Щодня тисячі родин в Україні мають відверто заявляти, що вони розмовляють українською, і це має зупинити ганебне явище з витіснення державної мови з країни.
Так вважає видатний український публіцист і літературознавець Євген Сверстюк, про що він сказав в інтерв'ю Gazeta.ua.
Чи допускаєте ви такі методи протесту, що кояться під Українським домом? Чи все треба робити цивілізовано?
"Цей законопроект, який образливим способом був притягнутий, який, безперечно, є викликом націонільній гідності українців, викликає нормальну реакцію в суспільстві. І надалі викликатиме. Я думаю, що це питання надзвичайно важливе. Для України воно важливе вже протягом століть. Щойно вона здобула незалежність і вже є брутальне посягання на державну мову. Тому треба чекати, що з'являтимуться всі можливі методи національного самозахисту".
Які, на вашу думку, можуть бути наслідки прийняття цього закону в перспективі 5-20-ти років для України?
"Мова, яку переслідували століттями й нарешті перестали це робити, знову витісняється. Вона позбавлена державного захисту. Кожна мова в світі має державний захист. Навіть там, де є країни з тисячолітньою історією. Там розумно й систематично проводиться державний захист мови й вшанування її. А в нас, де століттями топтали мову й народ, який користувався нею, нині позбавлений будь-якого державного захисту. Навпаки всі агресивні антиукраїнські сили мають юридичну підтримку".
Наскільки цей мовний закон зачіпає звичайних українців? Він є просто політичним, чи дійсно торкається кожного громадянина?
"Безперечно торкається! То треба бути українцем, щоб відчути, що це проти нього особисто. Адже українець в умовах нинішнього міста повинен пристосовуватися до всякої "шпани". І тепер він навіть не зможе захищатися, говорячи, що розмовляє державною мовою. Людина з села, з такого компактного місця проживання українців, з'являтиметься в чужому місті й там не знаходитиме для себе жодного захисту".
Що ви можете зараз порадити українцям?
"Я вважаю, що українці не мають права на таке байдуже ставлення до цінностей, яке зараз є панівним. Якщо вони хочуть зберегти обличчя, якщо вони хочуть бути господарями на своїй землі, то мають захищати свої цінності. І то не язиком просто на вулиці".
Як їм діяти в нинішній ситуації, що склалася з прийняттям цього закону?
"Думаю, що нинішній виклик грубий, брутальний повинен бути сигналом до того, щоб з'являлися щодня десятки, сотні, тисячі заяв: "Від сьогодні я розмовляю українською", "Від сьогодні моя сім'я користується українською". Переконаний, що цей перехід має якось зупинити це ганебне явище, на яке не можна дивитися без огиди. Коли в Києві виходить на вулицю бабуся й питає ламаною російською мовою свого внучка п'ятирічного: "Куди пойдьом?". Тобто в сім'ї явно українській в умовах України є дезорієнтовані на російську мову й російські цінності відповідно. І це явище повсюдне в містах. Я думаю, що це мало би привести людей до якоїсь національної притомності".
4 липня ініціативна група "Першого грудня" звернулася з заявою до всього українського суспільства і кожного українського громадянина у зв'язку з подіями 3 липня у Верховній Раді України.
У зверненні вони "засудили злочинців, які вчинили мовний заколот всупереч закону і моралі" й очікують від президента й спікера не допущення введення проголосованого документа у формальну дію.
Також члени ініціативної групи закликали всі політичні і суспільні сили країни оскаржити схвалене 3 липня рішення в судовому порядку. А кожного українського громадянина закликали купувати україномовні книги і часописи, підтримувати україномовне кіно, телебачення, культуру.
2 
1264
Коментарі
522