14 січня Європейський суд з прав людини прийняв позов України проти Росії про анексію Криму. Й перейшов до розгляду скарги по суті.

Визнав, що РФ мала контроль над півостровом із 27 лютого 2014-го, а не після так званого референдуму 16 березня. Прийняв українські докази переслідування релігійних лідерів, поширення на територію Криму російського законодавства, через що рішення судів там не можна вважати правомірними. А також визнав автоматичне впровадження громадянства РФ, придушення неросійських медіа, заборону масових зібрань, утиски української мови в школах і переслідування україномовних школярів.

Водночас недостатньо доказів вбивств іноземних журналістів у березні 2014-го, вважає ЄСПЛ. Також суд заявив, що українська влада не надала підтверджень відчуження майна українських військових.

"Це рішення — потужний юридичний удар по міфології, яку використовує РФ у гібридній війні. Крим — це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не референдуму та мирного волевиявлення", — пише міністр юстиції 39-річний Денис Малюська у фейсбуку.

— Цей висновок дає лише моральну сатисфакцію Україні. Навіть на сантиметр не наближає повернення Криму. Не варто розраховувати й на фінансову компенсацію, — каже правник-міжнародник Геннадій Друзенко, 48 років. — Світова спільнота й так визнає незаконність анексії півострова. Навіть союзна РФ Білорусь ніде не заявляла про конституційність приєднання Криму. Серйозних юридичних наслідків для Росії рішення не матиме. Там відмовилися виконувати рішення ЄСПЛ, змінивши конституцію. Його ігноруватимуть. За рік Європейський суд остаточно визнає, що в Криму РФ порушувала права людини. Це допоможе кримським татарам.

×