Четвер, 21 березня 2019 13:48

Швидких вступів до НАТО не буває

НАЙБІЛЬШИМ ВИКЛИКОМ ДЛЯ НАСТУПНОГО ПРЕЗИДЕНТА БУДУТЬ ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА БЕЗПЕКА

Нижчі тарифи та податки, більші зарплати, пенсії та виплати на дітей - передвиборча президентська кампанія сповнена щедрими соціально-економічними обіцянками. Однак усе це не має прямого стосунку до повноважень глави держави. На відміну від питань зовнішньої політики та безпеки.

Про них говорять значно менше, однак саме цим насамперед займатиметься наступний президент. І обов'язково зіткнеться з великими проблемами. Щось не було вирішене за п'ять попередніх років, десь точно постануть нові виклики.

Ненадійний щит західних санкцій

Пореволюційним пріоритетом зовнішньої політики були дипломатичні зусилля з мирного врегулювання на Донбасі та убезпечення України від можливої подальшої російської агресії.

Ще перед виборами 2014 року Петро Порошенко обіцяв домовитися з Заходом про новий безпековий формат, який давав би Україні певні гарантії. Країні це справді потрібно, як повітря. Однак більш-менш надійного щита протягом 5 років так і не створено.

Ще перед виборами 2014 року Петро Порошенко обіцяв домовитися з Заходом про новий безпековий формат

Єдиним захистом на сьогодні можуть вважатися економічні санкції США та Євросоюзу проти Росії. Точніше - їхнє ймовірне посилення у разі, якщо Кремль перетне червону лінію. Однак попри гучні вихваляння нібито створенням "міжнародної коаліції" на підтримку України, Київ не має впливу на санкційну політику Заходу. Та й захист від санкцій досить непевний.

Київ не має впливу на санкційну політику Заходу

По-перше, невідомо, чи це справді зупинить у разі чого Росію. По-друге, санкції з боку Євросоюзу перебувають під постійною загрозою послаблення через проросійські настрої в низці країн-членів. По-третє, суттєвою проблемою є Мінські домовленості - саме невиконанням їх Росією обумовлюють санкції західні країни. Однак якщо Кремль виконає перші пункти мінського "комплексу заходів" і зупинить військову ескалацію, м'яч опиниться на боці України. І вже Київ муситиме виконувати політичну частину "Мінська" - фактично, погоджуватися на російський варіант "реінтеграції" окупованих територій. Якщо ж ні, то це може стати підставою для зняття з Росії санкцій або суттєвого їх послаблення.

У виборчій програмі чинного президента про Мінські домовленості немає ані слова - хоча він же їх співархітектор і не раз ставив цей "мирний план" собі в заслугу

Показово, що у виборчій програмі чинного президента про мінські домовленості немає ані слова - хоча він же їх співархітектор і не раз ставив цей "мирний план" собі в заслугу. Натомість на потребі виконання домовленого наголошують проросійські Юрій Бойко та Олександр Вілкул.

Тим часом безпекові загрози для України вочевидь посилюватимуться. Наприклад, після завершення будівництва газогонів Північний потік-2 та Турецький потік. Залежність Росії від України в транзиті енергоносіїв до Європи може значно зменшитися чи й зникнути. Тоді зникне ще один запобіжник від масштабної російської агресії.

Залежність Росії від України в транзиті енергоносіїв до Європи може зникнути. Відтак - і ще один запобіжник від масштабної агресії

Невідомо також, як зміниться ситуація в Євросоюзі після виборів до Європарламенту у травні. Цілком імовірно, на гірше для України.

Якщо не НАТО, то що?

Жоден із провідних кандидатів у президенти не формулює якусь реалістичну ідею гарантування чи принаймні посилення безпеки України та врегулювання на Донбасі без шкоди національним інтересам.

Тимошенко і Зеленський мусують тему давно померлого Будапештського меморандуму. Чинний президент знову взявся за мертвонароджену ідею миротворчого контингенту ООН

Тимошенко і Зеленський мусують тему давно померлого Будапештського меморандуму. Чинний президент знову взявся за мертвонароджену ідею миротворчого контингенту ООН, яка не може бути втіленою без згоди Росії та в її інтересах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко і Тимошенко можуть знищити одне одного. Але не зроблять цього

Зрозуміло, що для України єдиним справжнім захистом від російської агресії могло би бути членство в НАТО. Однак це нереально - скільки Порошенко не намагався би малювати видимість швидкого вступу до альянсу та свою нібито вирішальну роль у цьому.

По-перше, приєднання до НАТО неможливе в умовах російської агресії та анексії Криму. В альянсу є вимога щодо відсутності у претендентів територіальних суперечок з іншими країнами.

По-друге, навіть і без цього в НАТО не було згоди на вступ України - тому їй досі і не дали Плану дій з набуття членства. Відповідно, передвиборча обіцянка Порошенка отримати ПДЧ у 2023 році є "вилами по воді писаною". По-третє, швидких вступів до НАТО не буває. Процес може зайняти десять чи більше років від його офіційного початку.

Двосторонні домовленості зі США можуть бути замінником членства в НАТО для України в умовах війни з Росією

Отже, що може бути замінником членства в НАТО для України в умовах війни з Росією? Це питання номер один для української зовнішньої політики. Відповідь очевидна - двосторонні домовленості зі США.

Раніше українська дипломатія намагалася отримати від Вашингтона статус "основного союзника поза НАТО". Певний час у 2014 році це видавалося близькою перспективою - однак остаточно переконати адміністрацію Обами Київ не зміг.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін розпочав свій генеральний наступ

Отримання статусу було би важливим, однак не означало би можливе заступництво США у конфлікті з Росією. "Основними союзниками поза НАТО" є з півтора десятка країн, кожна з різних міркувань. Хоча цей статус міг би означати, наприклад, більшу американську військову допомогу.

Реальним захистом стала би двостороння оборонна чи безпекова угода України з США - подібна до тих, що Штати мають із Японією та Південною Кореєю. Ті документи містять положення, подібні до 5 статті Північноатлантичного договору: напад на одну зі сторін вважається нападом на обидві. Угоди США з Японією та Кореєю передбачають розміщення американських баз на їхніх територіях.

2017 року Верховна Рада звернулася до Конгресу США із закликом укласти оборонну угоду між країнами. Жодного ефекту це не мало. Адже це справа президента та дипломатії

Досягнення з американцями таких домовленостей виглядає дуже складним завданням з великою кількістю факторів, які не це впливають. Однак іншого інструменту гарантій безпеки для України на сьогодні не видно.

У березні 2017 року Верховна Рада звернулася до Конгресу США із закликом, серед іншого, укласти між країнами оборонну угоду. Природно, жодного ефекту та парламентська постанова не мала і мати не могла - адже це справа президента та дипломатії. Водночас про інші намагання Києва досягти з американцями подібних домовленостей не відомо.

Безпека та розвиток потерпають від корупціонерів та олігархів

Відносини з Євросоюзом - ще один магістральний напрямок зовнішньої політики. Крім безпекового виміру - санкції проти Росії - вони пов'язані з розвитком. Власне, заради покращення якості життя українців було підписано Угоду про асоціацію з ЄС.

Асоціація передбачає внутрішні реформи й наближення до стандартів Євросоюзу, тоді як дипломатія має забезпечити найкращий для України формат євроінтеграції. Таким на сьогодні вважається вступ до ЄС - його так чи інакше підтримує більшість суспільства та теперішні провідні кандидати на президента.

Протягом п'яти років перспективи вступу України в ЄС суттєво ослабли

Однак виглядає, що протягом п'яти років позиції та перспективи України в цьому не лише не зміцнилися, а й суттєво ослабли. Хоча починалося все оптимістично.

3 березня 2014-го Рада міністрів закордонних справ Євросоюзу ухвалила чергові "висновки" щодо ситуації в Україні. Документ був сповнений солідарності. Серед іншого містив лаконічну, але вагому фразу: "Угода (про асоціацію) не є кінцевою метою відносин між ЄС та Україною". То був чіткий і рідкісний дипломатичний сигнал про можливість членства в Євросоюзі.

Незабаром підписали Угоду про асоціацію, більша її частина чинна ще з початку 2016 року.

Та нині Євросоюз всіляко уникає навіть згадок про перспективи членства для України. Райдужні плани Порошенка щодо подачі заявки на вступ 2023 року виглядають авантюрою, яка не принесе користі й не наблизить Україну до мети.

Автор: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
  Єдиним захистом України на сьогодні можна вважати економічні санкції США та Євросоюзу проти Росії. Точніше - їхнє ймовірне посилення у разі, якщо Кремль перетне червону лінію. Однак це захист непевний, а дієвого нового Київ не шукає, вважає аналітик Анатолій Марциновський
Єдиним захистом України на сьогодні можна вважати економічні санкції США та Євросоюзу проти Росії. Точніше - їхнє ймовірне посилення у разі, якщо Кремль перетне червону лінію. Однак це захист непевний, а дієвого нового Київ не шукає, вважає аналітик Анатолій Марциновський

Проблема відсутності перспектив членства для України значною мірою лежить в самому Союзі. Водночас при визначенні майбутнього відносин із ЄС - так само і з вирішенням безпекових питань - величезною перешкодою є ситуація всередині країни.

"Немає сенсу боротися за тіло України, коли вона занепащує свою душу корупцією", - заявляв попередній держсекретар США Рекс Тіллерсон. Саботаж реформ і масштабне хабарництво справді послаблюють зовнішньополітичні можливості України та ставлять під ще більшу загрозу її безпеку.

Складно уявити, як президент Порошенко може просити у тих же США зброї або оборонної угоди, коли його близькі соратники та власне підприємство замішані в шокуючих корупційних оборудках в армійській сфері.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан мав блокувати курс України на ЄС і НАТО

Київ навряд чи зможе отримати перспективи членства в Євросоюзі або інші привабливі для себе формати відносин із ним, якщо й далі триватиме саботаж у виконанні Угоди про асоціацію чи її пряме порушення.

Через корупцію та брак політичної волі в реформуванні Україна втратила понад $10 млрд пільгових кредитів від ЄС та МВФ

Поміж іншого, через корупцію та брак політичної волі в реформуванні Україна протягом п'яти останніх років втратила понад $10 млрд пільгових кредитів від ЄС та МВФ. У кінці минулого року опинилася перед загрозою дефолту, та й тепер змушена брати "дорогі" гроші на інших ринках запозичень.

Цей непривабливий багаж з корупції, засилля олігархів, проблем з верховенством права перейде новому президентові. Він буде одним із найбільших викликів і для зовнішньої політики та безпеки - поряд із питаннями дипломатії, реформування і зміцнення армії та інших безпекових державних інституцій.

Зараз ви читаєте новину «Швидких вступів до НАТО не буває». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 677
Голосування 29 квітня - два роки як Володимир Кличко провів свій останній бій. Чи повернеться він у бокс?
  • 1) так, захоче стати найбільш віковим чемпіоном світу
  • 2) ні, навіщо це йому?
Переглянути
Погода