— Аграрну партію нам хотілося наповнити новими людьми, які останнє десятиліття творили економіку країни, — каже керівник політсили 43-річний Віталій Скоцик. Очолює її з 2014-го. — За цей рік об'їздили всю країну. Провели 89 аграрних форумів. Спонукали активних людей будувати партію самим.
Чи успішними стали для політсили останні місцеві вибори?
— Отримали рівномірну підтримку в усіх регіонах. Не всюди потрапили в обласні ради. Однак продемонстрували гарний результат на рівні сіл, міст, районів у Центральній Україні, на півночі, заході, сході країни. Там було менше впливу від технологій. Якщо порівняти кількість висунутих кандидатів і тих, хто став депутатом, Аграрна партія посідає перше місце в Україні. Досягли цього без адмінресурсу, гречки та інших наборів.
Над чим ще треба працювати?
— Цієї весни — вибори до райрад Києва. Місцеві — 2017 року, якщо децентралізація пройде успішно. Також візьмемо участь у виборах до Верховної Ради. Плануємо так розбудувати партійні організації, щоб на 50 виборців працював один партієць. Маємо стратегію розвитку країни на 35 років. Для цього необхідно потрапити до трійки партій-лідерів.
Яка ваша стратегія?
— Зараз українське село занепадає. За останні 10 років зникли 369 населених пунктів. Ще є сотні сіл без жодного жителя. Вони теж пропадуть. Близько 4 мільйонів безробітних у країні. Більшість із них — на селі. Це необхідно припинити. Аграрна галузь конкурентна на зовнішніх ринках. Саме в цьому секторі можна швидко заробити на розвиток інших галузей — металургії, хімічної промисловості, літакобудуванні. На реалізацію соціальних програм. Для цього маємо перейти від сировинного принципу до системи глибокої переробки. Україна — другий експортер зерна, після США. Проте маємо розвинути переробку своєї сировини. Щоб залишити в своїй країні ту додану вартість, яку отримають держави, що купують цю сировину. Це сприятиме підвищенню зарплат, зростанню купівельної спроможності українців. Наповнить місцеві й державний бюджет податками.
10 грудня аграрії провели по країні попереджувальні страйки. Яка їхня мета?
— Це був не перший наш страйк. 30 червня та 2 липня виходили під Верховну Раду. Вимагали збереження спеціального режиму ПДВ для галузі. Потім вимагали скасування мораторію на продаж землі. Вдалося і це відстояти. 10 грудня вийшли через ініціативу уряду позбавити сільгоспвиробників податкових пільг із 2016 року. Законопроект суперечить домовленостям з Євросоюзом і СОТ. Означатиме крах нашого агропромислового комплексу.
Доведеться виходити ще не раз. Ми подали прохання до місцевих рад на проведення всеукраїнського страйку. Хочемо отримати дозвіл на перекриття автомагістралей. Якщо наших вимог не почують, доведеться вивести під парламент більше 10 тисяч аграріїв. У Верховній Раді є 42 депутати, які представляють аграріїв. Під час страйку до нас вийшли лише семеро.
3 
1
Коментарі