— Мій перший дитячий спогад — побачення з батьком у Піщанській колонії 1967 року. Приїхали до нього з мамою. Коли почала передавати батькові інформацію про те, кого заарештували, у кімнату ввірвався КГБіст. Кричав на батька. Нагадало ілюстрацію до оповідання Грінченка, де царський жандарм душить революціонера-народника, — каже політолог 53-річний Тарас Чорновіл, син В'ячеслава Максимовича.
Він народився в селі Єрки Катеринопільського району на Черкащині в сім'ї вчителів. Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював на телебаченні у Львові. 1963-го переїхав до столиці. За два роки разом з Іваном Дзюбою і Василем Стусом на прем'єрі фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" виступив проти арештів української інтелігенції. Після цього в нього почали проводити обшуки і викликати на допити. 1967-го засудили до трьох років ув'язнення в таборах суворого режиму.
— Коли батька звільнили, мені було 5 років. Якось він узяв мене з собою в гості до кумів Калинців. За столом гості вели літературно-політичну дискусію. Потім батько попрощався і пішов. А про мене забув. Разом з Ігорем Калинцем наздогнали його вже на зупинці.
За три роки після звільнення Чорновола арештували знову. Засудили до шести років таборів і трьох — заслання. Покарання відбував у Мордовії та Якутії. У квітні 1980-го на засланні знову був арештований за сфабрикованим звинуваченням. На волю вийшов за три роки.
— Найважчим для батька був 1992 рік, — каже Тарас В'ячеславович. — Він був упевнений: не схотіли мене бачити президентом, але зараз усі згуртуються у боротьбі проти комуністів. І раптом ті, на кого розраховував, почали проти нього війну. Лариса Скорик (архітектор, народний депутат першого скликання. — ГПУ) казала: "Кравчук — наше все, а Чорновіл губить Україну" (після виборів 1991-го частина Народного руху вважали, що мають підтримати президента Леоніда Кравчука. Чорновіл — що потрібно залишитися в опозиції. — ГПУ).
Протягом 1998 року, коли відбувся розкол Народного руху, у батька додалося багато сивини (частина керівництва Руху з Юрієм Костенком на чолі виступила проти В'ячеслава Чорновола. — ГПУ). Його постійно цькували. За кілька тижнів до смерті батько казав: "Палачі з КДБ у мордовських таборах так із мене не знущалися, як деякі соратники".
В'ячеслав Максимович був тричі одружений.
1960-го уклав шлюб з Іриною Бруневець, від якої мав сина Андрія. Розлучилися за два роки. У червні 1963-го зав'язав стосунки з Оленою Антонів. Вона народила сина Тараса. Остання дружина — Атена Пашко — померла в березні 2012-го.
— Батько мав складний характер. Мама теж не з терплячих. Через це родина розпалася, — каже Тарас Чорновіл. — Про розлучення я дізнався випадково, років за 10 — коли поїхав до батька на побачення в Мордовію. Запитав, чому мамі не дозволяють провідати його. Він проговорився, що вона вже не його дружина.
3 
1
Коментарі