараз претензії? До конфігурації коаліції. Ну, шановні, вибачте. Це вже внутрішня справа самих народних депутатів України. Їх не можна заганяти, як стадо в стійло. За логікою Ющенка і Тимошенко, Верховна Рада взагалі не потрібна. Треба обрати Тимошенко, Кириленка, Богатирьову, Симоненка і Мороза, а парламент не потрібен. У ньому можна розмістити казино. А ці п"ятеро нехай собі сидять за столом: "Законопроект такий-то!" І кнопки нажимають, — Сухий тисне пальцем на стіл і вигукує: — Ну це дурдом!
Приносять чай та печиво. Ставлять на край столу. Сухий бере кружку зі словами:
— Наркоманам — чорний, а нормальним пацанам — зелений.
Яким може бути вихід із конфлікту?
— Ми вже пропонували президентові: він відкликає указ, як неконституційний, — каже Сухий і надпиває чай. — Ми сідаємо за стіл переговорів і ухвалюємо рішення щодо перевиборів. Можемо приймати політичне рішення — разом із ним на перевибори. А тоді почуємо, хто чого боїться. Ми боїмося, чи він — зі своїм шикарним рейтингом. І тоді ми побачимо дуже цікаву ситуацію: президентом України стане Юлія Володимирівна Тимошенко.
І що тоді?
— Нормальна співпраця. Її потрібно загрузити роботою. Це людина фантастичної працездатності, просто неймовірної. Їй в опозиції скучно. Немає де себе реалізувати. Їй треба дати роботу.
Які зараз настрої в Партії регіонів?
— Спокійно-агресивні. Не віримо більше жодному слову опозиції.
Ви родом із Західної України. Як потрапили до Партії регіонів?
— Я з Тернополя. Був першим секретарем міськкому партії. 1991-го прийшло ГКЧП. Я до нього мав таке саме відношення, як і решта комуністів України. Після цього — репресії "великих демократів" обрушилися на мене і на мою сім"ю. Ніде не брали на роботу. Я таксував. Потім мене запросили працювати до Криму. Там мене побачив Богуслаєв (генеральний директор ВАТ "Мотор Січ", п"ятий номер списку Партії регіонів на виборах 2006 року. — "ГПУ"). Так сталося, що я переїхав до Запоріжжя. У Партію регіонів пішов після президентських виборів. Тоді у Верховній Раді розпалася фракція "Трудова Україна", в якій я був кілька років.
1951, 26 березня — Ярослав Сухий народився в селі Оришківці Гусятинського району Тернопільської області
1974 — закінчив Львівський університет ім. І. Франка
1978 — проректор, секретар парткому Тернопільського фінансово-економічного інституту
1991 — перший секретар Тернопільського міськкому Компартії України; директор пансіонату "Горизонт", заступник генерального директора відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ"
2000 — обраний народним депутатом
із 2005 — член політради Партії регіонів
Одружений. Має дві доньки
2 
1
Коментарі