500 готельних номерів обслуговують два прибиральники
– Із Хургади найлегше дістатися до найбільших історичних пам'яток Єгипту – Луксора й пірамід у Ґізі, – каже 28-річна львів'янка Юлія Савченко. Із нареченим Іваном Левицьким уперше відвідали курорт. Зі Львова до Хургади двічі на тиждень літають чартерні рейси.
Через авіакатастрофу російського літака в жовтні позаторік готелі Хургади напівпорожні. Третину їхніх відвідувачів становили росіяни й британці. Російськомовні гіди й аніматори лишилися без роботи. Якість обслуговування у чотиризіркових готелях упала, бо скоротили персонал. На півтисячі номерів працюють два прибиральники, двоє кухарів замість п'яти. П'ятизіркові готелі тримають марку. Хоча ціни на путівки знизили.
Хургада складається з трьох районів – старе місто Дахар, центр – Саккала і готельний район. Міського транспорту дуже мало. Туристи їздять на таксі. Водії часто дурять їх. Треба одразу домовитися про оплату.
90 відсотків населення Єгипту – мусульмани, решта – християни. У Хургаді поряд із християнськими храмами побудовані мечеті. Найбільша – Ель-Міна. Мінарети сягають 40 метрів у висоту, а завширшки близько 120. На фасадах – різьблення й орнаменти. Туристів пускають усередину кілька годин на день.
Неподалік мечеті – будівля коптської церкви. Це діючий християнський храм. На початку ХХ століття на нафтових родовищах і заводах працювали англійці. 1922 року вони побудували для себе церкву. Її архітектура – європейська зі східними мотивами.
У центрі міста можна повечеряти морепродуктами за 30–40 доларів на двох. Подалі від туристичних точок не продають алкоголь і не впускають всередину закладів у відвертому одязі й купальниках.
Коралові рифи Червоного моря – найбільше природне багатство Єгипту. Їх заборонено знищувати, вивозити чи пошкоджувати. Годувати коралових рибок не можна. Купатися треба в гумовому взутті. На дні можуть лежати блакитні скати-шипохвости. Укол хвоста – не смертельний, але рана довго гноїтиметься.
Найбільші міста розташовані на узбережжі, столиця Каїр стоїть на річці Ніл. Решта території – пустеля. Там живуть бедуїни – корінні єгиптяни. Розводять кіз та овець, тримають верблюдів.
Із Хургади або Шарм-ель-Шейха до Каїра і пірамід можна дістатися автобусом чи літаком. У вартість екскурсії входять переїзд, обід, відвідування пірамід і папірусного та Каїрського національного музеїв. Залазити чи торкатися пірамід заборонено – за цим стежить поліція. У музеї – величезні черги, біля саркофага й маски фараона Тутанхамона – натовпи.
Дорога від Хургади до Луксора займає близько 5 годин. Денний тур коштує 80 доларів. Можна поверхнево оглянути найголовніші пам'ятки. Але краще присвятити цьому два або три дні.
Луксор стоїть на місці давньої столиці Єгипту – Фів. Річка Ніл ділить Луксор на дві частини: місто живих – тут мешкали фараони й будували молитовні храми, та місто мертвих. У ньому поминальні храми й гробниці. Колоси Мемнона – 21-метрові статуї. Висічені з каменю майже три з половиною тисячоліття тому. Зображають сидячого фараона Аменхотепа III. Його руки на колінах, а погляд звернений на схід до Сонця. Колись вони стояли перед входом у поминальний храм фараона, який вважали найрозкішнішим у Єгипті. Храм зруйнували розливи Нілу й землетруси.
Карнакський храмовий комплекс розташований на березі Нілу за 2,5 кілометра на північ від Луксора. Складається із 33 храмів і залів. Комплекс будували протягом півтори тисячі років. Кожен фараон додавав свої споруди. Надписи і малюнки на стінах попередників стирали й переписували заново. Перед головним входом у храм стоять масивні пілони – ворота у формі усіченої піраміди. Найбільша споруда – храм Амона-Ра займає площу понад 40 гектарів. Всередині менші храми – богині війни Монту, богині Мут, дружини Амона.
Після смерті фараона Тутмоса II владу взяла його дружина Хатшепсут. Її ім'я означає "Перша з поважних". За її правління країна процвітала. Більше за неї в історії Єгипту будував лише Рамзес Великий. Вона почала споруджувати храм-усипальницю. На нижній терасі зображені основні події царювання Хатшепсут, на верхній – малюнки про її божественне походження. За легендою, бог Сонця Амон з'явився у спальні матері Хатшепсут під виглядом фараона Тутмоса I. На фресках і малюнках цариця зображена в чоловічому одязі з бородою – аби бути подібною до фараонів-чоловіків.
У Долині царів є понад 60 гробниць, серед яких усипальниця наймолодшого фараона Тутанхамона. Гробниці збудовані за подібним принципом: спуск углиб, що закінчується кількома кімнатами. На стінах і стелі – яскраві кольорові зображення життя та подвигів покійного фараона. Зараз показують лише кілька гробниць – у решті тривають археологічні дослідження або вони законсервовані. Фотографувати заборонено.
Два роки тому на місяць відкрили гробниці царя Сеті I й цариці Нефертарі. Щодня впускали до 150 відвідувачів. Ціна квитків – 110 доларів.
За півтора кілометра від Долини царів – Долина цариць. Там із меншими почестями ховали жінок і дітей фараонів, а також жерців і вельмож. Знайшли понад 70 поховань.
П'ять національних страв Єгипту
1. Фуль – варені боби в кисло-солодкому соусі з нарізаними яйцями і овочами.
2. Кюфта – м'ясні котлети зі спеціями й цибулею. Готують на рожні. Подають із рисом, сочевицею, зеленню, помідорами, соусом тахині та хлібом. Нагадує люля-кебаб.
3. Баба гануш – пюре з приготованих на грилі баклажанів, змішаних із кунжутною пастою, оливковою олією і лимонним соком.
4. Печені голуби – фаршировані рисом і корицею. Араби вважають, що страва підвищує чоловічу силу.
5. Чай каркаде виготовляють із квіток гібіскуса – суданської троянди. Напій ще називають "чаєм фараонів". Має червоний відтінок і кислуватий смак. Чай п'ють і гарячим, і холодним. Араби додають цукровий сироп і лід.
2 
35413
Коментарі