Рівно рік варилась у "кабінетах прийняття рішень" тема відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану. І днями знову вийшла на загал.
Нагадаємо, восени 2023 року цю ідею не схвалили в уряді. А ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков сказав, що відновлення польотів можливе за умови повної безпеки в повітряному просторі. Без уточнення якихось термінів.
Україно-європейський дирижабль
В останні дні жовтня політичне та військове керівництво України разом з іноземними партнерами та приватним бізнесом розробили план поступового запуску роботи аероліній. Дорожню карту презентували у Варшаві.
Як повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України, обговорити можливості такого кроку зібрались близько ста представників авіагалузі, зокрема з Євросоюзу, Великої Британії та США. Покроковий план та потреби для часткового відкриття повітряного простору презентував заступник міністра Сергій Деркач.
Економічний радник посольства США в Україні Мері Елізабет Медден наголосила на готовності Вашингтона забезпечити експертну та технічну допомогу у відновленні цивільної авіації в Україні.
Перший заступник голови Державної авіаційної служби Сергій Коршук надав оцінку ризиків для цивільної авіації. Директор Украероруху Андрій Ярмак говорив про особливості встановлення безпеки аеронавігації та готовність аеронавігаційної системи.
Генеральний директор міжнародного аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський та генеральна директорка міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького Тетяна Романовська поінформували про готовність аеропортів.
Між тим, зазначимо, що гендиректора ужгородського аеропорту тут не було. Хоча в минулорічних планах саме регіон Закарпаття визначався як найреальніше місце для втілення задуму про оживлення аеропростору.
Заступник командира Повітряного командування "Центр" з авіації – начальник авіації Олег Захарчук презентував механізми координації цивільної та військової авіації.
А віцепрем'єр-міністр з відновлення-міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба назвав збереження авіаційної інфраструктури України стратегічним завданням. Він висловив очікування, що робота, проведена у Варшаві разом з партнерами України, допоможе просунутись у питанні створення умов для відкриття повітряного простору.
Нашаманимо в просторі
Отже, рік назад керівник офісу президента Андрій Єрмак, виступаючи в Інституті Хадсона в США, анонсував можливе відкриття одного з аеропортів України для цивільних польотів.
І тоді, і сьогодні це тішить нам слух. Бо, звісно, ми всі сумуємо за довоєнним небом, яке могли розсікати здебільшого цивільні літаки. І головне - пасажирський аеропотік асоціюється у нас із наближенням кінця війни.
Але чи є сьогодні реальна для цього можливість?
Бо те, що ми бачимо й розуміємо з нашої дійсності, - в якому місті не відкрили б аеропорт, туди стовідсотково будуть летіти російські-іранські – корейські ракети та шахеди. Вони нищитимуть, руйнуватимуть села й міста довкола аеропортів та створять додаткову небезпеку життю українців.
"Для відновлення України потрібна надійна парасолька – посилення ППО. Водночас це підсилення дозволить нам відкрити один з аеропортів України. Ми вже працюємо над цим з нашими партнерами. І це є ознакою того, що наближається переломний момент у війні. Наступний рік стане вирішальним у цьому відношенні", - оптимістично заявляв Андрій Єрмак.
Минув рік. Переломного моменту на користь України у війні не сталось. Так само як і не пахне в залишках 2024 – го жодною вирішальністю.
Як сьогодні нашими партнерами, так і тоді Андрієм Єрмаком не називаються конкретні часові рамки для відкриття аеропорту. З контексту всіх виступів можна зрозуміти, що йдеться про роботу цивільного аеропорту ще до закінчення війни з Росією.
Але мантрам на кшталт "от коли відкриємо аеропорт для цивільних, то переламається хід війни", реально ми нічого не вирішимо. Скільки б разів не казав "халва" - в роті солодше не стає.
Хіба що у влади є якісь інсайдерські прогнози та реально втілювані плани.
Бо вірити в те, що "візуалізуйте і буде вам щастя" працює, це означає геть "з'їжджати з котушок". Хоча, якщо пригадати, що влада вручила нагороду одному (а може й не одному) з продавців повітря - тарологу, екстрасенсу, біоенергетику, то… можливі варіанти.
Європейські та українські експерти – проти. Були.
Отже розмови про відновлення польотів цивільної авіації України, що повністю припинилось 24 лютого 2022 року, активізувались у нас влітку 2023 року.
Тоді в липні до Києва приїздила делегація європейського бюджетного авіагіганта Ryanair. Вона не просто розвідувала ситуацію у країні, де триває війна, а привезла план відновлення авіації в Україні. Цікаво, що один з варіантів – ще до завершення війни.
Висувались ідеї щодо відкриття аеропортів у Києві, Львові, Одесі чи Ужгороді, проте до конкретних рішень та дій справа так і не дійшла.
Генеральний директор Ryanair Майкл О'Лірі пояснив, що для відновлення польотів в Україні потрібно отримати дозвіл Європейського агентства безпеки польотів (EASA). Українська сторона тоді вела такі переговори.
І після позитивного рішення EASA мала б зміниться позиція і страхових компаній. Тобто позитивний висновок європейського авіарегулятора – це основний крок, який відкриває можливість здійснювати польоти в Україну.
Досі якихось сигналів від Європейського агентства безпеки польотів з цього приводу не було. Тому навіть якби Україна самостійно відкрила повітряний простір, все одно це не дозволило б перевізникам одразу взяти і полетіти – бо це вважається порушенням європейських вимог.
А влітку минулого року позиція європейського авіарегулятора була однозначною: Україна є активною зоною конфлікту, де цивільний авіаційний рух заборонений.
EASA рекомендувала європейським операторам "уникати польотів в українському повітряному просторі та в районах навколо нього".
Також європейський авіарегулятор пояснив, що окремі рішення про польоти до "специфічних зон" можуть ухвалювати компетентні органи держави-оператора. Якщо говорити про Ryanair , то це - Ірландія, Мальта, Польща та Британія. І за умови їхнього схвалення не потрібне окреме рішення EASA. Але очевидною передумовою для цього має бути безпека повітряної навігації в цьому регіоні та відповідні консультації агентства.
Але українські військові влітку минулого року на такі пропозиції відповіли однозначно - ні.
"Ви бачите, що цілі від ворога долітають усюди, в будь-якій точці країни можуть з'явитись ракети, ворожі дрони. Скільки летить "Кинджал", всі прекрасно знають", - так відреагував на пропозицію відновити авіапольоти під час війни ексречник Повітряних сил України Юрій Ігнат.
Скептичні з цього приводу були й інші українські військові авіаексперти.
Зазначимо, що з того часу наш повітряний простір став ще небезпечнішим.
З Ужгорода, як фанера над Парижем
Отже серед міст, де є можливості відкриття аеропорту для цивільних літаків, найчастіше називався Ужгород.
Обґрунтування Air Ocean Airlines полягали в тому, що це місто розташоване впритул до кордону з НАТО, воно межує зі Словаччиною, а тому, на думку міжнародного перевізника, ці польоти можуть бути безпечними.
Українські експерти знову заперечили. Мовляв, аеропорт в Ужгороді має технологічні обмеження і не здатен приймати типові літаки більшості європейських авіакомпаній. А перебудувати його під великі літаки складно, оскільки для цього треба зносити частину житлових будинків.
До того ж Росія може завдавати ракетних ударів по всій території України та за її межами.
Ми всі є свідками того, як ракети агресора залітали на території і Польщі, і Румунії, і Молдови.
У Закарпатській ОВА однозначно заявили, що до кінця війни про поновлення роботи аеропорту "Ужгород" не може бути й мови, бо безпека цивільних людей вища за бізнес-інтереси перевізника.
"Щодо поновлення роботи аеропорту "Ужгород" – це питання виникає час від часу. Але доки триває війна, про це мова не йде. У нас війна у всій країні, хоча Закарпаття – тиловий регіон, але це не значить, що тут немає небезпеки. Тому наражати на небезпеку життя цивільних примарними аргументами, що, мовляв, аеродром в Ужгороді знаходиться під кордоном країни НАТО Словаччини, ми не маємо права. Безпека громадян вища, ніж комерційні інтереси перевізника", – зазначили у Закарпатській ОВА.
І взагалі для РФ вдарити ракетою по цивільному літаку в повітряному просторі країни – НАТО, окреме задоволення.
Водночас, зазначимо, що в серпні 2023 року над Україною попри закритий авіапростір пролетів пасажирський літак з Норвегії.
Але це, швидше, виняток із розряду щасливого лотерейного квитка, а не керівництво до дій.
Коментарі