Ексклюзиви
Понеділок, 16 квітня 2012 16:15
Ольга Вауліна
Ольга Вауліна
Ольга Вауліна

Плоскогубці

Довго вмовляла дочку поїхати зі мною до Америки. У гості до моїх друзів. Нарешті вона погоджується частину студентських канікул провести у Нью-Йорку. Весь час пропадає в книжкових супермаркетах. Бо ходити вулицями їй нецікаво. Отож, щоб охопити поглядом усе місто одразу, йдемо на Емпайр-стейт-білдінг на Манхеттені. Вирішуємо піднятися на 86-й поверх - бо це на кілька десятків доларів дешевше, ніж оглядовий майданчик на 102-му. Купуємо квитки. Стаємо в чергу. Великий чорношкірий секьюріті знімає з доччиної шиї прикрасу. Довго дивиться на неї, крутить у руці, потім запитує: що це? Вона відповідає англійською:

- Наконечник стріли від арбалету, сер.

Секьюріті починає вивчати на моніторі "рентгенівського" пристрою зміст доччиного рюкзака. Наказує викласти речі на стіл. Поміж книжок опиняються старі напівіржаві плоскогубці й моток дроту.

Наконечник стріли від арбалету, сер

- Вот із? - запитує він своєю рідною мовою.

- Плоскогубці, - відповідає дочка своєю. Лізти у словник шукати, як то буде англійською, нема часу.

Секьюріті мовчки кладе скарб у коробочку й пояснює: заберете її у камері схову після екскурсії.

- Вони могли тебе й за терористку прийняти, - кажу доньці. - Навіщо тягаєш оце залізяччя із собою?

- Про всяк випадок. Мало що…

Наступного дня їдемо дивитися Ісленд айленд і статую Свободи. Там теж довга черга і секьюріті. Сцена із "терористичним" знаряддям, яке донька так і не виклала з рюкзака, повторюється один в один. Проте тут його експропріюють. Гадаю, ми повернемося. Адже не 10 копійок на згадку кинули, а дідусеві плоскогубці.

Зараз ви читаєте новину «Плоскогубці ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

31

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода