Радянський фантаст із нерадянським мисленням став класиком світової літератури

5

Фото: epitafii

19 листопада 2012 року не стало видатного письменника Бориса Стругацького. Фантаст тривалий час страждав на лімфосаркому. Йому було 79 років.

Відповідно до заповіту письменника, його тіло кремували. 5 квітня 2014 року прах Бориса Стругацького і його дружини розвіяли над Пулківськими висотами (ланцюг пагорбів, що розташовані на південь від Санкт-Петербурга і тягнуться на південний захід. - Gazeta.ua).

Борис Натанович Стругацький народився в Санкт-Петербурзі, на 8 років пізніше свого талановитого брата Аркадія (Борис Стругацький пережив Аркадія Стругацького на 21 рік. - ред.), у співавторстві з яким він написав багато відомих творів. Брати Стругацькі підняли фантастику в Союзі: до цього цей жанр тут довго вважався белетристикою низького ґатунку.

 

У Бориса не було літературної освіти, була наукова (спеціальність "зоряний астроном". - Gazeta.ua). Він працював у Пулківській обсерваторії над проблемою походження подвійних і кратних зірок. Почав пробувати себе в літературі у 50-х роках.

Після виходу в світ повісті Аркадія Стругацького "Попіл Бікіні" старший брат переконав Бориса, що написане ними спільно може мати успіх у читачів. 1954-го брати на спір (ставкою була пляшка шампанського) почали писати твір, який став їхньою першою повістю "В країні багряних хмар".

Із 1956 року брати створили 26 повістей, п'єсу, оповідання та публіцистичні твори. Частина книг - екранізувалася. Стругацькі часто самі виступали як сценаристи фільмів за їхніми творами. Але вони не завжди залишалися задоволені результатом. Так, брати просили прибрати їхні імена з титрів фільму "Чародії", в якому були використані мотиви їх повісті "Понеділок починається в суботу". Пізніше Борис говорив, що змирився з тим, що жодна екранізація не співпадатиме з його баченням книги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер автор музики до фільмів "Вбити Білла" і "Джанґо звільнений"

Борис Стругацький "ніколи, нікому і ні за яких обставин" не відповідав, над чим він працює. "Причин тому багато, я назву лише одну: ще в незапам'ятні часи було нами помічено, що варто лише хоч кому-небудь, хоч що-небудь, нехай навіть побіжно розповісти про поточну роботу, - все: робота йде нанівець, і проект гине, навіть нормально не розпочавшись. "Ніколи не говори: роблю, - завжди говори тільки: зробив". Відмінне правило. Всіляко рекомендую".

 

Після смерті брата Борис Стругацький видав дві книги, написані власною рукою, під псевдонімом С. Вітіцкій. Також Борис Натанович керував літературним семінаром молодих письменників-фантастів, був членом журі кількох літературних премій, пристрасно колекціонував марки, багато читав, захоплювався програмуванням і комп'ютерними стратегіями. Не любив виступів перед публікою і організованих зустрічей із читачами і вважав за краще не виходити з дому.

При цьому письменник завжди займав активну життєву позицію: 2005-го року підписав лист, що закликає міжнародне правозахисне співтовариство визнати колишнього главу "ЮКОСа" Михайла Ходорковського (російський підприємець, громадський і політичний діяч, публіцист. На момент арешту був одним із найбагатших людей у світі, його статки оцінювалися в $15 млрд. 2005-го році визнаний російським судом винним у шахрайстві та інших злочинах. Пробув в ув'язненні більше 10 років. За даними на 2016 рік - постійно живе зі своєю родиною в Лондоні. - Gazeta.ua) політичним в'язнем, 2012-го року - відкритий лист на підтримку Pussy Riot (російський панк-рок-гурт, що діє на принципах анонімності і здійснює свої виступи у формі несанкціонованих акцій у непризначених для цього місцях. - Gazeta.ua). Був учасником дискусійного проекта "Сноб".

Gazeta.ua пропонує кілька яскравих відповідей Бориса Стругацького з його інтерв'ю "Новой газете" 2010 року.

 

— Було лише одне: поворот від демократичної революції дев'яностих до "стабільності і рівноваги" нульових. Фактично - відмова від курсу політичних та економічних реформ на користь курсу на державність і застій. Підсумок "путінського десятиліття" і є повернення до стабільності і застою брежнєвського типу. По суті - повернення в совок.

— Це була наша перша, здається, демонстрація сили, застосована до фундаментальних проблем новітньої зовнішньої політики. І демонстрація готовності нинішньої владної еліти йти як завгодно далеко в прагненні утримати у сфері російського впливу "бунтівні" колишні братські республіки. Тепер ясно, що правляча російська еліта ніколи вже не відпустить на волю ні Грузію, ні Україну (ні Білорусію, до речі) і ніколи не допустить переходу цих колишніх "братніх країн" до сфери впливу Заходу. Війна продемонструвала, наскільки далеко ми готові піти в цьому питанні. Дуже далеко. Небезпечно далеко. Непристойно далеко для країни, що за інерцією все ще проголошує старі добрі гасла: "Миру - мир!", "Ні" - війні!". І тепер очевидно, є всього лише єдина причина, що не дозволяє Росії включити себе до числа безумовно агресивних держав, - поганий стан армії.

— Боюся, це лише слова. Модернізувати треба політичне життя, без цього ніяка модернізація економіки і науки неможлива (хіба що мілітаризація, яка не є вихід із глухого кута, а саме поглиблення в нього). Модернізація ж політичного життя означає сутичку між елітами ("державниками" і "лібералами", "аскетами" і "гедоністами", "антизахідниками" і "прозахідниками"). До цієї сутички жодна з еліт не готова, ризик дуже великий, можна зруйнувати країну і втратити все. Тому і модернізації ніякої не відбудеться, а настане одне лише повільне гниття без різких рухів аж до чергової кризи. А практично - до появи нового Горбачова або Сталіна.

Ось що розповів про братів Стругацьких і конкретно свого батька син Бориса Стругацького Андрій. (Інтерв'ю журналу "Собеседник", 2017 рік).

— Брати Стругацькі до політики, як то кажуть, стосувалися. Тобто досить цікавилися нею. До радянської влади ставлення у них було дуже негативне, у всякому разі, воно стало чітко таким вже після вторгнення радянських солдатів до Чехословаччини 1968-го року. Власне, це прекрасно простежується по тональності їхніх творів починаючи з середини 60-х років. Горбачовські зміни брати сприйняли з великою надією і оптимізмом. На жаль, Аркадій Натанович помер 1991-го року і подальших реформ уже не побачив. А мій батько гайдарівські реформи підтримував і вже тим паче був надзвичайно радий тій свободі слова, яка розквітла у нас у 90-ті роки. Подальший же поворот нашої історії він сприйняв без всякого захоплення: Борис Натанович терпіти не міг державництва й інших імперських штучок. І коли десь 2006-го року журналісти його запитали, яке б питання він хотів задати президенту Путіну, Стругацький відрізав: "З цим президентом мені нема про що розмовляти".

Цитати з творів Аркадія і Бориса Стругацьких

Дурня плекають, дурня дбайливо вирощують, дурня удобрюють, і не видно цьому кінця. Дурень став нормою, ще трохи - і дурень стане ідеалом, і доктори філософії заведуть довкола нього захоплені хороводи. А газети водять хороводи вже зараз. "Ах, який ти в нас славний, дурень! Ах, який ти бадьорий і здоровий, дурень! Ах, який ти оптимістичний, дурень, і який ти, дурень, розумний, яке в тебе тонке почуття гумору, і як ти вправно вирішуєш кросворди! " ("Хижі речі століття").

Ніколи не треба робити добрі справи, думав я, повертаючись до ресторану. Варто лише почати, і кінця їм не буде ("Кульгава доля").

Який сенс купувати машину, щоб роз'їжджати по асфальту? Там, де асфальт, нічого цікавого, а де цікаво, там немає асфальту ("Понеділок починається в суботу").

Невігластво завжди на що-небудь випорожнюється ("Равлик на схилі").

Коли люди самі говорять про себе, вони або хваляться, або каються ("Равлик на схилі").

Це щось на зразок демократичних виборів: більшість завжди за сволоту ("Бридкі лебеді").

Вся справа в тому, щоб навчитися втиратися. Плюнуть тобі в морду, а ти й утрись. Спочатку із соромом втерся, потім із подивом, а там, дивись, почнеш втиратися з гідністю і навіть отримувати від цього процесу задоволення. ("Бридкі лебеді").

Кожна людина - людина, доки вона вчинками своїми не показала зворотного ("Обтяжені злом").

Природне завжди примітивне. А людина - істота складна, природність їй не йде ("Бридкі лебеді").

Ви забираєте у людей турботу про хліб насущний і нічого не даєте їм натомість. Людям стає нудно. Тому будуть самогубства, наркоманія, сексуальні революції, дурні бунти через виїдене яйце ("Град приречений").

Кожна людина - маг у душі, але вона стає магом лише тоді, коли починає менше думати про себе і більше про інших ("Понеділок починається в суботу").

Розум є здатність використовувати сили навколишнього світу без руйнування цього світу ("Пікнік на узбіччі").

Твори Стругацьких стали класикою світової літератури. Вони перекладені 42 мовами у 33 країнах світу (загалом понад 500 видань). Іменем Стругацьких названа мала планета №3054, яку відкрили в 1977 році.

×