"Для мене не питання сісти у в"язницю, — каже екс-міністр регіонального розвитку 52-річний Василь Куйбіда, проти якого Служба безпеки порушила кримінальну справу. Він без конкурсу призначив начальника архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області. — Теща відсиділа 25 років. Батьки були засуджені. 1989-го, коли я був у Народному русі, вони казали: "Василю, якщо тобі судилося відсидіти за Україну, ти маєш відсидіти".
Куйбіда запрошує зустрітися в офісі Народного руху по вул. Гончара в центрі Києва. Неподалік дверей його кабінету висить великий чорно-білий портрет усміхненого В"ячеслава Чорновола.
— Припускаю, що все це пов"язано із виборами, — каже про порушену кримінальну справу. — Шановані люди зі Львова запропонували мені брати участь у виборах міського голови. Я поїхав туди, провів консультації й повернувся до Києва. Заходжу 16 червня до офісу Народного руху — а мене вже чекає працівник СБУ. Запросив до себе.
Балотуватиметеся на мера Львова?
— Ні. У Львові зустрічався з лідерами партій національно-демократичного спрямування, громадськими діячами, директорами підприємств. Хотів зрозуміти, яка ситуація в місті, які тенденції. У мене не склалося враження, що зараз там відбувається консолідація політичних сил. Але люди не перший день у політиці і, сподіваюся, розуміють вагу програшу 31 жовтня. Може бути створений плацдарм для легкого виграшу Партією регіонів виборів до парламенту.
Чим це загрожує?
— Тоді "Регіони" домінуватимуть, не рахуватимуться ні з ким. Прощавайте на довгі роки демократія та розвиток українства. Створяться умови для формування маріонеткового авторитарного режиму.
Куди зараз рухається Україна?
— До відкритого громадянського протистояння. У нас згортаються демократичні процеси. Почалися переслідування політичних опонентів за допомогою правоохоронних органів.
Чому влада так діє?
— Вона не відчуває себе часткою України. Вони над людьми. Україна для них — територія для заробляння грошей. А ми всі — необхідна робоча сила, яку завтра можна поміняти на іншу.
Сумніваюся, що "регіонали" люблять цю державу. Підписали харківські угоди, віддали Крим Росії. Є речі, які не можна продавати і купляти. Завжди вважалося ганьбою торгувати матір"ю й Батьківщиною.
Люди можуть вийти на вулиці?
— Якщо ті, що при владі, далі нехтуватимуть законами, нав"язуватимуть свою силу, тоді події будуть пришвидшуватися.
Влада говорить, що прийшла на 10 років.
— Із точки зору своїх інтересів вони планують залишитися надовго, адже значущі проекти можна реалізувати в довгострокових перспективах.
У Партії регіонів є великі проекти для добра України?
— Найсуттєвіші речі мали б робитися на початку каденції, коли у президента максимальна підтримка. Минуло шість місяців — ніяких реформ не відбувається.
Що потрібно було реформувати насамперед?
— Починати слід було з адміністративно-територіальної реформи. Вона дуже непопулярна, але дає можливість ефективно працювати органам державної влади й місцевого самоврядування. Дала би поштовх іншим реформам, зокрема податковій, бюджетній. Бо коли ми кажемо про передачу частини повноважень, а з них фінансових ресурсів на рівень місцевого самоврядування, тоді маємо порахувати, які податки і з якої території мали би збирати, щоб місцеве самоврядування було дієздатним. А далі пенсійна реформа, охорони здоров"я. Тобто, адмінреформа — найскладніша з усіх реформ і цілісно проводиться раз на багато років.
Коли могли би здійснити адміністративно-територіальну реформу?
— Шанс мали 1999 року (після другого обрання Леоніда Кучми президентом України. — "ГПУ"). Тоді відкрилося "вікно" для реформ. Адміністративну могли б зробити за рік, а далі — решту. Зараз жили б у зовсім іншій державі. Того не сталося. Час згаяли.
Була ще спроба 2005 року. Навіть створили посаду віце-прем"єра з адміністративно-територіальної реформи. І знову нічого. Почалися парламентські вибори 2006-го, потім 2007-го. Провести реформи в попередні два роки було неможливо.
Через кризу?
— Навпаки, це треба було робити під час кризи, бо гірше вже не стало б. Для реформування потрібні спільні зусилля парламенту, президента й уряду, чого не було. А далі почалася президентська кампанія.
Зараз, перед місцевими виборами, логічно було би провести реформу й зробити дієздатними територіальні громади, зафіксувати їхні нові території. А тоді вже обирати депутатів. Однак цього не сталося.
У Януковича ще понад чотири роки президентства.
— Найімовірніші реформи — після наступних виборів глави держави. Щоб наблизити їх, Янукович може скласти повноваження і піти на нові вибори.
За яких умов це може трапитися?
— Можна сказати, що збираюся провести реформи, але підтримки у мене бракує. Тому складаю з себе повноваження і йду на вибори, щоб отримати вашу підтримку. І за два-три роки навести лад.
Українці готові будуть іще раз проголосувати за Януковича?
— Спілкування з людьми показує, що ні. Приміром, підприємці розповідають, що їх просять сплачувати податки наперед, оскільки податкова не справляється із поставленими завданнями. І ті платять.
Треба мислити національними інтересами. От мій знайомий, етнічний росіянин, каже: "Я не розумію, як можна було віддати Крим Росії". Поділ іде між тими, хто хоче бачити цю державу успішною і незалежною, і тими, хто готовий визнати протекторат будь-кого, тільки б Україна залишилася територією для збагачення.
Янукович уже відбувся як президент?
— Якась еволюція відбувається. Перші його виступи були російською. Потім сказав, що українська буде державною, і зобов"язав міністрів її вивчити. Але як швидко ця людина стане українським президентом — невідомо.
Кучма 1994 року говорив приблизно те, що й Янукович зараз. Я тоді їздив і агітував проти нього. Але Кучма став президентом і не зруйнував державність. То чому такий шанс маємо відбирати в Януковича?
Чому зараз опозиція малодієва, видається непереконливою?
— Можливо, через утому в суспільстві. Оті протистояння всередині колишньої влади зіграли свою роль. Люди перестали автоматично довіряти й відгукуватися на заклики. Щоб виборці зрозуміли опозиційні сили і пішли за ними, ті вже не можуть сидіти в Києві. Треба зустрічатися з людьми, відповідати на гострі запитання, погляди, звинувачення.
Як зробити Україну успішною за 10–15 років?
— Треба, аби працювали механізми, які виводитимуть розумних діяльних людей у владу. Має сформуватися нова еліта, котра відчуватиме відповідальність за українців.
Чоловіків називають Василями або Степанами
Василь Куйбіда народився в Сибіру, де батьки відбували 10-річне заслання за антирадянську діяльність. Там-таки познайомився з майбутньою дружиною, батьків якої вислали з України на 25 років за антирадянщину.
— Мої батьки звідти приїхали інвалідами, — говорить Василь Степанович. — Працювати вже не могли. Батько на Сибіру трудився у шахті. На його зміні стався обвал. Він єдиний залишився живий. З-під завалів відкопали на шостий день. Тоді в нього почалася відкрита форма туберкульозу легенів.
Дружина Ірина і син Степан живуть у Львові. Має також старшу доньку Христину. В Куйбідів чоловіків називають Василями або Степанами.
Був двічі мером Львова, двічі народним депутатом України. 2007-го склав мандат і пішов працювати в уряд Юлії Тимошенко міністром регіонального розвитку.
10 000 радянських карбованців хабара пропонували Василеві Куйбіді 1990 року, коли очолював Львівський комітет народного контролю. Каже, це найбільший сума, яку йому пробували всунути. За них можна було купити три "лади". Тоді конверта з грішми Василь Степанович знайшов у себе на столі. Запідозрив у хабарництві свого підлеглого й звільнив його. Той поновився через суд, але Куйбіда його звільнив повторно.
3 
1
Коментарі
1