19 квітня відбудеться зустріч вінницької громади з народним депутатом Святославом Олійником. Він нещодавно очолив нову партію "Україна майбутнього". Напередодні свого візиту Святослав Олійник розповів про партію, життя країни й оцінив дії нинішньої влади.
Чим проект "Україна майбутнього" відрізняється від інших партій? Що якісно нове можете запропонувати й на що розраховуєте?
— Я не називав би "Україну майбутнього" проектом. Слово "проект" можна застосовувати під час виборчого процесу, коли його генерують і потім втілюють у життя політтехнологи. А політична партія — це фактично політична діяльність. Вона відрізняється від того, що люди звикли бачити під час виборів. Тому ми займаємося політичною діяльністю.
Скільки часу створюєте партію?
— Близько року. Хоча в парламенті, у фракціях, у навколополітичному процесі я перебуваю п'ятий чи шостий рік. Але коли ми почали займатися політичною діяльністю, виявилося, що це дещо інше. Це не "розборки" в залі Верховної Ради, це не шантаж коаліційного уряду, кому віддати ліс, а кому — рибу. Це зовсім інше.
У чому відмінності?
— Добровільне об'єднання людей у нашій країні не може вимірюватися мільйонами. Ось Партія регіонів говорить, що в неї мільйон членів партії. "Батьківщина" каже щось подібне. Але це абсурд. Людей, які поділяють переконання, політичні ідеї, ідеологію, там значно менше. Що таке ідеологія? Це фундамент будь-якої партії, а не абстрактна філософська категорія. Це конкретний спосіб відповіді на суспільне запитання: яку пенсійну систему ми будуємо, яку — бюджетну, як стимулюємо розвиток бізнесу чи взагалі його не стимулюємо? Якщо бачимо комуністично-соціалістичний розвиток держави, тоді в ній нема бізнесу і приватної власності. Якщо ж сповідуємо ліберальні цінності, то підтримуємо малий і середній бізнес. Це і відрізняє політичну діяльність від виборчого процесу чи боротьби за владу.
Але й політичний проект, і партія однаково прагнуть влади?
— Безумовно. Теорія каже: мета політичної діяльності — шлях до влади. Але відмінність партії від політичного проекту полягає в тому, що вона йде через пропозицію свого бачення вирішення суспільних проблем, через ідеологічну модель. Коли така політична сила через вибори отримує представництво, вона знає, що робити і де бути — в опозиції чи в коаліції. Ми менше року тому почали цим займатися і за короткий проміжок часу дізналися, що таке політика. Я скажу тезу, можливо, непопулярну, але: політика — це круто! Багато молоді зараз думає, що політика вже набридла. Але справжня політика — цікава. Це люди по всьому світу, об'єднані ідеєю. Наша ідея — це свобода. Ми абсолютно спокійно знаходимо спільну мову з багатьма друзями в інших країнах. Наша молодь є делегатом на конгрес ліберальної молоді серед європейських делегацій. Наші представники зараз навчаються в Німеччині в межах ліберальних партій.
Блок Юлії Тимошенко, у якому ви були раніше, також політичний проект?
— БЮТ — це той формат політики, що мав право на існування в той історичний момент, коли він переживав свою кульмінацію. Я думаю, що БЮТ і Партія регіонів народжують одне одного. Янукович не розуміє, що, знищуючи Тимошенко, він знищує себе. Тому що він існує, доки є Тимошенко, а вона — доки є Янукович. Це не ідея ліберальна проти соціалістичної. Це просто гарна жінка і поганий чоловік. Саме тому жодної користі суспільству немає від того, ходить вона до Генпрокуратури чи ні. Це не політика. Як розвивалася Україна, коли хтось із них вигравав вибори? Тимошенко рік брала кредити і роздавала бідним, говорила про реприватизацію — це ж комунізм! Янукович вибудував Радянський Союз, бо все сконцентровано в одній вертикалі, вся економіка існує на десятьох олігархічних трестах і корпораціях, і більше нічого не відбувається.
Ваша партія — це...
— Це дуже прогресивна партія. Ми розбудовуємося і навчаємося політичного процесу. Бо не можна чимось займатися, не маючи знань і досвіду. Ніхто в Україні не знає, що таке політична діяльність. Експерти-політологи розмірковують про політичні процеси, але не ставлять їх у рамки політичної діяльності. Дають свої оцінки подіям без стратегії і бачення процесів у межах партії. Ну не може такого бути, що Партія регіонів іде до влади під правими гаслами "Звільнимо малий бізнес від податків", а приходить і робить усе навпаки: приймає Податковий кодекс, що знищує той самий малий бізнес і вибудовує олігархічні структури. І тоді ми отримуємо закони, в яких перші є лівими, а другі — правими. Тобто, у машині одне колесо котиться вперед, а інше — назад. Не дивно, що іноземні інвестори не можуть зрозуміти, яка ми країна — права чи ліва. Радянська за суттю як була, так і залишається. Лише назва змінилася.
Ви брали участь в автопробігу представників малого та середнього бізнесу. Це ваша партійна діяльність?
— Це громадська ініціатива. Я брав у ній участь не в політичному форматі. Я дуже ціную громадські ініціативи. Нам часто розповідають з екранів телевізорів, що у країні немає громадянського суспільства. А це приклад, коли люди самі організувались і поїхали. Тут немає політики.
Якщо люди сприймають мою ініціативу, то надати їм якусь організаційну підтримку і бути з ними для мене як депутата це форматно. Бо якщо в країні немає умов для малого та середнього бізнесу, то люди, які хочуть займатися підприємництвом, шукатимуть собі інші території. Платитимуть чужим урядам податки, формуватимуть чужі пенсійні фонди. Люди не тільки на полуницю до Польщі їдуть, а й успішно ведуть бізнес за кордоном. У результаті ми втрачаємо найкращу частину населення. Потрібно зробити навпаки — щоб такі люди до нас приїжджали. Сучасна європейська країна не може бути такою, як Україна зараз. Такою може бути лише країна радянського зразка.
Як ви ставитеся до реформ, що започаткувала чи декларує влада?
— Почну з того, що ми не парламентська партія, щоби впливати на реформи. Ми можемо лише аналізувати і пропонували. Для цього створюємо експертне середовище в межах партійної роботи чи залучаємо фахівців. Я не вірю в діяльність, що обмежується критикою. Ми можемо сказати: "Це не ліберально, а комуністично. Ліберально потрібно робити так". Це максимум, що може зробити зараз партія "Україна майбутнього".
Моя власна оцінка реформ неоднозначна. На ранніх стадіях президентства Віктора Януковича я дуже серйозно підходив до його слів. Я не з тих, хто хоче, щоб у нього нічого не вийшло лише тому, що не голосував за нього особисто. Янукович уже президент. Його обрали люди, то, може, буде з того якась користь країні? Реформи були необхідністю. Тому саме прагнення Януковича до реформ я вважаю позитивним. Напрямок реформ: податкова, судова і так далі — це також правильно. Інше питання, що вийшло традиційно: хотіли створити грозу, а отримали козу. Тут є політична проблема — Партія регіонів, проголошуючи реформи, не знає, які саме реформи робить. Наприклад, чи це ліва реформа: узяти все і поділити, чи ліберальна, яка створює умови для ринкового господарювання. Ми навіть у цьому не можемо розібратися. Податкова реформа, з одного боку, є прогресивною, щоб змусити всіх платити податки. А іншого — тиск фіскальних органів на підприємців збільшуються настільки, що тим просто неможливо працювати. Система адміністрування податків у нас взагалі є абсурдною. Сама ідея начебто і правильна, але на виході — не працює. Тобто, якщо підсумувати: напрямки реформ, прагнення до них — правильне.
Чому реформи не дають позитивних результатів?
— Президент Янукович говорить класні речі. Його промови наповнені такими гарними словами, як гуманізм, демократія, ринкові відносини… Порівняно з 2004-м, він прогресує. Але проблема в тому, що реформи йдуть на папері, як для когось з іншого світу, але не для себе. Внутрішнє середовище навколо президента та певні групи влади вважають так, ніби це їх не стосується. Вони думають: хай з усіх збирають податки, але не з нас. Робимо чесну приватизацію, але "Укртелеком" заберемо на кіпрську компанію і ніхто не помітить. Хіба не видно, що декларації не відповідають діям?
Зараз актуальне питання боротьби з корупцією. Влада навіть цілі інститути залучає, щоб знайти вихід. А відповідь проста — із себе потрібно починати. Звісно, самого себе у в'язницю не посадиш. Але хоч просто перестаньте красти! У рейтингу американського "Форбс" за минулий рік капітал Ріната Ахметова збільшується на 11 мільярдів, а вони збираються боротися з корупцією у сільраді. Та якщо навіть усіх сільських голів посадити у в'язницю, все одно тих 11 мільярдів не набереться.
Якщо друзям усе, а ворогам — закон, то в ролі останніх нині опиняється все суспільство. Чим це пояснити? Люди, які зараз при владі, сформувалися за умов Радянського Союзу. Тоді все було подвійним: говорили одне, а робили інше. Корупція — це явище пізнього СРСР, коли популярною була позиція: сам жив й іншим давав. Оце "іншим давав" довело суспільство до того, що почалися неконтрольовані процеси. І через ринкові механізми вони дістались нам у спадщину.
2 
1
Коментарі
3