— Чечетов любив життя і був загартований невдачами. Самогубство такі люди не вважають виходом із ситуації. Імовірно, до суїциду підштовхнула глибока депресія, — каже київський графолог 43-річна Анастасія Зюбіна. Вона визначає характер людини та психо-емоційний стан за почерком. Дивиться передсмертну записку Михайла Чечетова.
— Літери неоднакові за висотою. Автор цих рядків вагається, настрій мінливий, думки находять одна на одну. На депресію вказують рядки, які опускаються донизу. Суїцидальний настрій переслідував його вже не один тиждень. Але це рішення далося непросто. Ймовірно, записку писав стоячи — максимум за півгодини до смерті. Почерк нерівний, літери стрибають. Багато букв мають гострі кути — "у", "з", "д". Автор був на межі. Може, на нього чинили тиск, погрожували й залякували. Але не тільки в ніч самогубства. Текст заздалегідь обдуманий. Записка писалася у два етапи. Видно, що в процесі його хтось перервав. Може, задзвонив телефон чи відволікся на щось.
Завитушки і вигини в літерах "р", заголовних "П" і "Д" пишуть люди, уважні до дрібниць. Вони — слухняні виконавці, сумлінні і покірні. На них можна покластися. Водночас не терплять критики, вразливі до погроз і тиску. Чечетов був близький до каяття, хотів у чомусь зізнатися. Сподівався, що щось зміниться. Але ставало гірше, багато на чому довелося поставити хрест — на це вказують хрестоподібні "х" і "ж" в "Я ухожу". Літера "г" в слові "огромное" свідчить про замкнутість і схильність до психічних зривів. Даються в знаки втома, відчай, розчарування.
З підпису видно, що він би не хотів, щоб про нього забували. Крапки в кінці не ставить.
2 
1
Коментарі