пʼятниця, 30 вересня 2016 11:07

Перший годинник давав похибку дві хвилини на рік. Останній – керується супутником

Олексій Бурнаєв зробив 64 годинники

Я – конструктор, годинникар, музикант і альпініст в одній особі. Над кожним монументальним годинником працюю іноді до двох років. Не ремонтую – відновлюю або створюю новий. Є механізми, на реставрацію яких очікував 10 років. У Коломиї та Буську чекав повної поломки годинників і зміни влади, аби зробили замовлення.

Для "Годинника закоханих" у центрі Львова півтора року розробляв проект із скульптором-бляхарем. Там є скульптури панянки з віялом і хлопця з гітарою. Опівдні лунає мелодія композитора Френсіса Лея з фільму Love Story. Фігурки рухаються – жінка закриває віялом обличчя, кокетливо дивиться на кавалера. Той грає на гітарі. Потім пані простягає залицяльникові троянду. О 18:00 вистава триває під мелодію пісні "Ніч яка місячна".

"Квітковий годинник" на Митній площі – один з улюблених. Щоранку вмикаю на комп'ютері сторінку з веб-камерою, яка його показує. Від задуму до реалізації проекту минуло шість років.

  Олексій БУРНАЄВ, 48 років, годинникар, конструктор. Народився 23 жовтня 1967 року у Львові. ­Батько завідував лабораторією механізації тваринництва науково-дослідного інституту, мати – інженер-теплотехнік проектного інституту залізниці. Закінчив механіко-математичний факультет університету імені Івана Франка, аспірантуру у Львівській Політехніці. Кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівського національного аграрного університету. Годинникарській справі навчався у Парижі, Страсбурзі, Аннсі, Шамбері. За 16 років виготовив 64 монументальні годинники. У Львові створив годинник на пам’ятнику Бровареві на проспекті Свободи, ”Квітковий” – на площі Митній, ”Годинник закоханих” – на вулиці Герцена. До кінця 2016-го в місті відкриють ще один годинник авторства Бурнаєва. Наручні й настінні механізми не ремонтує. Понад 25 років носить той самий годинник білоруської фірми ”­Електроніка 54”, легендарну репліку фірми Касіо з коректором ходу. Колекціонує магніти, на яких зображені його годинники
Олексій БУРНАЄВ, 48 років, годинникар, конструктор. Народився 23 жовтня 1967 року у Львові. ­Батько завідував лабораторією механізації тваринництва науково-дослідного інституту, мати – інженер-теплотехнік проектного інституту залізниці. Закінчив механіко-математичний факультет університету імені Івана Франка, аспірантуру у Львівській Політехніці. Кандидат фізико-математичних наук, доцент Львівського національного аграрного університету. Годинникарській справі навчався у Парижі, Страсбурзі, Аннсі, Шамбері. За 16 років виготовив 64 монументальні годинники. У Львові створив годинник на пам’ятнику Бровареві на проспекті Свободи, ”Квітковий” – на площі Митній, ”Годинник закоханих” – на вулиці Герцена. До кінця 2016-го в місті відкриють ще один годинник авторства Бурнаєва. Наручні й настінні механізми не ремонтує. Понад 25 років носить той самий годинник білоруської фірми ”­Електроніка 54”, легендарну репліку фірми Касіо з коректором ходу. Колекціонує магніти, на яких зображені його годинники

Робив годинник у замку міста Мукачевого на Закарпатті. У підвалі були метрові стрілки. Через два роки переглядав старі світлини Львова. Побачив вуличний квітковий годинник із цими стрілками. Він працював понад півстоліття тому. Запропонував міській владі відновити. Годинник антивандальний – ні стрілки, ні цифри не можна зрушити з місця. Коли йде сніг, стрілка "згортає" його з циферблата.

Одного разу в електромережі зникла напруга. "Квітковий годинник" зупинився о першій ночі й відновив роботу о 8:00. Стрілка почала швидко крутитися – щоб наздогнати час. Знайомі дзвонили: "Твій годинник здурів!" Але так закладено в мікропроцесорі.

На Майдані у столиці є схожий квітковий годинник. Він часто ламається. Коштував 4,7 мільйона гривень. Вартість львівського – менше 200 тисяч.

Антивандальний годинник створив на діжці львівського броваря. Скульптуру зробив Володимир Цісарик – до річниці пивоварні. Хоч як люди не крутитимуть стрілки, невдовзі вони повернуться на місце. О 17:15 грає гімн пивоварів. На жаль, зараз годинник не працює. Зламався через перепади напруги під час ­Євро-2012. У пивоварні немає єдиного власника, тому ремонт не замовляють.

Люблю тристоронній годинник на стовпі в Тер­нополі. За старими фотографіями скопіював той, що працював там за часів Австро-Угорщини і до 1944-го. Позаторік годинник урочисто відкрили.

Раритетний автомобіль коштує дорожче, якщо всі деталі оригінальні. Так само з годинником. Знайти старі деталі майже неможливо. Найкраще, коли годинника немає. Але від нього лишилася дірка в стіні.

У Рогатині на Івано-Франківщині знайшов два годинникові дзвони. Рідкісні, не схожі на церковні. Лишив, думав, як застосувати. Через чотири роки приїхав – дзвонів уже не було. Не знаю, скільки коштували, але історичну цінність мали велику. У Європі такі не зустрічав.

У моїй роботі завжди присутні кажани. Двох навіть урятував. Робив годинник на ратуші в одному містечку, а вони вже впали у сплячку. Підвісилися догори лапами під куполом. Залетіла синичка і почала їх дзьобати.

Два впали. Підсвітив їх лампою, щоб зігрілися. Поклав на підвищення, аби щури не покусали. Через кілька годин кажани прокинулися і сховалися.

Перший мій годинник давав похибку дві хвилини на рік. Наступний – вже 15 секунд. А тепер годинник має супутникову корекцію. Це єдиний вузол, що купується за кордоном. Усі інші "зроблено в Україні" за моїми власними проектами. Уперше встановив супутникову корекцію на дзвіниці музею "Русалка Дністрова" у Львові. Від того часу у моїх годинниках похибка відсутня взагалі. Велика проблема – перепади напруги в мережі. Через це горять мікросхеми. А найбільша - терміни виконання. Не вмію робити "аби вчасно", перевагу надаю якості.

На механізми даю 18 місяців гарантії – окрім уражень від блискавки. На механіку - довічно.

Автоматичний механізм треба чистити щороку. Навколо валу годинника назбируються кілограми павутиння, пилу, сміття.

Найшвидше зробив шоколадний сонячний годинник. Працює від рухомої лампи - штучного Сонця. Плита і гномон вкриті кондитерським шоколадом. Довго підбирав лампу й кут освітлення. Маю фото цього годинника зі слідами дитячих зубів. Хтось хотів шматочок відкусити.

Двосторонній годинник із підсвічуванням зробив на міській раді Горішніх Плавнів (колишній Комсомольськ на Полтавщині. – Країна). Мер відпочивав у Сваляві на Закарпатті, побачив на ратуші годинник і захотів такий собі. Всіх міських голів, які замовляли в мене годинники, обирали на другий термін. Містики тут немає. Просто це добрі господарники.

Мрію зробити величезний годинник на принципі, що не має аналогів у світі. Розмістити планую так, щоб його було видно з висоти пташиного польоту.

Зараз ви читаєте новину «Перший годинник давав похибку дві хвилини на рік. Останній – керується супутником». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути