Ексклюзиви
Неділя, 19 листопада 2017 05:03

Радянський фантаст із нерадянським мисленням став класиком світової літератури
5

Борис Стругацький
Фото: epitafii
Борис Стругацький
Борис Стругацький
Аркадій і Борис Стругацкі
Борис Стругацький

19 листопада 2012 року не стало видатного письменника Бориса Стругацького. Фантаст тривалий час страждав на лімфосаркому. Йому було 79 років.

Відповідно до заповіту письменника, його тіло кремували. 5 квітня 2014 року прах Бориса Стругацького і його дружини розвіяли над Пулківськими висотами (ланцюг пагорбів, що розташовані на південь від Санкт-Петербурга і тягнуться на південний захід. - Gazeta.ua).

Борис Натанович Стругацький народився в Санкт-Петербурзі, на 8 років пізніше свого талановитого брата Аркадія (Борис Стругацький пережив Аркадія Стругацького на 21 рік. - ред.), у співавторстві з яким він написав багато відомих творів. Брати Стругацькі підняли фантастику в Союзі: до цього цей жанр тут довго вважався белетристикою низького ґатунку.

Автор: epitafii
  Аркадій і Борис Стругацкі
Аркадій і Борис Стругацкі

У Бориса не було літературної освіти, була наукова (спеціальність "зоряний астроном". - Gazeta.ua). Він працював у Пулківській обсерваторії над проблемою походження подвійних і кратних зірок. Почав пробувати себе в літературі у 50-х роках.

Після виходу в світ повісті Аркадія Стругацького "Попіл Бікіні" старший брат переконав Бориса, що написане ними спільно може мати успіх у читачів. 1954-го брати на спір (ставкою була пляшка шампанського) почали писати твір, який став їхньою першою повістю "В країні багряних хмар".

Життя дає людині три щастя: друга, любов і роботу. Цінувати дружбу, берегти любов, радіти роботі - в цьому і полягає сенс життя

Із 1956 року брати створили 26 повістей, п'єсу, оповідання та публіцистичні твори. Частина книг - екранізувалася. Стругацькі часто самі виступали як сценаристи фільмів за їхніми творами. Але вони не завжди залишалися задоволені результатом. Так, брати просили прибрати їхні імена з титрів фільму "Чародії", в якому були використані мотиви їх повісті "Понеділок починається в суботу". Пізніше Борис говорив, що змирився з тим, що жодна екранізація не співпадатиме з його баченням книги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер автор музики до фільмів "Вбити Білла" і "Джанґо звільнений"

Борис Стругацький "ніколи, нікому і ні за яких обставин" не відповідав, над чим він працює. "Причин тому багато, я назву лише одну: ще в незапам'ятні часи було нами помічено, що варто лише хоч кому-небудь, хоч що-небудь, нехай навіть побіжно розповісти про поточну роботу, - все: робота йде нанівець, і проект гине, навіть нормально не розпочавшись. "Ніколи не говори: роблю, - завжди говори тільки: зробив". Відмінне правило. Всіляко рекомендую".

Автор: epitafii
  Борис Стругацький
Борис Стругацький

Після смерті брата Борис Стругацький видав дві книги, написані власною рукою, під псевдонімом С. Вітіцкій. Також Борис Натанович керував літературним семінаром молодих письменників-фантастів, був членом журі кількох літературних премій, пристрасно колекціонував марки, багато читав, захоплювався програмуванням і комп'ютерними стратегіями. Не любив виступів перед публікою і організованих зустрічей із читачами і вважав за краще не виходити з дому.

Я дуже не люблю говорити про себе. І, по можливості, не кажу. Не люблю "суто особистих питань" і намагаюся від них усіляко ухилятися

При цьому письменник завжди займав активну життєву позицію: 2005-го року підписав лист, що закликає міжнародне правозахисне співтовариство визнати колишнього главу "ЮКОСа" Михайла Ходорковського (російський підприємець, громадський і політичний діяч, публіцист. На момент арешту був одним із найбагатших людей у світі, його статки оцінювалися в $15 млрд. 2005-го році визнаний російським судом винним у шахрайстві та інших злочинах. Пробув в ув'язненні більше 10 років. За даними на 2016 рік - постійно живе зі своєю родиною в Лондоні. - Gazeta.ua) політичним в'язнем, 2012-го року - відкритий лист на підтримку Pussy Riot (російський панк-рок-гурт, що діє на принципах анонімності і здійснює свої виступи у формі несанкціонованих акцій у непризначених для цього місцях. - Gazeta.ua). Був учасником дискусійного проекта "Сноб".

Gazeta.ua пропонує кілька яскравих відповідей Бориса Стругацького з його інтерв'ю "Новой газете" 2010 року.

Автор: epitafii
  Борис Стругацький
Борис Стругацький

— Так було "диво"? І як можна оцінити підсумки "путінського десятиріччя"?

— Було лише одне: поворот від демократичної революції дев'яностих до "стабільності і рівноваги" нульових. Фактично - відмова від курсу політичних та економічних реформ на користь курсу на державність і застій. Підсумок "путінського десятиліття" і є повернення до стабільності і застою брежнєвського типу. По суті - повернення в совок.

— Минуло майже півтора року після російсько-грузинської війни. Як ви оцінюєте її наслідки?

— Це була наша перша, здається, демонстрація сили, застосована до фундаментальних проблем новітньої зовнішньої політики. І демонстрація готовності нинішньої владної еліти йти як завгодно далеко в прагненні утримати у сфері російського впливу "бунтівні" колишні братські республіки. Тепер ясно, що правляча російська еліта ніколи вже не відпустить на волю ні Грузію, ні Україну (ні Білорусію, до речі) і ніколи не допустить переходу цих колишніх "братніх країн" до сфери впливу Заходу. Війна продемонструвала, наскільки далеко ми готові піти в цьому питанні. Дуже далеко. Небезпечно далеко. Непристойно далеко для країни, що за інерцією все ще проголошує старі добрі гасла: "Миру - мир!", "Ні" - війні!". І тепер очевидно, є всього лише єдина причина, що не дозволяє Росії включити себе до числа безумовно агресивних держав, - поганий стан армії.

— Ви вірите в модернізацію, про яку говорить президент? Чи це таке ж гасло, як радянська "інтенсифікація"? І яка модернізація нам насправді потрібна?

— Боюся, це лише слова. Модернізувати треба політичне життя, без цього ніяка модернізація економіки і науки неможлива (хіба що мілітаризація, яка не є вихід із глухого кута, а саме поглиблення в нього). Модернізація ж політичного життя означає сутичку між елітами ("державниками" і "лібералами", "аскетами" і "гедоністами", "антизахідниками" і "прозахідниками"). До цієї сутички жодна з еліт не готова, ризик дуже великий, можна зруйнувати країну і втратити все. Тому і модернізації ніякої не відбудеться, а настане одне лише повільне гниття без різких рухів аж до чергової кризи. А практично - до появи нового Горбачова або Сталіна.

Ось що розповів про братів Стругацьких і конкретно свого батька син Бориса Стругацького Андрій. (Інтерв'ю журналу "Собеседник", 2017 рік).

— Брати Стругацькі до політики, як то кажуть, стосувалися. Тобто досить цікавилися нею. До радянської влади ставлення у них було дуже негативне, у всякому разі, воно стало чітко таким вже після вторгнення радянських солдатів до Чехословаччини 1968-го року. Власне, це прекрасно простежується по тональності їхніх творів починаючи з середини 60-х років. Горбачовські зміни брати сприйняли з великою надією і оптимізмом. На жаль, Аркадій Натанович помер 1991-го року і подальших реформ уже не побачив. А мій батько гайдарівські реформи підтримував і вже тим паче був надзвичайно радий тій свободі слова, яка розквітла у нас у 90-ті роки. Подальший же поворот нашої історії він сприйняв без всякого захоплення: Борис Натанович терпіти не міг державництва й інших імперських штучок. І коли десь 2006-го року журналісти його запитали, яке б питання він хотів задати президенту Путіну, Стругацький відрізав: "З цим президентом мені нема про що розмовляти".

Цитати з творів Аркадія і Бориса Стругацьких

Дурня плекають, дурня дбайливо вирощують, дурня удобрюють, і не видно цьому кінця. Дурень став нормою, ще трохи - і дурень стане ідеалом, і доктори філософії заведуть довкола нього захоплені хороводи. А газети водять хороводи вже зараз. "Ах, який ти в нас славний, дурень! Ах, який ти бадьорий і здоровий, дурень! Ах, який ти оптимістичний, дурень, і який ти, дурень, розумний, яке в тебе тонке почуття гумору, і як ти вправно вирішуєш кросворди! " ("Хижі речі століття").

Щастя для всіх, задарма, і нехай ніхто не піде скривдженим! ("Пікнік на узбіччі")

Ніколи не треба робити добрі справи, думав я, повертаючись до ресторану. Варто лише почати, і кінця їм не буде ("Кульгава доля").

Який сенс купувати машину, щоб роз'їжджати по асфальту? Там, де асфальт, нічого цікавого, а де цікаво, там немає асфальту ("Понеділок починається в суботу").

Невігластво завжди на що-небудь випорожнюється ("Равлик на схилі").

Коли люди самі говорять про себе, вони або хваляться, або каються ("Равлик на схилі").

Це щось на зразок демократичних виборів: більшість завжди за сволоту ("Бридкі лебеді").

Коли я приїжджаю до чужої країни, я ніколи не питаю, хороші там закони чи погані. Я питаю тільки, чи виконуються вони ("Град приречений")

Вся справа в тому, щоб навчитися втиратися. Плюнуть тобі в морду, а ти й утрись. Спочатку із соромом втерся, потім із подивом, а там, дивись, почнеш втиратися з гідністю і навіть отримувати від цього процесу задоволення. ("Бридкі лебеді").

Кожна людина - людина, доки вона вчинками своїми не показала зворотного ("Обтяжені злом").

Природне завжди примітивне. А людина - істота складна, природність їй не йде ("Бридкі лебеді").

Кожен робить, що в його силах. Один - революцію, інший - свисток. У мене, може, сил тільки на один свисток і вистачає, так що ж я - гівно тепер? ("Град приречений")

Ви забираєте у людей турботу про хліб насущний і нічого не даєте їм натомість. Людям стає нудно. Тому будуть самогубства, наркоманія, сексуальні революції, дурні бунти через виїдене яйце ("Град приречений").

Кожна людина - маг у душі, але вона стає магом лише тоді, коли починає менше думати про себе і більше про інших ("Понеділок починається в суботу").

Божевільний світ. Дурний час. Люди абсолютно розучилися жити. Робота, робота, робота. Весь сенс життя в роботі. Весь час чогось шукають. Весь час щось будують. Навіщо? ("Стажери")

Розум є здатність використовувати сили навколишнього світу без руйнування цього світу ("Пікнік на узбіччі").

Твори Стругацьких стали класикою світової літератури. Вони перекладені 42 мовами у 33 країнах світу (загалом понад 500 видань). Іменем Стругацьких названа мала планета №3054, яку відкрили в 1977 році.

У США відбулася прем'єра серіалу за мотивами літературного твору братів Стругацьких "Пікнік на узбіччі". Події багатосерійної стрічки розгортаються у фантастичній, неіснуючій країні в 70-х роках. У той час на Землю прибули невідомі інопланетні представники життя.

Зараз ви читаєте новину «Радянський фантаст із нерадянським мисленням став класиком світової літератури». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі