Спочатку лікарі не сказали мені, на що саме я хворий. Узяли м'язовий зразок із руки, закріпили електроди та влили в мій хребет спеціальну рідину. І спостерігали, як вона піднімалася і рухалася вниз, коли вони нахиляли ліжко.
Не боюся смерті, але й не поспішаю з цим. Хочу встигнути багато зробити. З перспективою швидко померти прожив понад 50 років.
Людина – єдина тварина, яка знає, що її чекає смерть, і єдина – яка сумнівається в її остаточності.
Коли очікування людини зводяться до нуля, коли вона розуміє, що задумане має мінімальну можливість здійснитися, починає по-справжньому цінувати життя. Зі мною це сталося 1963-го. Тоді лікар сказав, що бічний аміотрофічний склероз уб'є мене через два-три роки.
Якщо ви – людина з обмеженими можливостями, не витрачайте часу на сум і шкодування. Концентруйтеся на речах, які хвороба не заважає робити добре. Я спробував – і в мене вийшло. Не можна дозволяти духу ставати таким же обмеженим, як і можливості тіла.
Навіть із чорної діри є вихід, якщо не здаватися. Чорні діри чорнішають від людських страхів.
Досягти успіху може кожен. Просто дивіться не під ноги, а на зорі. Будьте допитливі.
Ніколи не кидайте спересердя роботу, раджу своїм дітям. Робота дає сенс життю, без неї дні стають порожніми.
Блукання інтернетом – така ж безглузда ідея, як постійне перемикання телеканалів.
Якщо розумієте, як функціонує Всесвіт, то в певному сенсі можете ним керувати.
Поняття не маю, який у мене IQ. Ті, кого цікавить їхній IQ, – просто невдахи.
Не злюсь, коли застряю у вирішенні якоїсь проблеми. Продовжую думати над нею, але працюю над чимось іще. У випадку з темою втрати інформації в чорних дірах минуло 29 років, перш ніж дійшов правильних висновків.
Злість і песимізм – найбільш руйнівна енергія, бо знищує стосунки. Люди не знайдуть для вас часу, якщо ви завжди гніваєтеся або скаржитеся.
Життя було б дуже трагічним, якби не було таким кумедним.
Шкільна наука часто викладається в сухій і нецікавій формі. Діти вчаться механічно запам'ятовувати, щоб скласти іспит, і не бачать зв'язку науки з навколишнім світом.
Мрію написати книжку, яку продаватимуть у кіосках в аеропорту. Але для цього, схоже, видавцеві треба буде помістити на обкладинку голу жінку.
Головний ворог знання – не невігластво, а ілюзія знання.
Якщо не все, то багато чого залежить від нас. Помітив, що дивляться по боках, перш ніж переходити дорогу, навіть ті, хто стверджує: все вирішено згори і нічого вдіяти не можна.
Мабуть, я вірю в Бога. Під Богом маю на увазі втілення тих сил, які керують Всесвітом.
Бог не міг створити Всесвіт за сім днів. У нього не було часу, адже до Великого вибуху часу не існувало.
Ще хочу багато чого досягти. Але коли залишу цей світ, то точно знатиму, що ні в який рай чи пекло не потраплю.
Ейнштейн ніколи не сприймав квантову механіку через притаманний їй елемент випадковості та непостійності. Він говорив: "Господь не грає в кості". Він помилявся двічі. Наявність чорних дір доводить, що Господь не тільки грає в кості, а ще й кидає їх туди, де ніхто не зможе їх побачити.
Ми лише розвинені нащадки мавп на маленькій планеті. Але в нас є шанси осягнути Всесвіт. Це робить нас особливими.
Мова і вміння спілкуватися – основне досягнення людства. Мова дозволила обмінюватися ідеями – тобто працювати разом, щоб створити неможливе. Найбільші досягнення людства зроблені за допомогою переговорів, а його найбільші невдачі – мовчанням.
Тихі люди мають найгучніші думки.
Асоціююсь у людей із синтезатором, яким користуюсь 13 років. Колись міг спілкуватися одним способом: піднімав брову, коли хтось показував картки з алфавітом. Це було повільно. Я не міг вести бесіду і не міг написати наукову роботу. На щастя, у мене вистачає сил у руці, щоб натискати маленький вимикач. Він з'єднаний з комп'ютером, на екрані якого весь час рухається курсор. Він допомагає вибирати слова зі списку, що виникає на екрані. Слова, які я вже вибрав, відображаються у верхній частині екрана. Коли я побудував фразу повністю, посилаю її в звуковий синтезатор.
Не міг би жити, якби мав тільки фізику. Як і решті людей, мені потрібні тепло, любов і прихильність.
Якби була машина часу, повернувся б у 1967 рік: тоді народився мій перший син Роберт.
Я дитина, яка не виросла. Продовжую ставити запитання "як" та "чому". Часом знаходжу відповідь.
Продав більше книжок про фізику, ніж Мадонна – про секс. Усе своє життя був вражений головними питаннями, з якими ми стикаємося, і намагався знайти для них наукову відповідь.
Недоліком моєї популярності є те, що не можу поїхати кудись, щоб мене не впізнали. Мені недостатньо темних окулярів і перуки – все одно видасть візок.
Найскладніша проблема, з якою ми стикнулися, – наші агресивні інстинкти. За часів печерної людини вони були необхідні для виживання і були вкладені в голови на рівні генетичного коду. Зараз, із ядерною зброєю, яка в нас є, не можемо чекати, коли еволюція позбавить нас інстинктів. Боюся, доведеться скористатися генною інженерією.
Штучний інтелект буде важко зупинити, якщо він вийде з-під контролю. Коли прогрес досягне критичного етапу і машини зможуть еволюціонувати самостійно, неможливо буде передбачити, наскільки їхні цілі збігатимуться з нашими. Можливо, що штучний інтелект розвиватиметься швидше, ніж людство.
Розум – це не найважливіше для виживання. Люди, розумні істоти, можуть загинути в ядерній війні. Самі себе знищать. А бактерії, які розуму не мають, виживуть після будь-яких руйнувань і катаклізмів.
Там, де є життя, є надія.
підготувала Олена ЛИТВИНОВА
Текст укладено на основі інтерв'ю і матеріалів про Стівена Хокінґа
2 
1
Коментарі