8 лютого у чотирьох вінницьких активістів провели обшуки. Їх підозрюють у захопленні облдержадміністрації. Міліція шукала предмети, що свідчили б про їхню причетність до цього: зброю, вибухівку, маски тощо. 25 січня мітингувальники захопили ОДА. Через тиждень, після перемовин із владою — приміщення звільнили. Однією з вимог місцевої народної ради було "не переслідувати учасників захоплення".
Губернатор відповів, що це не його компетенція — давати правову оцінку діям "штурмовиків". Міліція заявила, що постраждали 15 їхніх колег, які з травмами попали в лікарню. І почала висувати звинувачення у причетності до масових заворушень.
Під час обшуку квартири 19-річного Владислава Ковальчука сталася сутичка. У 3-кімнатній "хрущівці" були мати активіста 55-річна Галина Іванівна, його батько Олександр Миколайович, 57 років, та брат 21-річний Едуард, інвалід першої групи.
— У шість ранку подзвонили. У глазок роздивилась якогось низенького чоловіка в цивільному. Став говорити про білу куртку з капюшоном, яку їм треба знайти. Я кричу: яка куртка, люди добрі, у шість ранку! Хто ви такі?! Поки не покажете документи, двері не відкрию, — згадує Галина Іванівна. — Перша думка була: це — бандіти.
Коли чоловік відходить від дверей, жінка рушає у двір 5-поверхівки. Намагається сфотографувати на мобільний вісьмох міліціонерів. Ті відвертаються, відходять.
— Чого тікаєте? Показуйте посвідчення, якщо ви — міліція, — наполягає. Дзвонить знайомому юристу, той домовляється, що у квартиру зайдуть двоє міліціонерів, слідчий та поняті. Але згодом слідчий передумує:
— Піде стільки людей, скільки я хочу. Я боюся сам заходити у вашу квартиру. Мене там уб'ють.
Слідчий дає наказ заходити. Двоє штовхають жінку на сніг, заламують руки й витягають з кишені ключі від помешкання. Відкривають двері й одразу пускають газ. Він попадає в обличчя Олександрові Миколайовичу. Той падає. Владислав підхоплює батька й відтягає у залу. Хапає сокиру і газовий балончик, стає біля дверей. Коли газ розсіюється, у квартиру заходить "беркутівець", направляє на Ковальчука пістолет і наказує викинути сокиру.
— Я поняв, відкидаю. Мені життя дорожче, — каже Ковальчук. Щойно опускає сокиру, "беркутівець" командує: "Штурм!".
У квартиру вриваються семеро спецпризначенців.
— Як поперли всі на мене, — розказує Владислав. Він навчається в медуніверситеті на психолога. — Один навалився і пару раз дубінкою по мені з'їздив. Я теж міцний, схопив ту дубінку й не відпускав. Так полульожа на дивані і тримав. А він приставив пістолета до голови і кричить: "Буду стріляти!". Потім мені два інших заламали руки, одягли наручники і стусанами вивели на вулицю. Той найбільший шакал, що пістолетом погрожував, хотів схопити мене за геніталії. Батька в наручниках посадили в машину. Він білий, як стіна, майже нічого не бачив після того газу. Його "беркутівець" лупив коліном по нирках і печінці. У батька переломи кількох ребер.
Тим часом міліція провела обшук. Вилучили ноутбук, сумку з формою, яку Владислав склав для зимового вишколу в загоні УНСО, зареєстровану пневматичну гвинтівку, кухонний ніж.
— Ще іграшковий автомат брата забрали і записали "використані шприци". Коли запитали: де вони, то вичеркнули. Шукали зброю в крупах і макаронах. Кілограмів 15 висипали на підлогу в кухні, — додає Владислав.
Друзі, що приїхали виручати побратима, намагалися завадити міліції.
— Ми з Лєною Васильковою в Народній раді спали, коли подзвонив Дивний: "Мене штурмують", — розповідає 22-річна Марія Вітер. — Дивний — це псевдо Владислава. Ми поїхали до нього. Застали їх із батьком у міліцейській машині. Просимо їх пред'явити документи — мовчать. "Пакуйте в машину" — це вже слідчий у цивільному. Ми обхопили з Лєною Влада з обох сторін і тримаємо. Четверо міліціонерів питались розжати нам пальці. Батькові Влада стає погано.
Олександра Ковальчука відправляють у лікарню. Марія лягає під колеса мінівена, яким збираються везти Владислава. Приїжджають тележурналісти.
— Як тільки ті у цивільному побачили камеру, стали тікати у двори, — продовжує Марія. — Ми посадили Влада в наручниках у машину й поїхали звідти. Потім із міліціїприходили, просили повернути наручники. Влад не віддав.
Наступного дня родина Ковальчуків написала заяви у прокуратуру на неправомірні дії міліції.
— У мене все тіло у синцях. Я — інвалід, в мене желудка і селєзьонки немає. І мій 21-річний Едік — інвалід. Сидів у крєслі, то та беркутня перевернула крісло з дитиною. Потім побачила калюжу крові, бо в сина півлиця зчесало і носом кров пішла, — каже Галина Іванівна.
Владиславові Ковальчуку висунули обвинувачення за трьома статтями: "захоплення адмінбудівлі" Вінницької ОДА, "спротив працівникам міліції" та "масові заворушення".
"Куртку віддав добровільно, а шкарпетки не взяли"
— Того дня вдома були я, мама, батько і наша такса. Подзвонили годин у вісім ранку, під дверима стояли сім чоловік і ще двоє понятих. Представились — міліція. Мама запитала, чи в них є постанова про обшук чи арешт. Спочатку сказали, що немає. Мовляв, прийшли поспілкуватись. Вже потім показали документи. Що в них є підстави вважати мене винним у захопленні адмінбудівлі.
Шукали особисті речі — на наявність бензину. Добровільно я віддав куртку. Пропонував ще шкарпетки, але їх вони не захотіли. Забрали ноутбук. Поки що я йду у справі як свідок, - каже Юрій Хорт, 24 роки, комендант Вінницької Народної ради.
У будинку 27-річного Володимира Барцьося, помічника нардепа Андрія Мохника, обшук проводили з 11.30 до 15.00. Вилучили комп'ютер, компакт-диски, записники й медичні маски. Суд дав активісту два місяці домашнього арешту.
У Вадима Кудіярова, 25 років, керівника обласної організації "Батьківщина молода", обшук проводили за адресою прописки. Там живуть мати і баба. Вилучили ноутбук, спортивну куртку, документи до мобільного та сім-картки.
Ще у двох членів "Батьківщини молодої" провели обшуки, але нічого не вилучили.
"Украли 10 тисяч гривень і машинку для стрижки"
Вінницький юрист і правозахисник Валерій Палій, 64 роки, впевнений, що під час обшуку квартири Владислава Ковальчука міліція проявила некомпетентність.
— Бачимо злочин на злочині. Мали представитись — ніхто з них цього не зробив. Чому до будинку нікому невідомого Ковальчука приїхав "Беркут"? Постанову про обшук не показали. Мені по секрету розповілипотім, що слідчий забув її у себе на столі. Напали на матір Владислава, забрали ключі, увірвались до помешкання, пустили газ. Проводили обшук без господарів. 20 хвилин у квартирі були тільки міліціонери. За цей час украли 10 тисяч гривень, які Владислав мав заплатити за навчання, і машинку для стрижки.
Юрист говорить, що Владислав Ковальчук мав повне право вважати міліцію бандитами або тітушками, які приїхали його викрасти й завезти в ліс. Адже їхніх посвідчень він не бачив.
— Людина може не відчиняти двері, а подивитися посвідчення крізь вічко або прочинені двері. Якщо цього не було, можна подзвонити на 102 і викликати міліцію. Мовляв, до моєї оселі вриваються невідомі, — зазначає Валерій Максимович. — Мають показати ухвалу суду на обшук у двох екземплярах. Одну — під розписку вручають господарю. Обшук проводиться тільки у присутності власників квартири. Добре, якщо слідчий проводить відеозйомку. Це підтвердження його професійності.
Коментарі