— Мені дали по голові. Коли впав, "Беркут" став на груди, — згадує 23-річний Олексій Карановський, студент університету ім. Шевченка. 30 листопада залишився ночувати під стелою Незалежності. О 4.00 на мітингарів напали "беркутівці".
Бійці били кийками всіх без винятку, волочили по землі. До Шевченківського райвідділу міліції вночі привезли 35 затриманих.
— Я пробував захиститися руками й ногами. Скрутився в позі ембріона. На мене скаче 2-метровий тип і ледь не втоптує в асфальт. Відчув, як лопнули ребра. Все в крові, зуби вибиті валяються всюди. "Беркутівці" кричать: "На колени, сука!". Хтось пробує пручатися — їх місять натовпом у колі, — розповідає Олексій. У нього були зламані ребра й рука.
— Хоч би хтось заступився. Працівники міліції і комунальники дивилися, як натовп тих космонавтів перемелює все на своєму шляху. Не знаю, яким дивом я відійшов убік. Мене підхопили якихось двоє хлопців.
У Михайлівському соборі заховалися майже 200 людей, яким удалося втекти. Того дня вперше за 800 років забили в дзвони, скликаючи киян на захист.
2 
1
Коментарі