— Спілкуюся через соцмережі з росіянами. Пробую достукатися до політиків держдуми, лідерів громадської думки. Пояснити, що все не зовсім так, — розповідає дорогою політтехнолог 58-річний Олександр Кочетков. Зустрічаємося в парку на столичній вул. Великій Васильківській. — Поступово наближається розкол Росії. Якщо підліток забирає у дітей гроші, цукерки, то потім усі збираються та сильно б'ють його. А якщо це дорослі діти, то можуть і вбити. Те саме відбувається у світі щодо Росії. Якщо так піде й далі, то цієї країни не буде.

Олександр Борисович пропонує зайти в найближче кафе. Ідемо на другий поверх. Замовляє чай з аґрусовим варенням. У закладі немає відвідувачів. Спекотно. Працівники встановлюють кондиціонер.

Путін піде на повномасштабне вторгнення в Україну?

— Ймовірність прямого вторгнення дуже висока. Влада страху­ється в усіх напрямках. Працюють у Харківській, Херсонській областях. В Одеській готуються відбити атаку. Намагаються перекрити кордон із Придністров'ям. Бо одна команда Путіна — і російські війська вздовж кордону ринуть в Україну.

Навіщо ми російському президенту?

— Росіяни вимагають від Путіна оголосити війну Україні. Він повернув країну до Середньовіччя. Влада там має сакральний характер, а всі підданці пишаються, що вони правонаступники Золотої Орди. Сприймають завоювання як розвиток. Вірять, що переможуть абсолютно всіх.

Три чверті росіян за агресію проти України, за опитуванням. Що це підтверджує?

— Це поєднання імперського менталітету та впливу російської пропаганди. Доки росіяни не отримали по пиці, готові брати автомати і воювати проти українців. Отримають прочуханки — войовничі бажання вщухнуть. Тільки об'єднаний світ може дати в пику Росії. Військові стратеги усвідомлюють надпотужність НАТО. Тому єдиний аргумент Росії — застосування ядерної зброї. Мовляв, не хочете з нами домовлятися, підірвемо всіх і вся.

Росія скочується до фа­шизму?

— Коріння так званого російського фашизму сягають давнини. Відчуття імперії не зникло. Масова пропаганда посилює радикальні настрої в суспільстві. Створювати щось нове — тривалий і складний процес. Легше піти й забрати бажане силою. Так діє Росія. Хоче, щоб її поважали не за здобутки, а з почуття страху перед могутністю.

Готуватися до Третьої світової?

— До того йде. На силу треба відповідати силою. Ні Європа, ні США так не діють. Якби на місці Обами був Джордж Буш, то морські сили США давно стояли б у Севастополі. А за Рейґана розбомбили б. Обама занадто м'який.

Президент Америки не готовий до відкритого протистояння з Росією?

— Він залежить від виборців, яким обіцяв зменшити військову присутність американців у збройних конфліктах по світу. Такі обіцянки суперечать нинішнім реаліям. За це його критикують. Поступово буде змушений діяти жорсткіше. Штатам треба щось пообіцяти Європі. У випадку санкцій проти Росії Європа втрачає 330 мільярдів євро товарообігу. Німецький канцлер Анґела Меркель більше боїться домогосподарок, ніж Росії.

На яку допомогу слід розраховувати?

— Україна повинна самостійно вирішувати свої проблеми. Тільки даючи реальну збройну відсіч, знищуючи агресорів і втрачаючи бійців, можна показати світові, що це серйозно. Тоді є сенс підтримувати ­Україну.

Що Україна може вимагати від Заходу?

— Зараз апелюємо до того, що перебуваємо на передньому краї небезпечної зони. А завтра — небезпека загрожуватиме й іншим країнам Європи. Україні не потрібно щось вимагати, краще звертатися до здорового глузду. Крім того, 46 мільйонів українців — це також ринок. У нас є чорноземи, можна запропонувати міжнародний консорціум щодо газотранспортної системи.

Який вплив на Росію матиме третій рівень санкцій?

— Там діє ієрархічна система, де всі елементи "наповнюють" басейн. Кожен бізнесмен несе гроші — відкат. До гори піраміди надходить величезний фінансовий потік. Це не особисті гроші Путіна, але може ними розпоряджатися. За все відповідає кооператив "Озеро" — декілька структур. Ними керують пітерські "друзі" президента — його найближче оточення. Нині через санкції це об'єднання втрачає гроші.

Путін розуміє силу і наслідки санкцій. США за бажання можуть фінансово покласти економіку Росії за тиждень. Максимум — за два. Для цього потрібно заборонити всім російським структурам проводити операції в доларах. Якщо Америка справді втрутиться, то фінансова система Росії впаде. Санкції спрямовані на найближче оточення Путіна.

Росія може відреагувати?

— У випадку економічного краху їм втрачати нічого. Танковими колонами заїдуть в Україну. А попереду йтимуть донецькі бандити.

Чим Путін керується, ухвалюючи рішення?

— Те, що публічно оголошує, не потрібно одразу ковтати. Це картинка для російських телеглядачів. Поза ефіром ситуація інша. Тривають перемовини Путіна з Меркель. Він хоче домовитися. Проте не знає, як при цьому не втратити довіру населення. Плюс — вгамувати всіх, хто піднявся воювати за "русский мир". Якраз його ідеологи можуть спричинити збройну революцію в Росії. Путін це усвідомлює.

Про що домовляються Путін і Меркель?

— Європа хоче російського газу й товарообігу і щоб не було конфлікту. Вимагають від Путіна припинити підтримувати бойовиків. Від України — неформально відмовитися порушувати проблему Криму. Росія пропонує, щоб Україна забула про НАТО, але в цьому готова поступитися.

Хто наші реальні союзники?

— Практичну допомогу отримуємо від Сполучених Штатів, Великої Британії. Можна очікувати на підтримку НАТО. Союзники України — Польща, Прибалтика.

Яка стратегія в Путіна?

— Її немає. За складом мислення він — тактик, який оцінює ситуацію і вибирає найоптимальніший варіант.

Що чекає на Росію?

— Російське заперечення громадянських прав та свобод повернеться бумерангом до населення. Тоді буде революція. Подібне країна переживала. Ніхто не вірив у розпад радянської імперії, але це сталося. Нині може бути ще гірше, оскільки кілька десятиліть тому зброї масового знищення не було.

Україна вимагає від Європи допомоги. Чому сама нічого не робить у цьому напрямку?

— Питання до президента та прем'єра. Виявляється, санкціями немає кому займатися. Це свідчення неефективної роботи державної машини.

Доки є час, треба очищувати і реформувати суспільство. Саджати всіх суддів та чиновників не потрібно. Але усувати від влади, боротися з корупцією. На жаль, цього не відбувається.

Пише фантастику та кіносценарії

— Я іміджмейкер, — розповідає Олександр Кочетков. — У трудовій книжці, мабуть, у єдиного в країні, записано — керівник групи іміджу президента України Леоніда Кучми.

Каже, що працював над образами "господаря" Віктора Януковича і "сільської вчительки" Юлії Тимошенко.

Родом із російського міста Новгород. До 11 років жив у Новосибірську. Потім родина переїхала до Полтави. Називає себе російськомовним українським націоналістом. Закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського держуніверситету. Брав участь у створені об'єктів ракетно-космічного та військового призначення.

До 2006-го керував апаратом Міністерства внутрішніх справ за Юрія Луценка. П'ять років був помічником "регіоналки" Олени Бондаренко. Півроку — радником прем'єр-міністра Миколи Азарова:

— До пропозицій ніхто не дослухався. Навіть робили навпаки.

Пише фантастику та сценарії для фільмів. Любить відпочивати в хорватському місті Опатія. Двічі на рік літає в Дубаї — Об'єднані Арабські Емірати.

Дружина Оксана — кандидат медичних наук. Син 30-річний Володимир — юрист-міжнародник і комп'ютерний фахівець. Доньці Надії 12 років.

×