Ще зовсім недавно, наприкінці минулого року президент України Віктор Янукович заявляв: "Вступ України у Митний союз пов'язаний зі змінами у Конституції. З цього питання повинно набратися 300 голосів у парламенті. Шансів зробити ці зміни у Конституції — нуль. 300 голосів ми ніколи не знайдемо". Але, при цьому, обмовився, що "це конкретна проблема, яку треба долати".
Ледь минуло 3 місяці, як уповноважений Кабміну з питань співробітництва з Росією Валерій Мунтіян заявив, що "Україна може приєднатися до протоколу про створення Митного союзу з Росією, Білоруссю й Казахстаном у липні. Підписання договору про створення зони вільної торгівлі з СНД очікується в травні цього року, а вже в липні, якщо буде відповідне рішення Конституційного Суду й завершиться проведення внутрішньодержавних процедур, ми зможемо приєднатися до протоколу про створення Митного союзу".
Виходить, що "проблема подолана" і 300 голосів у парламенті вже є?
За підсумками 2010 року частка країн ЄС у зовнішньоторговельному обороті України становить біля 30%. Біля 40% займає торгівля з країнами СНД. Ще 30% — торгівля з "рештою світу". За словами уповноваженого результатом створення ЗВТ СНД стане збільшення товарообігу з країнами Співдружності на 35%, тобто частка країн СНД у зовнішній торгівлі зросте від 40% до 53-54%. За рахунок кого? — Очевидно за рахунок і країн ЄС і "решти світу". Хоча саме країни ЄС досі є найплатоспроможнішим ринком, а "решта світу", особливо азійсько-тихоокеанський регіон, є найбільш динамічним і перспективним ринком.
Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін має намір приїхати до Києва у період між 11 та 15 квітня. Він спробує "вплинути" на переговори про створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом, а також переконати керівництво країни в необхідності вступу України в Митний союз РФ, Білорусі й Казахстану. Путін не збирається обмежуватися погрозами й готовий запропонувати Україні компенсаційний пакет в обмін на її згоду приєднатися до Митного союзу. За словами поінформованого джерела: "Це не обов'язково буде тільки фінансова компенсація. Україну може зацікавити й коригування деяких тарифних позицій".
"Фінансовою компенсацією", напевне, знову будуть кредити російського ВТБ банку, тобто нові борги на плечі українських платників податків, а схоже "коригування деяких тарифних позицій" Україна вже "отримала" після укладання "дуже вигідних" харківських угод, в результаті яких платить найвищу в Європі ціну за російські енергоносії, а транспортує їх за найнижчими в Європі тарифами.
Насправді, Митний союз РФ з Білоруссю і Казахстаном більше кабала, ніж союз. Бо вже задокументовано біля 500 винятків у домовленостях про вільний рух товарів. Крім цього, ніхто не скасовував митні кордони між цими країнами і нетарифні торговельні обмеження. Російська Федерація досі обкладає митом експорт нафти і нафтопродуктів у Білорусь. А та у свою чергу збирає мито за транспортування російської нафти своєю територією в Європу.
Сама форма Митного союзу є диктаторською. Бо в його наднаціональній комісії Москва має 57% голосів, а Мінськ та Астана — по 21,5%. Оскільки рішення приймають двома третинами голосів, РФ завжди може їх заблокувати. Непропорційною є і схема розподілу митних зборів у межах союзу. РФ отримує 86,5 % коштів, Казахстан — 8,5 %, а Білорусь — лише 5 %.
В результаті, Мінськ взагалі роздумує про вихід із цього союзу, бо його пропозицію збільшити свою частку навіть на 0,3% досі розглядають.
То куди прагне вступити Україна, якщо це взагалі унеможливить приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС і суперечить вимогам Світової організації торгівлі.
Можливе приєднання до Митного союзу викликають дежа-вю і нагадують підписання "харківських угод". — Ми були в законодавчо закріпленій безпековій стратегії приєднання до НАТО, йшли до вступу в організацію, були за крок до ПДЧ, багаторічні переговори, але раптом підписали протилежні угоди з РФ.
Дуже схожа ситуація з МС. — Наче ніхто не обговорював, всі заперечували, але є велика небезпека, що саме таким тихим-швидким методом Україна підпише Митний союз.
Це була б друга велика геоекономікополітична помилка України — другий крок назад.
В листі Ділової ради Україна - ЄС, надісланому на адресу першого віце-прем'єра Андрія Клюєва, застерігається, що "Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану порушує конкуренцію на паливному ринку України і створює перешкоди для роботи міжнародного бізнесу і на її території, і для економік низки країн Європейського Союзу. Створення Митного союзу має прямий вплив на Україну: воно порушує конкуренцію на ринку моторного пального в країні і становить реальну економічну загрозу для нафтопереробної галузі в Україні, а також може вплинути на нафтопереробні потужності в деяких сусідніх країнах-членах ЄС".
Якщо Україна себе пов'яже економічно через Митний союз з РФ, Білоруссю і Казахстаном це означатиме для нас два ефекти – економічна деградація у ресурсно-сировинному напрямку з поглибленням енергозалежності та, водночас, політична ізоляція зі сторони Європи. Для ЄС це буде сигналом, що Україна – не самостійний гравець, а супутник РФ.
Митний союз для України — це пастка з кількома переломами: економічно-деградаційним, енергозалежним та політично-ізоляційним.
5 
1
Коментарі
39