На сім років посадили Тимошенко

О 7.45 до двору столичного Печерського райсуду заїжджає машина з екс-прем'єром Юлією Тимошенко. Під конвоєм її заводять усередину залу. За 1 год. і 15 хв. суддя Родіон Кірєєв має розпочати читати вирок у її кримінальній справі щодо газових контрактів із Росією.

У дворі суду — близько сотні працівників спецпідрозділу "Беркут", міліція. Стоять три автобуси з "беркутівцями". У приміщенні на двох поверхах чергують ще з півсотні правоохоронців.

— Вирок нічого не змінить у моєму житті. Слава Україні! — вигукує 50-річна Юлія Тимошенко до присутніх у залі журналістів. Нардепів тут немає. Напередодні суддя дозволив бути на оголошенні вироку тільки представникам засобів масової інформації. "Бютівці" — у дворі суду.

Тимошенко з легким макіяжем, темне волосся біля коренів відросло на 2–2,5 см. Вона у світло-бежевій сукні з переплетіннями на грудях. У вухах — золоті сережки-кільця. На грудях — на чорному шнурочку дерев'яний хрестик.

Поруч із нею — чоловік Олександр та донька Євгенія. Присутні троє адвокатів Тимошенко і четверо прокурорів. У залі 10 працівників судової міліції "Грифон" та троє конвоїрів.

О 9.00 в оточенні чотирьох "грифонівців" заходить 31-річний Родіон Кірєєв. Прокурори та адвокати встають. Тимошенко з родиною сидить. Кірєєв починає зачитувати вирок. Він упрів, рясний піт крапає на аркуші. 30 хв. читає, що на урядових директивах був саме підпис Тимошенко, а не факсиміле.

— Якби Тимошенко не підписала газові контракти, Україна могла б не купувати газ до лютого, — каже Кірєєв.

Оголошує першу технічну перерву на 15 хв. Коли повертається з нарадчої кімнати, продовжує зачитувати свідчення колишніх урядовців. Олександр Тимошенко кладе руку на спину дружини, постійно гладить її. Та не зважає, читає новини з айпеда. Очей майже не підводить. Інколи перешіптується з чоловіком та донькою.

— 450 доларів за тисячу кубометрів, запропоновані російською стороною, призвели до високої ціни на газ. Юлія Тимошенко своїми діями завдала шкоди НАК "Нафтогаз України" у сумі 1,5 мільярда гривень, — читає Кірєєв. Водить ручкою по рядках тексту.

Олександр Тимошенко підхоплюється з місця. Юлія Володимирівна смикає його за рукав і просить сісти. Їхня дочка нервово сіпається у кріслі й пише комусь есемеску. Кірєєв зачитує свідчення екс-міністра оборони Юрія Єханурова, за словами якого, Тимошенко "здала позиції України, ціна на газ була занадто високою".

— Господин Киреев, выключите кондиционер, — просить 51-річний Олександр Тимошенко. — Сколько можно просить?

— Перестаньте издеваться! — вигукує донька 31-річна Євгенія.

Суддя не реагує. Адвокати міняються місцями з Тимошенко і її родиною. Ті перебираються за сусідній стіл. Адвокати накидають верхній одяг. Із Кірєєва продовжує литися піт. Він оголошує ще одну технічну перерву і виходить із зали в супроводі правоохоронців. Юлію Тимошенко фотоапаратом знімає уповноважена з прав людини Ніна Карпачова. Екс-прем'єр встає і починає промову:

— У мене нормальний стан здоров'я. Я здатна боротися. Відчуваю в собі силу, віру і наснагу. Я впевнена, що вирок, який виголошує президент Янукович, додасть народу розуміння, що диктатори самі не йдуть. Це не лише справа "Батьківщини", а всього народу. Він думає, що демонструє силу та владу. Насправді він себе принижує і дискредитує... Шапку Мономаха не можна вкрасти як ондатрову шапку.

За її спиною проходить Кірєєв. Продовжує зачитувати вирок. Тимошенко накидає на плечі бежеве пальто. Євгенія кладе їй підборіддя на ліве плече, тулиться. Обидві читають новини в інтернеті, усміхаються. Суддя наводить свідчення екс-урядовців, що вказують на корисливі мотиви в діях екс-прем'єра. Вона підхоплюється з місця.

— Я свою боротьбу не припиняю. Країна буде сильною, демократичною. Але за це ще треба боротися. Слава Україні! — вигукує і сідає.

— Героям слава! — відказують журналісти.

О 12.53 Кірєєв оголошує, що Тимошенко засуджено на сім років зі стягненням із неї збитків, завданих "Нафтогазу". Забороняє протягом трьох років обіймати керівні посади. Запобіжний захід до набуття вироку — утримання під вартою.

— Цим вироком повертається 1937 рік. Захистіть Україну від диктатури! — знову підхоплюється Тимошенко і намагається перекричати Кірєєва. — Не опускайте руки! Я з вами! Мене не зупинити! Ми захистимо моє чесне ім'я в Європейському суді!

— Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб в Апеляційному суді Києва через Печерський суд, — монотонно каже Кірєєв і виходить із зали в супроводі "грифонівців".

Тимошенко цілує доньку. За 10 хв. автозак у супроводі 200 "беркутівців" вивозить екс-прем'єра із двору суду в напрямку вул. Богдана Хмельницького.

Прихильників Тимошенко під судом — близько 2,5–3 тис. Правоохоронців — кілька сотень. Мітингувальники рушають Хрещатиком у бік Бессарабської площі, щоб перегородити дорогу авто з екс-прем'єркою. Беруться за руки. Ряди "Беркуту" починають їх відтісняти, б'ють кийками, ногами, пирскають сльозогінним газом. Затягують у автозаки трьох прихильників Тимошенко.

— Ганьба! Ганьба! Юлі волю! — кричать люди.

До арки суду під'їжджає "швидка". Під час сутичок ушкодили хребет молодій жінці. "Беркутівці" стоять на Хрещатику та біля суду. Їздити вулицею дозволяють. Неподалік Центрального універмагу правоохоронці хапають двох прихильників Тимошенко. Тягнуть за руки й ноги до автозаку. Ті кричать:

— Юля — наш президент! Ні — суддівському беспрєдєлу! Юлі волю!

×