Як у Києві приймали московський цирк
13.00. 34-річний В'ячеслав Курков чистить дві морквини. Кидає їх у вольєр кенгуру Ронні, якого дресирує п'ять років. 26 січня у столичному цирку дебютують московські повітряні гімнасти, еквілібристи й дресирувальники.
- Красавчик, ты чего испугался? Возьми морковку, а то не будет силы танцевать, - гладить по голові кенгуру. - Упрямый, как осел. Танцевать балет учил его пять лет. Привез из Калифорнии. Никто больше с кенгуру не занимается.
- Бачиш, чувак кенгуру на пуанти поставив. А ти дебільного кота в туалет ходити не навчиш, - каже дівчині хлопець. Вони прийшли подивитися, що відбувається за лаштунками. Для вибраних глядачів там улаштували екскурсію.
14.30. За півгодини до початку директор київського цирку 65-річний Володимир Шевченко жене хлопця, який усівся спиною до арени.
- Садиться задницей до сцены нельзя. Я в 12 лет сел. Отец как увидел, так дал по горбу, что больше я этот закон не нарушаю.
- Да я слышал про такое. Говорят, тогда новая программа не пойдет, билеты не будут раскупаться. Культуру в массы - деньги в кассу.
- Не в этом дело. Просто на манеже много кто кровь свою пролил. Вы думаете, мало людей тут остались без рук, без ног? И воздушные гимнасты падали, и ведмеди пальцы людям откусывали. А сколько тигров мне шкуру рвали! Вчера балетмейстер шел на сцену и провалился по шею. 10 швов наложили. Сегодня на работу не вышел.
- А вы с тиграми сегодня выходить будете?
- Нет, тигры поехали с гастролями в Симферополь. Пускай от меня отдохнут.
Дружина директора Людмила Шевченко, 63 роки, сідає у 8-му секторі зі знайомим.
- Недавно из Монте-Карло вернулись. Подыскиваем для себя артистов. Весною проведем международный цирковий фестиваль. В субботу вечером снова в Европу летим. Надо заехать в "Метро", что-то кушать купить.
- Зачем вам эта еда, вы же в гостинице жить будете?
- Да это не с собой. Сейчас пустой холодильник. Готовим программу до Евро 2012. Научим играть в футбол собак и енотов.
Вусатий чоловік із, мабуть, 2-річною донькою на руках підслухує розмову.
- Сначала наших футболистов научите играть, - говорить.
- Нашо їх вчити? Якщо Алієв або Мілевський зап'ють і на поле вийти не зможуть, будемо собак проти шведів на Євро випускати, - заходиться сміхом беззубий лисий глядач із сусіднього ряду.
15.00. Програму відкриває еквілібрист 8-річний Богдан Гайдаржи. Батько Валерій підкидає його за ноги в повітря. Той дуже швидко крутиться, робить колесо.
- Матінко рідна! Щоб я так свою дитину жбурляла, у мене вже серце не витримало б, - вигукує глядачка.
- Я таким батькам руки повикручувала б. У нього все тіло, мабуть, у синяках. Щоб отак кувиркатися і вигинатися, треба спочатку калікою стати, усі м'язи й кісточки перетрощити.
Клоун жонглює магнітними пластинками. Фокус удається з п'ятого разу.
- Хтось у залі його зурочив, - каже жінка в червоному жилеті, яка стежить за поведінкою глядачів у залі. - У нього завжди цей трюк з першого разу получався. Буває, прийде глазастий, і всі номери артистам не вдаються. То гімнастка зірветься й на страховці зависне, то тигр злякається й помочиться.
- Папа, а слони сьогодні будуть? - цікавиться дівчинка, років 10.
- Мали привезти з Москви, але там кордони через свинячу чуму перекрили. Слони приїдуть, коли газопровід Росії віддамо, - сміється батько.
3 
1
Коментарі