"Уряд виявився неадекватним — за півроку жодної реформи"

 

— На митниці та в податковій продовжують брати хабарі, — каже екс-міністр оборони, лідер "Громадянської позиції" 56-річний Анатолій Гриценко. Зустріч призначає в комітетах Верховної Ради. Запрошує до невеличкого кабінету. Тут працює з помічником.

"Громадянська позиція" вперше йде на вибори до парламенту самостійно. Як формувалася команда?

— Маємо 156 кандидатів. Лише троє з них — депутати. Решта — нові люди: економісти, юристи, громадські діячі, підприємці. Всі говорили про необхідність об'єднання, ми зробили це першими — йдемо на вибори разом з "ДемАльянсом". Усі казали про відкриті списки — ми їх відкрили першими.

Анатолій Степанович на комп'ютері відкриває сайт "Громадянської позиції". Показує інформацію про членів команди, їхні автобіографії і декларації.

— Прізвища маловідомі, — продовжує. — І це добре. Набагато гірше, якби були три чечетових, чотири лук'янових і шість єфремових чи колеснікових.

Закон не вимагає такої прозорості — оприлюднювати декларації та автобіографії всіх кандидатів.

— Головне — довіра людей. Вони повинні знати, що Гриценко не несе "кота в мішку".

У команді є люди, готові працювати в уряді?

— Був би нещирий, якби сказав, що ми готові самостійно сформувати Кабмін. Проте в нас є люди, які можуть там гідно працювати. Порошенко сказав, що в нього труднощі з пошуком кандидата на пост міністра оборони. У нас такий є — Іван Апаршин, полковник запасу, військовий стратег. Знає сферу оборони і безпеки досконально. Спрацює на дві голови вище та відповідальніше за Гелетея (міністр оборони. — "ГПУ"). Олег Дерев'янко може бути віце-прем'єром з гуманітарних питань, Олег Канівець — міністром екології, Ігор Пукшин — юстиції, Петро Ландяк — житлово-комунального господарства.

Як оцінюєте діяльність уряду Яценюка?

— Уряд виявився неадекватним вимогам Майдану. За півроку — жодної реформи. Найгірше — Кабмін провалив боротьбу з корупцією, Яценюк це сам визнає. Не зроблено серйозних кроків із реформування судової, правоохоронної системи. Нічого не змінилося після Революції гідності. Про реформи заговорили перед виборами. Тільки 25 вересня Яценюк представив план відновлення України. У той же день програму реформ заявив і Порошенко. Якби були готові до посад, почали б зміни з першого дня. Не усвідомили, заради чого був Майдан і навіщо народ посадив їх у владні крісла?

Майже весь уряд пішов на парламентські вибори. У країні — війна, економічна криза. Це нормально?

— Це аморально. Вони назвали себе урядом камікадзе. Говорили, що не мають політичних планів та амбіцій. Тепер камікадзе вирішили купити собі парашути — обвішали всю країну фронтовими плакатами й пішли на вибори? Це нечесно. Міністри повинні працювати 24 години на добу, як цілодобово воюють солдати. Бо військові гинуть через бездіяльність уряду.

Українці переказують кошти на рахунок Мін­оборони, а коли рідних призивають до армії — немає ні каски, ні бронежилета. Хто повинен відповісти?

— Гроші пролежали чотири місяці. Яценюк лише 2 липня видав документ, що визначає порядок їх використання. Таке розпорядження готується за день однією людиною в Міністерстві фінансів. Це службова бездіяльність з тяжкими наслідками — пораненими і загиблими. За це треба відповідати в суді.

Які реформи ініціюватиме ваша фракція?

— Одна з ключових — реформа енергетичного сектору, щоб Україна не залежала від російського газу. Не наші економічні успіхи, а саме ціна на той газ найбільше впливає на життя людей. Від неї залежить зарплата нашого вчителя, оснащення солдата, рівень пенсії, пріоритети зовнішньої політики.

Нехай Путін удавиться своїм газом. Він нам не потрібен. В України достатньо енергетичних ресурсів, щоб забезпечити не тільки себе, але й експортувати.

Треба очистити від хабарників суди, прокуратуру та міліцію. Запровадити пожиттєву кримінальну відповідальність за хабар для слідчих, прокурорів і суддів. Такий проект я вже зареєстрував. Як й інший законопроект — про прозоре фінансування політичних партій.

Людей найбільше турбує війна, всі хочуть миру. Як його досягти?

— Я теж хочу миру. Але якою ціною? Запропонована в законі про "особливий статус" здача Кремлю частини Донбасу — неприйнятна. Під окупацію хочуть віддати Путіну та його бандитам десятки тисяч квадратних кілометрів території з мільйонами наших громадян? Це не мир. З такого плацдарму Путін постійно погрожуватиме нам новою війною.

Жителі Донбасу не хочуть повертатися додому, бо там бойовики. Як цим людям тепер бути?

Анатолій Степанович дістає чистий аркуш та просить у помічника ручку. Записує цифри у стовпчик.

— Президент говорить: воювати немає чим. У мирний час 450 тисяч людей зі зброєю постійно утримували в Україні. Навіщо? 104 тисячі призвали під час мобілізації. Це разом більше, ніж півмільйона. Нам протистоять кілька батальйонів росіян. Кажуть: не вистачає сили? А може, мізків чи духу не вистачає в Гелетея чи ще в когось? Танків у нас до 2 тисяч, БТРів — до 1,5 тисячі. Задіяна тільки частина техніки, ремонтні заводи місяцями стояли, їх не завантажили. Не армія слабка — керівництво слабке.

Після Майдану багато розчарувань. Не лише тому, що здали Крим і частину Донбасу, але й через те, що далі процвітає корупція. Як її звести до мінімуму?

— Після Майдану вже другий генеральний прокурор — Віталій Ярема. Це — квота президента. Чому дотепер ніхто не заарештований із команди Януковича? Чому не сидить той, хто дозволив їм утекти? Не заарештовані ті, хто крав мільярдами? Дотепер бізнес Януковича і його команди працює в Україні. Він не конфіскований. Це мав зробити генпрокурор. Корупцію легко долати, якщо боротьба починається з першого крісла країни. Це довів Михаїл Саакашвілі.

Досі не позбавили депутатської недоторканності тих, хто голосував за ганебний пакет законів 16 січня. Вони крали за часів Януковича. Нині ЦВК знову реєструє їх кандидатами в депутати. Якщо влада не схаменеться, її чекає доля команди Януковича.

Можливий новий Майдан?

— Мені щодня дзвонять солдати й офіцери із зони АТО. Кажуть: "Ми захищаємо країну, але наші родини відчувають, що нічого не змінилося. Здолаємо ворога, а потім прийдемо по вас — хабарників, суддів і прокурорів". Вони праві. Так не можна: хтось воює, а хтось сидить на старих корупційних схемах.

Що робити з хабарниками?

— У жодному законі не повинно бути слів "тощо", "та інше". Як тільки з'являється "тощо", чиновник роззявляє рота і вимагає від вас 10 чи 150 довідок або хабар. Якщо "та інше" — це необмежений простір для хабарництва. Жорсткими граблями треба пройтися через всю законодавчу та нормативну базу і поставити чиновника в рамки. Плюс — контроль за його життям. Якщо отримує 7 тисяч гривень зарплати й паралельно купує будиночок за 7 мільйонів — все ж ясно. Влада не повинна заплющувати очі, бо тоді народ її знесе.

Керівництво здатне виправляти помилки?

— Коли голосували за Ярему, я оприлюднив блог "Завдання для нового генерального прокурора". Вказав прізвища тих, кого треба притягти до кримінальної відповідальності за здачу Криму та загибель солдатів. Він цього не зробив.

Коли президент представляв Ярему, процитував лідера Сінгапуру генерала Лі Куан Ю: "Найперше заарештуй і посади свого друга. Ти знаєш, за що, він знає, за що, і всі це знають". Нікого з "друзів" за три місяці не заарештували, навпаки — прикривають. Ці помилки влада має виправляти негайно.

8 років Анатолій Гриценко викладав у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі. З 1984-го читав технічні дисципліни про авіаційне обладнання літака.

На президентських виборах отримав мільйон голосів

Анатолій Гриценко родом із Черкащини. У Києві закінчив вище військове авіаційне інженерне училище та Академію Збройних сил України. Полковник запасу. Кандидат технічних наук. 1999-го звільнився з армії, очолив Центр Разумкова.

1993-го успішно закінчив Інститут іноземних мов Міністерства оборони США, а в 1994 році — оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США. Пропозицію навчатися в США отримав від першого міністра оборони України Костянтина Морозова.

— На одному курсі навчалися 200 американців і по представникові з 41 країни світу. З України я був першим, — розповідає.

У 2005–2007 роках — міністр оборони України. З 2007 року — народний депутат. 2010-го створив партію "Громадянська позиція". Двічі балотувався в президенти. На цьогорічних виборах посів четверте місце. Набрав 5,48% голосів.

Дружина — журналіст Юлія Мостова. В Анатолія Гриценка четверо дітей: 10-річна Анна, 16-річний Гліб, 31-річна Світлана та 34-річний Олексій, який п'ятий місяць є командиром взводу в зоні АТО.

Полюбляє риболовлю і шахи.

×