Дев'ять улюблених книжок Ірини БАТУРЕВИЧ
1. Вацлав Ґавел. "Промови та есеї"
Багато чула про Вацлава Ґавела, останнього президента Чехословаччини та першого президента Чехії – про його драматургію, гуманістичні погляди й навіть про те, як носив шкарпетки. Його есеї та листи справили враження. Їх п'ять. Лист до Ґустава Гусака, тодішнього генсека ЦК Компартії, до біса добре чтиво. Він блискуче аргументує, яке місце повинна займати культура в державі. Про масштаби шкоди від придушення "цікавих трендів", вакуум у гуманітаристиці, естетику банальності. Критикує суспільство за те, що воно спрямовує енергію в бік приватних інтересів, розкладає по кроках появу байдужості.
Після прочитання книжка стала строката від олівця. Це тексти, до яких я повертатимуся.
2. Умберто Еко та Евдженіо Кармі. "Три оповідки"
Люблю Умберто Еко. Його казки стали відкриттям. Сучасні діти мають знати їх так само, як ми колись про Лисичку й Журавля чи Колобка. У книжці три казки – "Три космонавти", "Гноми з Гну" та "Бомба і генерал". Остання – улюблена. Історія про генерала, який хотів захопити весь світ і готувався скинути бомби на міста. Але в бомбах жили атоми, які не хотіли йому служити. Тож, доки воєначальник готувався здійснити свій підступний задум, повтікали.
Це проста й глибока книжка про свободу, людство, війну, мир, дружбу, інакшість. Шкода, що я не мала можливості рости на цих оповідках. А ще жаль, що їх усього три.
3. Януш Корчак. "Пригоди Короля Мацюся"
Одна з найкращих дитячих книжок світу. Її неможливо читати, не знаючи історії Януша Корчака, який загинув у газовій камері. Видавець помістив її у переднє слово.
Головний герой – хлопчик. Втративши батьків, стає королем. Розуміє, що ще малий і не може правити, не знаючи світу поза межами королівства. Вирушає на війну. Знайомиться з іншими королями, товаришує зі звичайними хлопцями, росте й навчається на помилках. Усвідомлює, що державою має керувати парламент. А краще два – дитячий і дорослий, аби кожен голос був почутий.
Сюжет чудовий – зазирання у шпарину дорослого життя, відвертість помилок, щирість у прагненні змінити світ на краще, неможливість справедливості й чесний фінал. Це дитяча книжка, яку має прочитати кожен дорослий.
4. Тімоті Снайдер. "Про тиранію. Двадцять уроків XX століття"
Ці уроки про історичні помилки. Професор Снайдер, автор грубезних книжок на гострі теми, відчайдушно намагається донести до читача основні тези майже в розважальному, спрощеному викладі: цифра – проблема – урок. Простий виклад про важливе.
5. Кейтлін Аліфіренка, Ліз Велч, Мартін Ґанда. "Я завжди писатиму тобі у відповідь"
Зворушлива книжка. Змушує відчувати та співпереживати. Вірю, що такі змінюють світ. Складається з листів, які пишуть одне одному дівчина зі США і хлопець із Зімбабве. Щоб купити марку й конверт, він важко працює кілька днів. Його подруга прикрашає листи блискітками й висилає радісні та безтурботні фото на тлі великого будинку й сімейних авто. Вони ростуть разом, змінюють життя одне одного. За шість років зустрічаються.
6. Ентоні Дорр. "Все те незриме світло"
У романі дві сюжетні лінії – німецького хлопця та французької дівчини. Він захоплюється радіотехнікою. Вона – сліпа. Слухаючи радіо, "зустрічаються" на радіохвилях. Щемка й магічна історія про війну і мир.
Дорр – майстер переплітання доль і сюжетів. Щоправда, дещо в лоб через весь роман торочить: розплющте очі й побачте якомога більше, перш ніж вони заплющаться навіки. Та було б добре, якби люди скористалися цією порадою.
7. Софія Андрухович. "Фелікс Австрія"
Атмосферна література, з історично виписаними деталями і тлом, на якому розгортаються долі двох героїнь. Події роману відбуваються в Австро-Угорщині, а точніше – в "українській Австрії". Цікаво спостерігати не лише за сюжетними лініями, а й за їхнім обрамленням у мові, штрихах-портретах історичних постатей.
Аделя і Стефа виросли разом і могли б називатися сестрами, якби Стефа не прислужувала своїй пані, з якою межа стосунків пролягає десь між дружбою, сестринством, рабством, деспотичністю й любов'ю.
Цей роман сприйняла особисто, довго не могла відсторонитися від тексту. Минули роки, а післясмак досі зі мною.
8. Слава Курилов. "Сам в океані"
Мене захопила книжка "За бортом з власної волі" Алена Бомбара – прочитала її на перших курсах університету. І ось торік побачила ще твір про одинака в морі й не стрималася. Океанолог Слава Курилов, чиї щоденники лягли в основу, опинився сам серед вод, коли тікав із Радянського Союзу. Книжка про один стрибок, який захоплює і шокує.
9. Ріад Саттуф. Arab of the Future (Араб майбутнього)
Коли я радила другові прочитати Persepolis Маржана Сатрапі, він рекомендував цю книжку. Це історія автора, франко-сирійського художника Ріада Саттуфа – графічна мемуаристика про життя у Франції, Сирії та Лівані. Про страх, бідність, жорстокість і диктатуру. Роман ще не перекладено українською. Його чотири частини збирала по різних куточках світу. Він колись мусить увійти до шкільної програми.
4 
35413
Коментарі