Українські моряки розповіли, як помирали їхні колеги на Volgo-Balt 214

 

Українські моряки, які вижили на затонулому в Чорному морі судні Volgo-Balt 214, розповіли подробиці перших хвилин аварії.

За словами чоловіків, коли корабель почав тонути, аби вибратися, вони мали дуже мало часу.

"На воду вдалося скинути плоти та одну шлюпку. І почали всі стрибати у воду. Судно дуже сильно накренилося (крен – поворот корпусу корабля та човна навколо його поздовжньої осі [див. фото]). Часу вже не було. Коли ми стрибнули у воду, то намагалися потрапити на плоти, але був сильний вітер і хвиля, відтак на пліт потрапила лише одна людина", – розповів Радіо Свобода один із врятованих.

Чоловікові разом із матросом і капітаном усе ж вдалося потрапити до шлюпки.

"Капітан, на жаль, замерз, тому що не встиг одягти свій рятувальний гідрокостюм і так стрибнув до човна. Поки 20 хвилин за нами летів рятувальний корабель, він за цей час загинув. Ми з матросом шлюпку, яка потім затонула, намагалися утримати на плаву, тому що її постійно кренило. Вертоліт встиг нас забрати ще до того, як вона затонула, а капітан залишився у шлюпці", – додав він.

Водночас моряк сповістив і про долю решти членів екіпажу.

"Щодо інших, які були у воді, то дехто теж не зміг втриматися на плаву та у результаті від переохолодження померли. Вижили лише ті, хто зумів знайти якусь лаву чи дошку, тому їм вдалося бути у воді лише наполовину, це їх і врятувало", – підкреслив він.

Також чоловік розповів, що медики їх дуже швидко доправили до лікарні.

"Не вистачило буквально півгодини, щоб усіх дістати. Наші рятівники дуже професійно робили свою роботу, швидко. Дуже мужні люди, ризикуючи власним життям, це зробили. Ми їм дуже вдячні", - сказав моряк.

Інший українець звернувся до родичів загиблих.

"Дуже шкода тих товаришів, які з нами були. Тих загиблих, у яких залишилися батьки, дружини, діти, брати та сестри. Ми всі трималися разом, підтримували одне одного. Як могли старалися, щоб вижили якомога більше людей", - заявив чоловік.