4 червня міський голова райцентру Кам'янка на Черкащині 59-річний Володимир Тірон склав свої повноваження. "У цієї влади закону немає, — сказав на прощання. — Я не хочу долі мого попередника".
Володимир Гаранга помер торік після того, як його затримали працівники СБУ за звинуваченням у хабарництві. Володимир Тірон переміг на виборах 16 грудня 2012-го. Йшов від Соціалістичної партії. До виборів керував дорожньо-будівельною організацією "Інтербудтехсервіс".
— У нас дороги, як зеркальце. Ви в Україні таких не знайдете. То Тірон усі дірки позалатував. Золотий мер був, — кучерявий таксист у картузі з якорем підвозить до "Інтербудсервісу".
За воротами — чистий заасфальтований двір. У ньому кілька вантажівок, екскаватор, трактор на платформі-причепі, кран МАЗ. Стоять старий синій автобус радянського виробництва та жовтий бус "Мерседес Спринтер". У затінку — срібляста "волга". Назустріч вибігають троє дворняг.
— Обережно. Можуть і покусати, — сива жінка визирає з прохідної. Собаки позіхають і ліниво відходять.
З Володимиром Тіроном розмовляємо на лавочці у холодку. Він у зеленій сорочці, яскраво-червона краватка туго затягнута. У засмаглій руці тримає стару "Нокію" з подряпаним екраном.
— Я потрапив у Кам'янку 29 років тому. Направили очолити відстале дорожньо-будівельне управління. У мене був досвід роботи прорабом, майстром. Були нагороди, і від міністра теж. Почали працювати, посадили оцей сад, — показує на дерева навпроти. — Побудували асфальтобетонний завод, для працівників 16-квартирний житловий будинок. Коли розвалився СРСР, в Кам'янці стали рушитися такі гіганти, як машинобудівний і хлібозавод. Ми підприємство зберегли. Зараз можемо робити все: від доріг, каналізацій — до європейського оздоблення житла. Недавно будували мости на Західній Україні, які розрушили паводки.
Як складалися ваші стосунки з владою?
— Добре. Я завжди був "глибоким регіоналом". Не за гроші. За переконанням. Переконував людей підтримувати цю політичну силу, і мене чули. Я був впевнений, що це — команда професіоналів, що розвиватиметься економіка. Бачив приклад 2001 року, коли прем'єром був Янукович. Тоді виплатили борги по бюджетній сфері, які мали термін понад три роки і на повернення яких ніхто вже не розраховував. Ліквідували заборгованості вчителям і медикам. Я зробив висновок для себе: ось перспектива, а не політичні лозунги чи загравання з населенням.
Та коли в Кам'янці 2010-го після виборів президента почалися призначення керівників на місцях, зрозумів: економічного розвитку не буде. Бо поставили людей, які не зарекомендували себе раніше. Можна сказати, з біржі. Я здивувався. За три роки вирізали хлібозавод, потім — цукровий завод. Сьогодні на черзі — спиртовий. Бюджет втратив десятки мільйонів.
Чому вирішили балотуватися на мера? Навіщо вам проблемне місто?
— Я бачив, що можу зробити краще, бо місто своє люблю. Я ж господарник. Своїм попередникам пропонував: "Давайте відремонтуємо всі вулиці до 9 Травня. Зроблю це за рахунок "Інтербудтехсервісу". Кошти віддасте, коли будуть. Чи в цьому році, чи в наступному. А я своїх не менше 100 тисяч вкладу". Відповідь була: "Ні". Як це можна зрозуміть? Мені прикро: роблять гірше навмисне. І я вирішив балотуватися. 2010-го мене суд зняв з реєстрації, бо буцімто я — член двох партій.
Вийшли з Партії регіонів?
— Так, бо розчарувався. Але на вибори треба було йти від партії — така умова. І я став соціалістом. Ця партія не радикально налаштована, нейтральна. У грудні 2012-го переміг конкурентів із великим відривом. Вони в сумі не набрали, скільки я один.
Чому люди підтримали вас?
— Бо я — не жадний. Гроші вдавалося заробляти, і я ділився з тими, хто до мене звертався. Давав на школи, ремонти, змагання, лікування. Ще коли був "регіоналом", помаранчева влада на Дошці пошани мій портрет вивісила як мецената року.
Ви ж знали, що не можна займатися підприємницькою діяльністю і перебувати на державній посаді. Чому так сталося, що вас у цьому звинуватили?
— СБУ отримало завдання: зробити все можливе, щоб я не працював. Спершу звинуватили, що не подав декларацію про доходи. У суді з'ясували, що подав. Друга справа, яку завели на мене, — що займаюся підприємницькою діяльністю. Але є порядок: державний реєстратор дає 90 днів на її закриття. У мене цей термін закінчувався 4 квітня, а протокол склали 1 березня.
Що встигли зробити на посаді для міста?
— Коли я вийшов на роботу, якраз лежав сніг і його треба було чистити. Грошей на пальне не було. Я дістав з кишені свої 3 тисячі гривень, взяв техніку з "Інтербудтехсервісу", і почистили. Потім двічі збирав підприємців. Вони скидалися грішми, і так ми прожили зиму. Коли сніг зійшов, продовжили освітлення вулиць. Зробили дороги. Я вклав сотні тисяч своїх. За них мені ще не заплачено. І навіть не оформлено.
Вам не закидали, що балотувалися на мера, аби мати замовлення для свого підприємства?
— Казали, — сміється. — А потім перестали. Бо побачили, що я прийшов не заробити, а щось змінити.
Чому вирішили піти?
— Коли йшов працювати, знав, що буде важко. Що заважатимуть. Але збирався боротись. Думав про це і 4 червня вранці. Аж тут приносять анонімку, яку вже розглядав прокурор. Там ішлося про те, що я незаконно заволодів землею. Це, мовляв, велике екологічне порушення, і я завдаю збитків міському бюджету і цьому підприємству. Хоча цього і приблизно не було. Перевірка це підтвердила. Але я зрозумів, що кінця цим справам не буде. І вирішив не ризикувати. Не хочу повторити долю попередника. Його забрали за звинуваченням у хабарництві й за добу відбили нирки.
Знаєте, кому перейшли дорогу?
— Здогадуюсь. Ще раніше я хотів зустрітися з губернатором, але мені передали, що зустріч неможлива.
Вам не пропонували: повернися в Партію регіонів, і все буде гаразд?
— У 59 років міняти образ уже несерйозно. Свої принципи я не змінюю. Всі наші керівники — в Партії регіонів. Якщо вийдуть, втратять роботу. Але що робиться в них у душі? Сьогодні вони "регіонали", вчора були "бютівцями", позавчора — соціалістами. Як це оцінюватимуть люди? Краще я буду безпартійним.
Що робитимете далі?
— Зараз обов'язки мера виконує секретар міськради Віра Мушта. Вона вирішила на наступній сесії скласти повноваження. Я хочу її переконати, щоб залишилася. Не можна сьогодні в місті провести нові вибори мера. На них треба великі гроші, а бюджет і так не витримує. А ще вибори — це час. А рішення по опаленню треба приймати уже зараз. Прошу залишитися і заступників, які збираються йти. Буду їх консультувати, допомагати. Може, колись повернуся, як зміниться ситуація.
Власної пекарні місто не має
У Кам'янці живе 12 820 осіб. Найбільше підприємство "Кам'янський машинобудівний завод", де майже 300 працівників.
Більшість жителів — бюджетники: освітяни, лікарі, податківці, працівники торгівлі. Середня зарплата в райцентрі 1750 грн. Багато хто їздить на роботу до обласного центру за 62 км та в сусідню Смілу. До тисячі осіб виїхали на заробітки у Київ, Росію та Італію.
Найбільший магазин — "Продуктовий маркет" районного споживчого товариства. Тут дві каси, що є новинкою для міста. Хліб завозять із Кіровограда, Черкас та Сміли. Власної пекарні Кам'янка не має. Є завод продтоварів та молокозавод.
Торік місто відвідало 48 тис. іноземних туристів. Переважно це шанувальники творчості композитора Петра Чайковського. Він прожив тут понад 27 років. Гості міста, які залишаються на кілька діб, зупиняються у приватних оселях. Вартість проживання — 50 грн/доба з людини. Готель не працює шість років, через борги відрізали всі комунікації.
За рік заробив 394 046 гривень
Володимир Тірон у декларації про доходи вказав, що торік у міській раді, яку очолював з 21 грудня 2012-го, отримав 17 785 грн зарплатні. Ще 394 046 грн заробив на посаді директора товариства "Інтербудтехсервіс".
Має будинок на 370 кв. м, три "волги" та мікроавтобус "Мерседес Спринтер". Дружина заробила 263 189 грн. Вона утримує кафе "За склом".
Підприємцем зареєструвався у січні 1998-го. "Інтербудтехсервіс" ремонтує та будує дороги, тут працює близько 80 осіб. Середня зарплата 2500 грн. Це одне з найбільших підприємств Кам'янського району.
Володимир Іванович грає у волейбол. У шлюбі з дружиною Тамарою Кирилівною живуть 37 років. Мають доньку Юлію. Тримають кота Жорика.
1 
1
Коментарі
14