Ексклюзиви
вівторок, 19 вересня 2017 12:34

Одяг купили в секонді, сумку знайшли під мостом, забрали гроші, телефон і документи

9 клієнтів іміджмейкера Тетяни Демченко

1. Усі жінки люблять лише гроші – вважав один клієнт. Йому було 33 роки, через зайву вагу виглядав на 40. Від нього аж віяло достатком. На таких чоловіків клюють жінки, які люблять розкіш. У стосунках шукав турботи й уваги. Коли починав зустрічатися, своїй дівчині ні в чому не відмовляв. А представниці протилежної статі про нього зовсім не турбувалися, вимагали грошей на підтвердження почуттів.

Допомогла зміна іміджу. Переодягли його у джинси, плетені кардигани, став носити спортивне взуття. На роботу ходив у костюмах, а ввечері переодягався і перетворювався на плюшевого ведмедика, якого хочеться погладити. Розказував: "Друзі сміялися з мого нового образу". За місяць подзвонив: "Зустрів жінку, яка зацікавилася мною, а не грошима. Я щасливий".

2. Звернулася молода жінка, яка рано зробила кар'єру. "Кілька місяців виконую обов'язки директора. Приймаю рішення, маю право підпису, але на посаду не призначають. Мабуть, через вік".

Я розуміла, причина – не в цьому. Проаналізувала її гардероб. Шафа була заповнена одягом у квіточки, бантики. Це робило її "дитиною". Керівника в такому образі уявити важко. Те, що вона лише виконувач обов'язків, реакцію пом'якшувало.

Купили новий одяг, окуляри зі звичайним склом, зібрали волосся у пучок. За місяць її призначили директором.

  Тетяна ДЕМЧЕНКО, 47 років, іміджмейкер. Народилася 19 лютого 1970-го в Києві. Батьки – біологи, працювали в науково-дослідних інститутах. У школі займалася художньою гімнастикою, відвідувала біологічний гурток, заняття з фотографії, шиття й плетіння. ”Хотіла вступати до Інституту легкої промисловості на конструктора жіночого одягу. Але батько не вірив, що цим можна заробляти”. Закінчила біологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, за спеціальністю ”генетика”. ”У 1990-х перспективи знайти роботу за фахом не було. Коли щось і траплялося, то треба було років шість-сім вести напівголодне існування, аби пробитися”. Закінчила економічний факультет Київського університету технологій і дизайну. Працювала в бізнес-структурах. ”Підбирала персонал і складала посадові інструкції. Якось начальник не захотів взяти на роботу хлопця. Не підходить зовнішній вигляд, пояснив. Так зацікавилася іміджелогією”. Два роки навчалася в Інституті репутаційних технологій Art&Iмage в Москві. З 2011-го працює іміджмейкером. Консультація коштує 150 євро. Година роботи – 50 євро. Торік відкрила школу іміджу Image&Promotion Studies. Улюблений фільм – ”Парі-матч” американського режисера Артура Сейдельмана. Любить кататися на велосипеді. Має чотирьох собак і трьох котів. Незаміжня. 20-річний син живе й навчається в Польщі
Тетяна ДЕМЧЕНКО, 47 років, іміджмейкер. Народилася 19 лютого 1970-го в Києві. Батьки – біологи, працювали в науково-дослідних інститутах. У школі займалася художньою гімнастикою, відвідувала біологічний гурток, заняття з фотографії, шиття й плетіння. ”Хотіла вступати до Інституту легкої промисловості на конструктора жіночого одягу. Але батько не вірив, що цим можна заробляти”. Закінчила біологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, за спеціальністю ”генетика”. ”У 1990-х перспективи знайти роботу за фахом не було. Коли щось і траплялося, то треба було років шість-сім вести напівголодне існування, аби пробитися”. Закінчила економічний факультет Київського університету технологій і дизайну. Працювала в бізнес-структурах. ”Підбирала персонал і складала посадові інструкції. Якось начальник не захотів взяти на роботу хлопця. Не підходить зовнішній вигляд, пояснив. Так зацікавилася іміджелогією”. Два роки навчалася в Інституті репутаційних технологій Art&Iмage в Москві. З 2011-го працює іміджмейкером. Консультація коштує 150 євро. Година роботи – 50 євро. Торік відкрила школу іміджу Image&Promotion Studies. Улюблений фільм – ”Парі-матч” американського режисера Артура Сейдельмана. Любить кататися на велосипеді. Має чотирьох собак і трьох котів. Незаміжня. 20-річний син живе й навчається в Польщі

3. В Іспанії познайомилася з бізнесменом. Одягнутий був красиво, аж сяяв. Під час зустрічей із партнерами й на переговорах почувається не в своїй тарілці, розказав. Помітила, доки дивиться у дзеркало, поводиться звично. А варто відвести погляд, як з'являється захисна реакція – зарозумілість, авторитарність. Це відлуння колишніх проблем: втрати бізнесу, боргів, труднощів у запуску нової справи. Внутрішнє "я" не гармоніювало із зовнішнім ідеальним образом. Запропонувала спробувати ще раз прожити страх невдач. Найкраще для цього підходив образ безпритульного – людини, яка все втратила.

Клієнт погодився. Одяг купили в секонді, сумку знайшли під мостом. Відвезли його у промзону без грошей, телефона й документів. Домовилися, заберемо за добу.

Коли приїхали, він був стомлений, брудний, але в очах читалася сила. Розказував: "3 години сидів без діла. Це було трагедією. Коли навколо почали збиратися безпритульні, вирішив організувати їх для роботи. Домовився із власником бази, що ніч працюватимемо. Розвантажили дві фури".

Після цього перестав ганятися за речами з останніх модних колекцій.

4. Клієнтка хотіла влаштуватися в міжнародну компанію. Але не бажала проходити всі етапи співбесіди. Я попросила дізнатися, де й о котрій обідає гендиректор.

Два тижні ходила в ресторан, де їв той чоловік. Пила каву та дивилася, які люди оточують його. Помітила, йому подобаються жінки в строгому облягаючому вбранні. Купила клієнтці подібну сукню. Прийшли в ресторан разом. Жінка підійшла до нього і сказала: "Давно спостерігаю за розвитком вашої компанії. Мені було б цікаво у вас працювати. Якщо матимете час і можливість, готова поговорити". Поклала на стіл свою візитівку й пішла. За тиждень він запросив на співбесіду. Узяв на роботу.

5. Кримському бізнесмену порадив звернутися до мене хтось із його друзів. Він видався хворим: одяг на два розміри більший, плечі висять. Таким був увесь його гардероб. Мав 48-й розмір, а носив костюми 52-го. Із шафи викинула майже все – залишила кілька футболок і одні джинси.

6. "Зробіть мене сексуальною", – попросила 57-річна клієнтка. Розповіла, що стосунки з чоловіком стали прохолодними. "Раніше ми зводили будинок, створювали бізнес, ростили дітей. Дім є, бізнес розкрутили, діти подорослішали. Наші інтереси розійшлися".

Підключила тренера з особистісного та професійного розвитку. Він допоміг скласти план, чим подружжя може зайнятися разом. Вирішили, почнуть подорожувати та зводити будинок у якійсь із теплих країн, щоб жити там на пенсії. Порадила з мандрівок привозити якнайбільше спільних фотографій. Перегляд знімків зближував пару.

У гардеробі змінили домашній одяг дружини. Додали суконь і спідниць. Кольори підібрала такі, що пасують до інтер'єру. Стосунки ожили.

7. Перед виборами 2012-го працювала із 42-річним чоловіком – він хотів потрапити у Верховну Раду. Мала завдання: його повинна сприйняти аудиторія.

Маркетологи написали: його виборці – жінки 40‑50 років. Попросила уточнити сімейний стан, наявність дітей. З'ясували, великий відсоток – матері-одиначки, які виховують доньок. Вирішили використати образ комфортного хлопця – жениха й майбутнього зятя.

Зняли з нього костюми й краватки. Почав носити туфлі у спортивному стилі, сорочки з розстебнутими двома верхніми ґудзиками, закочувати рукави – сигнал того, що все може зробити. З усіма завжди вітався, перш за все – із жінками. Зустрічі з виборцями проводив у клубі, спілкувався без мікрофона.

Аудиторію завоював, але вирішив не йти в політику.

8. "Перенесла купу пластичних операцій, а чоловіку досі не подобається. Зробіть щось", – просила 21-річна жінка. Працювати з нею відмовилася, бо вона сама не знала, що хоче.

Відмовляти доводиться, коли матір просить щось змінити у своїй доньці, а чоловік – у дружині. Таким кажу: "Не розумієте, як спілкуватися з донькою? Хочете, щоб я була перекладачем?"

9. Один із клієнтів має гардеробну кімнату на 70 "квадратів". Переодягається чотири рази на день, щоб на кожній зустрічі мати інший вигляд.

Звернувся до мене, коли з квартири перебирався в заміський будинок. Просив спроектувати шафи так, щоб, обійшовши кімнату по колу, міг крок за кроком обирати потрібні речі. Поставили шафи, купили гардероб і розвісили речі за два місяці. Це був одяг на один сезон.

Зараз ви читаєте новину «Одяг купили в секонді, сумку знайшли під мостом, забрали гроші, телефон і документи». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути