вівторок, 20 липня 2021 16:34

Поплатився за правду - мати Павла Шеремета розповіла про загибель сина

Поплатився за правду - мати Павла Шеремета розповіла про загибель сина
Павло народився у Білорусі та деякий час проживав у Росії. Фото: BAJ.BY

П'ять років тому 20 липня загинув журналіст, виконавчий директор інтернет-видання "Українська правда" Павло Шеремет. Його авто підірвали в центрі Києва.

У причетності до вбивства звинуватили військового музиканта, медика-волонтерку й медсестру-добровольця. Однак громадськість не сприймає офіційну версію, а слідство стало закритішим.

Близькі Шеремета сподіваються, що правоохоронні органи знайдуть справжніх убивць. Невинні не мають постраждати, сказала в інтерв'ю "Українській правді" мати журналіста Людмила Шеремет.

"Якщо звинувачують і заарештовують людей, то треба мати вагомі підстави для цього. А вони вже стільки сидять. Два роки триває це, і все те ж саме", - каже жінка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тихановська розповіла, чи балотуватиметься в президенти Білорусі

Судовий процес триває довго, засідання сім'я дивиться неохоче. Деталі обговорюють з адвокатами. Останнім часом представники влади не виходять на зв'язок із Людмилою.

Павло народився в Білорусі, певний час проживав у Росії. Однак поки влада країн не пропонувала допомогу у слідстві. На початку 2021 року опублікували аудіозаписи, на яких керівники КДБ Білорусі обговорювали стеження за Павлом і його вбивство. Ця подія шокувала матір.

"Була версія - можливо, це білоруські спецслужби. Я слухала аудіозаписи, звісно. У той час, коли таке відбувалося в країні, для мене це не стало несподіванкою.

Єдине, що мене приголомшило, це коли з цинізмом каже: треба так підірвати, щоб руки й ноги розлетілися врізнобіч. Я довго не могла отямитися", - зазначила Людмила.

У Білорусі про Павла пам'ятають, а до його могили місцеві приходять і досі. За словами жінки, якби син був живий, то не зміг би мовчати щодо ситуації в країні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це - провокація Авакова" - під час суду над Кузьменко й Дугарь шукали терориста

"Надто важко. Це було б складно пережити. Але важко реагував би - як усі гідні люди", - додала вона.

Шеремет завжди обстоював правду, навіть коли працював у Росії. За українську позицію його звільнили з роботи.

"Мені подобалося, коли він працював на телебаченні Росії і говорив про події в Україні.

І коли починали з ним сперечатися, говорив: а ви були там? До того ж це були відповідальні люди. Вони кажуть: ні, але я читав і чув. Він: а я щойно звідти, і знаю.

Він промовляв справжню, щиру правду. За це боровся і поплатився звільненням. Він, звичайно, переживав, але робив чесно свою справу", - розповіла Людмила Станіславівна.

Павло Шеремет – білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо й періодичних видань, у 1990-х і 2000-х - керівник відділу спеціальних інформаційних проєктів російського телеканалу ОРТ, згодом "Першого каналу". Останні п'ять років жив у Києві, працював в "Українській правді", а також на радіо "Вести".

Вибух на перетині вул. Івана Франка і вул. Богдана Хмельницького пролунав приблизно о 07:45. У салоні червоного Subaru перебував Шеремет. Через несумісні з життям травми він помер у "швидкій".

У причетності до вбивства підозрюють ветерана АТО й музиканта 41-річного Андрія Антоненка, дитячого кардіохірурга 40-річну Юлію Кузьменко та військову медсестру 26-річну Яну Дугарь. Але достатніх доказів їхньої провини слідство не має. Громадськість вимагає знайти й покарати справжніх замовників і виконавців убивства.

Зараз ви читаєте новину «Поплатився за правду - мати Павла Шеремета розповіла про загибель сина». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути