"Син їде женитися і не має ніяких ворожих намірів проти поляків"

5

Богдан Хмельницький змусив правителя Молдови видати доньку за його сина

"Одразу після весілля син Хмельницького двічі бив молоду дружину, дочку молдовського князя, дорікаючи їй за теплі стосунки з великим візиром, коли вона була заручницею в гаремі й із ласки візира сподівалася дістати волю. Батько різними способами намагався змусити Тимоша ліпше ставитися до дружини", – писала Gazette de France в листопаді 1652-го про Тимоша Хмельницького й Розанду Лупул. Вони повінчалися 21 серпня того ж року.

 

Богдан Хмельницький став гетьманом 1648-го, встановив контроль над українськими землями в межах тодішніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Владу хотів передати у спадок сину Тимофієві. Для посилення його позицій вирішив одружити з представницею іншої держави, яка мала б зв'язки із впливовими родами Східної Європи.

Розанда народилася 1630 року в сім'ї Василя Лупула. Він походив з Албанії, був купцем і землевласником. Розбагатів і 1634-го придбав у Стамбулі посаду правителя Молдови, яка підпорядковувалася Туреччині. Крім Розанди, мав доньку Марію та сина Штефана.

1645-го в тодішній столиці Молдови Яссах Марія побралася з великим гетьманом Литовським Янушем Радзивіллом. Від знатних магнатів Речі Посполитої Василеві Лупулу почали надходити шлюбні пропозиції щодо молодшої доньки Розанди. Найбільш настирливо її руки просили шляхтичі Петро Потоцький і Дмитро Вишневецький. Їм відмовляли через юний вік дівчини.

Султану не подобалося зближення господаря Молдови з Річчю Посполитою, яке почалося після родичання з Янушем Радзивіллом. Правитель Османської імперії наказав прислати до нього когось у заручники. Із Ясс відправили Розанду.

Поселили її в резиденції молдовських князів у Стамбулі. Донька господаря Молдови вивчала мови та спілкувалася з оточенням султана. Особливо зблизилася з великим візиром. Йому подобалася Розанда, й він обіцяв допомогти повернутися додому. Втілити побажання дівчини вдалося тільки після перевороту та зміни султана.

На честь повернення доньки Василь Лупул почав влаштовувати в Яссах бали. Кількість охочих узяти Розанду за дружину зростала. Серед шанувальників опинився й на два роки молодший син українського гетьмана Тимофій Хмельницький. Його батько саме вирішив укласти союз із Молдовою. Шлюб мав сприяти кращим міждержавним відносинам.

 

Василь Лупул сприймав Тимоша як занадто простого чоловіка, тому відмовив. Офіційно послався на потребу отримати дозвіл у Стамбулі. Пізніше шукав інші відмовки.

"Хмельницький послав до молдовського воєводи гінця з вимогою віддати дочку за сина Тимоша, – писав літописець Григорій Граб'янка. – А якщо ж той не схоче віддати, то зі стотисячним військом завітає до нього в гості. Напав страх на воєводу й на волохів (тодішня назва молдован. – "Країна"). Сказали вони господарю: "Чого це заради однієї дочки твоєї наша земля має стати пусткою? Якщо не вдовольниш бажання Хмельницького, то ми самі, заради свого життя й цілості земель наших, тебе і твою родину змушені будемо видати".

У травні 1652 року Тимофій Хмельницький із козаками вирушає в похід на Молдову, щоб змусити тамтешнього правителя віддати доньку заміж. Василь Лупул звертається по допомогу до одного з шанувальників Розанди, польного гетьмана Речі Посполитої, 50-річного Мартина Калиновського. Обіцяє віддати за нього доньку. Шляхтич вирушає на перехоплення козаків.

Гетьман Хмельницький дізнається про це й пише Калиновському: "Не займай Тимоша. Відступися з дороги. Син їде женитися й не має ніяких ворожих намірів проти поляків. Із ним 26 тисяч весільних бояр. Не треба їм перешкоджати, щоб не звелася буча".

Та Калиновський упевнений у своїх силах, нападає на військо Тимоша в урочищі Батіг – біля села Четвертинівка – нині Гайсинський район на Вінниччині. Козаки перемагають, Мартин Калиновський гине.

Василь Лупул пише українському гетьманові, що матиме за честь поріднитися з ним. Запрошує Тимофія, лише за умови, щоб не вів за собою татар. У липні 1652-го Тимош вирушає в Молдову. Із ним 6 тис. козаків, генеральний писар Іван Виговський, полковники.

"Шлюб Тимоша з Розандою, вимушений збройною рукою, свідчить про династичні плани цілком переконливо, – вважав історик Ярослав Дашкевич. – Далекоглядна політична комбінація цього шлюбу полягає не лише у претендуванні Тимоша на молдовський престол, але і способі поєднання – шляхом посвоячення – з фактичним правителем Литви, литовським великим гетьманом Янушем Радзивіллом, який одружився зі старшою сестрою Розанди Марією".

 

У містечку Рашків – нині село Кам'янського району Молдови – українську делегацію зустрічає Розанда з почтом. У тамтешній церкві вінчається з Тимофієм. Усі разом прямують до Ясс, де протягом тижня відбуваються весільні гуляння.

Потім Тимофій і Розанда залишають Молдову. Василь Лупул дарує зятеві дві тисячі талярів і чотирьох коней, доньці – 200 червінців і карету. Молоді селяться на родинному хуторі Хмельницьких Суботові – нині Чигиринська міська громада Черкаського району.

За кілька місяців у столицю Гетьманщини Чигирин прибуває Василь Лупул. Просить свата допомогти придушити повстання претендента на господарський стіл Георгія Штефана. Того підтримують правитель Валахії Матей Басараб і трансільванський князь Юрій II Ракоці.

Наприкінці літа 1653-го їхні війська беруть в облогу молдовське містечко Сучава, де перебуває дружина Василя Лупула Катерина. Богдан Хмельницький відправляє в Молдову Тимоша з 20-тисячним козацьким військом. Вони перемагають військо Георгіци, знімають облогу Сучави та розміщуються в місті.

Князь Ракоці направляє під Сучаву підкріплення. Козаки відбивають наступ, але одне з ядер потрапляє в лафет гармати оборонців. Він розлітається – й уламки ранять голову й ноги Тимофія Хмельницького.

За кілька днів починається гангрена. 15 вересня 1653 року син гетьмана помирає. Козаки хочуть залишити місто, але Катерина Лупул їх умовляє оборонятися.

– Ви були сміливі, доки жив Тимофій, – каже жінка. – Хіба тепер зрадите його славу? Покинете нещасну, яка втратила сина?

Складають зброю більш як за місяць, коли противники, вражені хоробрістю, погоджуються на почесну капітуляцію. Козаки виходять із фортеці зі зброєю та прапорами. Виносять тіло Тимоша й рушають в Україну.

 

– Слава Богу, що мій Тимофій загинув, як справжній козак, що не дістався ворогам, – зустрів над Дністром сина Богдан Хмельницький.

Вдова виходить назустріч домовині з чоловіком із немовлятами-близнюками на руках. Вони народилися, після того як їхній батько вирушив у похід в Молдову.

Ховають Тимофія Хмельницького в церкві в Суботові 27 грудня. Розанда залишається в Україні, селиться в замку в Рашкові, який Богдан Хмельницький дарує їй.

У 1680-х вона загинула від рук грабіжників. Подальша доля дітей – невідома.

"Хмельницький поховав сина на власному хуторі Суботів поблизу Чигирина. Поховання відбулося в нещодавно збудованому храмі Святого Іллі, що був зразком барокової архітектури в козацьких степах. Він зберігся до наших днів і зображений на українських банкнотах. Зі смертю Тимоша згасли й плани гетьмана, який уже старів, інтегрувати свою країну в політичний простір Османської імперії", –

Сергій Плохій, 65 років, історик, написав у книжці "Брама Європи" 2015-го

 

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×