Неділя, 27 травня 2012 12:00
Олена Шарговська
Олена Шарговська
Олена Шарговська

Країна дітей

- Враження, що тут усі на похорон їдуть! - каже подружка.

Вона повернулася з В'єтнаму, де живе понад два роки. Приїхала, аби допомогти племінниці. Та доглядає матір, подружчину сестру, у якої рак. Атмосфера на столичних вулицях, і особливо в метро, здається їй надто похмурою.

Запитую, чи в'єтнамці інакші, кращі.

- Вони завжди усміхаються. Усі - просто великі діти. І поводяться так само. Але в них інша проблема - не вміють критично мислити.

Розповідає, що ходить там на йогу з жінками за 40. Вони можуть штовхатися в ліфті, щипати одна одну й сміятися з цього.

Доки мати жива, людину вважають дитиною

- У них, доки мати жива, - людину вважають дитиною. Живуть разом із батьками. Вічні хлопчики й дівчатка.

Але на вік зважають. При знайомстві перше запитання - звідки ти і як звати, а друге - скільки тобі років. Також обов'язково одразу поцікавляться, ким працюєш, чи заміжня й скільки дітей маєш.

- Я спочатку соромилася. Але цього неможливо уникнути - бо від такої інформації залежить, як до людини треба звертатися.

Є по чотири варіанти звертань до чоловіків і жінок. До чоловіків-ровесників, або які ненабагато старші за вас - одне, значно старші за вас, але молодші за вашого батька - друге, для старших за батька - ще інакше. Є окреме звертання до тих, хто молодші, але коли за службовим або родинним становищем вищі - на них кажуть, як на ровесників.

У Києві подруга зустріла літню в'єтнамку. Традиційно спитала про її вік і сімейний стан.

- Їй виявилося 70 років. На запитання, чи одружена, відповіла - ще ні. Там усі такі оптимісти. І виглядають дуже молодо.

Не одразу розумію, чому.

- По-перше, товстих нечасто побачиш - харчуються переважно овочами й рисом, бо дуже бідні. А по-друге, старих майже не залишилося після війни.

Зараз ви читаєте новину «Країна дітей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

21

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода