У матчах плей-офф зі збірною Франції доведеться попітніти

Національна збірна України зіграє у стикових матчах за право виступати на чемпіонаті світу у Бразилії із командою Франції. Перший поєдинок пройде 15 листопада у нас (остаточне місце проведення затвердить виконком ФФУ). Матч-відповідь — 19 листопада у Парижі.

Після жеребкування у нас гірший настрій, ніж у французів. Однозначно, нам дістався найбільш непростий суперник зі всіх можливих. Особисто мені хотілося іншого жеребу - шведів, румунів або навіть ісландців. Будь-яку з цих трьох команд, лиш би не Францію.

Мені здається, самі французи не дуже задоволені жеребом. У них також присутня якась боязнь. Але це їхні проблеми, у нас є свої. Головна з них — це в якому стані до матчів підійдуть футболісти. У попередніх іграх збірники перебували у стані близькому до ідеального. Це стосується і психології, і бажання, і майстерності. Багато у них виходило.

Попереду у гравців збірної важкий клубний графік — матчі чемпіонату, кубка України та єврокубки. Може накопичитися втома.

Яку тактику обере тренерський штаб такою і потрібно користуватися. У будь-якому разі не потрібно думати про матч-відповідь, а постаратися вирішити все у першому поєдинку. У жодному разі не можна перекладати все на виїзну гру. У Франції буде ще важче.

Думаю, проблеми французів з мікрокліматом та конфлікти вже у минулому. Всі розуміють, які футболісти грають за збірну Франції, в яких командах і яких чемпіонатах вони виступають.

Уявіть чемпіонат світу без Англії та її вболівальників? Їх підніми з ліжка о четвертій ранку і скажи, що через годину виїзд на матч, то вони поїдуть за своєю командою куди завгодно. Те саме можна сказати про французьких фанів. Політичний момент у цьому протистоянні буде присутнім. Збірна Франції — це збірна Франції. У будь-якому стані вона заслуговує уваги.

Не думаю, що дійде до такого абсурду, як тоді, коли французи грали кваліфікацію проти Ірландії (арбітр зарахував гол забитий після передачі Анрі, який підіграв собі рукою).

Після жеребкування у мене вже був ряд дзвінків. Люди знаходяться трішки у пригніченому стані. Не можна сказати, що настрій зовсім гнітючий, але він був би іншим, якби нам випала не Франція. З французами доведеться попітніти.

Коли збірна минулого року залишилася без наставника і тривали пошуки нового тренера, я особисто був за Михайла Фоменка. Я знаю його скромну жорсткість. Можливо, вболівальникам її не видно. Він знає, чого він хоче і добивається цього від команди.

У виїзному матчі із Сан-Марино Віталій Мандзюк забив восьмий гол нашої збірної, а радів так, ніби то був перший м'яч у зустрічі, та ще й на 90-й хвилині. Майже вся команда святкувала разом з Мандзюком. Це дуже показовий момент, який багато говорить про мікроклімат команди. Тут видно тренерську руку. Не думаю, що Фоменко дасть собі слабинку.

З настроєм у наших футболістів все буде добре. Вони вже сьогодні розуміють, з ким їм доведеться грати.

×