Тітушко, хуліган і альфонс

 

Добитися заборони вживати слово "тітушко" хоче 38-річна ­журналістка Оксана Шкода. Вона представляє інтереси 20-річного Вадима Тітушка на прізвисько Румин із міста Біла Церква на Київщині (на фото). Він – спортсмен, займається боротьбою. Тітушка підозрюють у побитті журналістів 18 травня під час акції опозиції "Вставай, Україно!" в Києві. Прізвище Вадима відтоді стало загальною назвою. "Тітушки" – найманці для охорони чи провокацій під час політичних акцій або рейдерських захоплень. Чи варто цим аж так перейматися? Адже в кожній мові не бракує слів, що спершу були прізвищами, а потім стали назвами певного виду людей

Власні імена, що стали загальними, називають епонімами – з грецької  "той, що дав ім'я". ­Епонім – ­назва, взята від імені людини, яка вперше виявила якусь рису, проявила чи описала той чи ­інший предмет, явище або поняття. Український правопис радить писати їх із малої літери: донжуан, ловелас, ментор, меценат, робінзон, браунінг, ­галіфе, дизель, макінтош, рентген. Так і з "тітушками" – їх пишуть уже з малої букви, але поки що в лапках. Український інтернет рясніє заголовками на зразок: "Сотні "тітушків" побили противників забудови", "Що зробити, щоб "тітушків" не водили на акції", "Під прикриттям 40 "­тітушків" нищать парк".

Епоніми на позначення людей часто мають негативний відтінок.

Появу "хулігана" Оксфордський словник датує кінцем ХIХ ст. У той час у передмісті Лондона нібито жила ірландська сімейка бешкетників на прізвище Hooligan. За іншою версією, прославився один носій цього прізвища – Патрик Хуліґен, що мав славу злодія та викидайла. Коли всіх розбишак стали називати "хуліганами", невідомо. У друці слово вперше з'явилося у звітах поліції 1894 року, де йшлося про банди молоді "Хлопці Хуліґани" в лондонському районі Ламбет. А 22 серпня 1898-го газета Daily Graphic уже нарікала, що Південний Лондон накрила "лавина жорстокості під назвою "хуліганство".

Поганий той гопник, що не мріє стати тітушком

"Адвокат сімейки Хуліганс вимагає переписати Кримінальний кодекс України, вилучивши всі згадки по хуліганів та хуліганство, бо це може травмувати почуття батечка Хулігана. Він не винен, що виростив сина-­тітушка", – пожартував письмен­ник Антон Санченко після ініціативи Оксани Шкоди.

Папараці – нав'язливий фотограф, який полює за викривальними знімками знаменитостей. Слово з'явилося після 1960 року, коли на екрани вийшов фільм Федеріко Фелліні "Солодке ­життя". Приятелем головного героя там був набридливий фотограф Папараццо – "надокучливий комар". Так у школі, де навчався Фелліні, дражнили хлопця, який дуже швидко розмовляв. ­Словом "папарацо" італійці стали називати влізливих фотоко­рів. У міжнародний обіг воно пішло у формі множини – "папараці".

Сер Роберт Ловелас – персонаж роману Семюела ­Річардсона "Кларисса", написаного 1748-го. Цей красень-­аристократ спокушає 16-­річну головну ­героїню. Є сино­німом до слова ­"донжуан". Так звався леген­дарний беззаконник і розпусник XIV ст. Дон Жуан. Він описаний у понад сотні художніх творів, зокрема в драмі Лесі Українки "Камінний господар". Безкарним виходив з ризикованих любовних пригод.

Альфонс – так називають чоловіка-паразита, що живе за рахунок жінки. Назва поширилася після виходу книжки Александра Дюма-сина 1873 року. У ній головний герой одружується з напівграмотною старшою за віком удовою.

– Вадик такой красивый, стройный, а эти головы не моют.

Фу, – обурювалася одна з трьох літніх жінок, що прийшли на засідання до Шевченківського райсуду Києва як "общество защиты Вадика". Там розглядали справу про побиття журналістів Тітушком. – Мне б такого мужичка, как Вадик, эх.

"Розкішна жінка, що насправді виявляється перевдягненим чоловіком", – так пояснює назву "Вєрка Сердючка" найбільший онлайн-словник сучасних термінів і сленгу Urban Dictionary.

Стримувати вживання слів "тітушко" і "тітушки" вже пізно. Інтернет-­словникові сучасної української мови "­Мислово" менше року, він має тільки тисячу статей, але термін "тітушки" в нього вписали: "То такі файні хлопці спортивної статури, які з'являються там, де починається надмірна громадянська активність, для того, щоб заспокоїти активістів. Походить від ім'я Вадима ­Тітушка – найяскравішого представника цього підвиду. Слово вживається у множині, оскільки тітушки здатні діяти лише у групі", – пояснює невідомий автор. Серед прикладів вживання "Мислово" подає приказку: "Поганий той гопник, що не мріє стати тітушком".

221особа належить до ­Facebook-спільноти "Группа поддержки Вадима Титушко". Cеред її членів: нардеп Вадим Колесніченко, журналісти Мирослава Бердник, Дмитро Джанґіров

×